Чарльз III, або Карл III (, вимовляється як /tʃɑːlz/, 14 листопада 1948, Букінгемський палац, Лондон, Велика Британія) — король Сполученого Королівства та ще 14 країн Співдружності націй. Прямий спадкоємець Єлизавети II, був Герцогом Корнуольським і Герцогом Розесейським з 1952 року до свого сходження на престол у 2022 році. Як спадкоємець трону, він очікував його найдовше у британській історії: він був принцом Уельським довше всіх, маючи цей титул з липня 1958 року. Після смерті свого батька Філіпа 9 квітня 2021 року Чарльз також успадкував титул Герцога Единбурзького. Представник Віндзорської династії (по батькові — Ґлюксбурзького дому). Старший син британської королеви Єлизавети II та Філіпа, герцога Единбурзького. Народився в Букінгемському палаці. Перший онук короля Георга VI. Здобув освіту в школах Cheam і Ґордонстоун. Провів рік у кампусі гімназії Джилонг у Вікторії, Австралія. Здобув ступінь бакалавра мистецтв у Кембриджському університеті. Служив у британській авіації та на флоті (1971—1976). Одружився з Діаною Спенсер (1981), мав із нею двоє синів: Вільяма і Гаррі, але згодом розлучився (1996). Вдруге одружився із давньою подругою Каміллою Паркер Боулз (2005). Коронація Чарльза III та Камілли відбулася у Вестмінстерському абатстві 6 травня 2023 року.

Як принц Уельський Чарльз взяв на себе офіційні обов'язки від імені Королеви та країн Співдружності. Чарльз в 1976 році заснував The Prince's Trust, спонсорує The Prince's Charities і є патроном, президентом і членом понад 400 інших благодійних організацій. Як еколог він підвищує обізнаність про органічне сільське господарство та зміну клімату, що принесло йому нагороди і визнання екологічних груп. Його підтримка альтернативної медицини, включно з гомеопатією, була розкритикована деякими фахівцями з медичного угруповання, і його погляди на роль архітектури в суспільстві та збереженні історичних будівель отримали значну увагу з боку британських архітекторів і критиків дизайну. З 1993 року Чарльз працює над створенням Паундбері, експериментального нового міста, заснованого відповідно до його архітектурних принципів.

Імена Чарльз Філіп Артур Джордж () — повне; Карл Філіп Артур Георг — повне, за традицією іменування монарших осіб (українською)Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / І. В. Корунець. — 5-те вид., виправ. і допов. — Вінниця: Нова Книга, 2017—448 с.; Чарльз () — скорочене; Карл — скорочене, за традицією іменування монарших осіб (українською).

Ранні роки Чарльз народився в Букінгемському палаці в Лондоні під час правління його діда по материнській лінії Георга VI 14 листопада 1948 року, о 21:14 (GMT). Перша дитина в родині Єлизавети, герцогині Единбурзької (майбутньої королеви Єлизавети II), і Філіпа, герцога Единбурзького. Перший онук короля Георга VI і королеви Єлизавети.

15 грудня 1948 року в музичній кімнаті Букінгемського палацу відбулися хрестини принца (був хрещений архієпископом Кентерберійським, Джеффрі Фішером). Його хрещеною матір'ю стала принцеса Маргарет — сестра Єлизавети. У віці трьох років і трьох місяців (лютий 1952 року) став спадкоємцем британського престолу після смерті Георга VI і сходження на престол Єлизавети II.

Чарльз був присутній на коронації своєї матері у Вестмінстерському абатстві 2 червня 1953 року, де він сидів поруч з бабусею і тіткою. Як було заведено для дітей вищого класу в той час, гувернантка Кетрін Піблз була призначена для початку освіти принца від п'яти- до восьмирічного віку.

У 1955 році Букінгемський палац оголосив, що Чарльз буде відвідувати школу, а не мати приватного репетитора, що зробило його першим спадкоємцем, який отримав освіту в такий спосіб . 7 листопада 1956 року Чарльз розпочав заняття в школі Хілл Хаус, на заході Лондона. Він не отримав особливого ставлення від засновника та директора школи Стюарта Таундера, який порадив королеві, щоб Чарльз тренувався грати у футбол, оскільки хлопці ніколи не проявляли особливого ставлення на футбольному полі.

Потім Чарльз навчався в двох колишніх школах свого батька — Підготовчій школі Чим в Беркширі, Англія, з 1958 року, а потім в Ґордонстоуні на північному сході Шотландії, почав заняття там у квітні 1962 року. Хоча він, як повідомляється, описав Ґордонстоун, який відзначався особливо жорсткою навчальною програмою, як «Колдітц у кілях», згодом Чарльз похвалив Ґордонстоун, заявивши, що він навчив його «багато чому про себе та свої власні здібності та вади.. Це навчило мене приймати виклики та проявляти ініціативу». В інтерв'ю 1975 року він сказав, що «радий», що він відвідував Ґордонстоун і що «жорсткість місця» була «значно перебільшеною».

Він провів два семестри в 1966 році в кампусі Тімбертопу в гімназії Джилонг ​​у Вікторії, Австралія, за цей час він відвідав Папуа Нову Гвінею у шкільній поїздці зі своїм викладачем історії Майклом Коллінсом Персе. У 1973 році Чарльз описав свій час у Тімбертопу, як найприємнішу частину всієї своєї освіти.

Після повернення до Ґордонстоуна Чарльз наслідував батька, ставши Гед Боєм. Він закінчив у 1967 році, з шістьма рівнями GCE та двома рівнями A в історії та французькій мові, відповідно до класів B та C. Про своє раннє навчання Чарльз пізніше зауважив: «Я не любив школу так сильно, як міг би, але це було лише тому, що вдома я щасливіший, ніж де-небудь ще».

Чарльз порушив королівську традицію вдруге, коли він вступив прямо до університету після А-рівня, а не вступив до Збройних сил Великої Британії. У жовтні 1967 р. Його прийняли до Трініті-коледжу, Кембридж, де він вивчав антропологію, археологію та історію. Під час свого другого курсу Чарльз відвідував Університетський коледж Уельсу в Абериствіт, вивчаючи історію та валлійську мову протягом семестру.

23 червня 1970 року він закінчив Кембридж, отримавши ступінь бакалавра мистецтв 2:2, таким чином ставши першим спадкоємцем, який отримав університетський ступінь. 2 серпня 1975 року йому було присвоєно ступінь магістра мистецтв у Кембриджі (у Кембриджі магістр мистецтв — це вчене звання, а не аспірантура).

Принц Уельський 26 липня 1958 року Чарльзу було присвоєно титул принца Уельського і графа Честер, проте формальна церемонія інвеститури, в ході якої Єлизавета II поклала на голову сина вінець принца Уельського, пройшла тільки 1 липня 1969 року в замку Карнарвон в Уельсі.

Він зайняв місце в Палаті лордів у 1970 році, і виголосив свою першу промову в Палаті лордів в червні 1974 року, перший член королівської родини, який виступав в Палаті лордів з моменту Едуарда VII в 1884 році. Він знову виступив з промовою у 1975 році.

Принц Чарльз почав брати на себе більше публічних обов'язків, заснувавши Prince Trust в 1976 році, і подорожував до США у 1981 році. У середині 70 років ХХ століття принц виявив зацікавленість у виконанні обов'язків генерал-губернатора Австралії. Але через відсутність ентузіазму в громадськості пропозиція зійшла нанівець. Принц Чарльз ухвалив рішення, не без деякого жалю, він сказав: «Отже, про що ти думаєш, коли ти готовий зробити щось, щоб допомогти, і тобі просто сказали, що твоя допомога не потрібна?»

Чарльз є абсолютним рекордсменом в історії Британської монархії за тривалістю перебування в статусі спадкоємця британської корони, попередній рекорд належав королю Едуарду VII. Якщо він стане монархом, він буде найстаршою людиною, яка зробила це; нинішнім рекордсменом є Вільгельм IV, якому було 64 років, коли він став королем у 1830 році.

2009 року зауважили, що одну з пар чорних оксфордів «John Lobb» принц Чарльз безперервно носить з 1968 року. За цей час туфлі обросли величезною кількістю латок, але принц із ними не розлучаєтьсяІкона стилю та адепт екології: принц Чарльз став зіркою нового номера Vogue // Фокус. — 2020. — 5 листопада. .

У березні 2020 та лютому 2022 року перехворів на коронавірусну хворобу 2019 (COVID-19).

У квітні 2022 року англійські соціологічні дослідження показували, що 42 % англійців вважають, що спадкоємець престолу повинен відійти в сторону, щоб на трон сів принц Вільям. Лише 24 % вважають, що принц Уельський Чарльз не повинен відмовлятись від трону, який так довго чекає. 29 % відповіли, що не турбуються про це взагалі. Тим не менш, дослідження показує, що 48 % англійців вважають, що принц Чарльз виконає свою роботу добре, порівняно з 19 %, які вважають, що принц Чарльз буде поганим королем, і 27 %, які вважають, що він буде виконувати свою роботу ні добре, ні поганоПринца Чарльза не хочуть бачити королем Великої Британії.

Правління

8 вересня 2022 року померла королева Єлизавета II — мати Чарльза. Того ж дня прем'єр-міністерка Ліз Трасс виступила з промовою та повідомила тронне ім'я, обране королем для свого правління, — Чарльз III. 10 вересня відбулася формальна прокламація Чарльза королем.

Коронація Чарльза III та Камілли відбулася у Вестмінстерському абатстві 6 травня 2023 року.

У листопаді 2022 року державний візит до Лондона здійснив президент Південно-Африканської Республіки Сиріл Рамафоса. У березні 2023 року король Чарльз III здійснив візит до Німеччини, а у вересні — до Франції. Тоді він став першим британським монархом, що виступив із промовою перед парламентами цих країн.

У січні 2024 року в Чарльза III виявили доброякісне новоутворення простати, через що він переніс хірургічне втручання. У лютому в короля виявили онкологічне захворювання. На певний період король відсторонився від виконання королівських обов'язків для лікування, однак повернувся до них у травні того ж року.

У червні 2024 року Чарльз III взяв участь у відзначенні 80-ї річниці висадки союзників у Нормандії.

5 липня 2024 року Чарльз III затвердив призначення на посаду прем'єр-міністра сера Кіра Стармера, представника Лейбористської партії, що перемогла на парламентських виборах.

У жовтні 2024 року Чарльз III разом із королевою Каміллою здійснили офіційний візит до Австралії та Самоа. На час туру король призупинив лікування раку, водночас програму візиту суттєво скоротили у зв'язку з діагнозом, зокрема, було скасовано візит до Нової Зеландії.

Королівське подружжя спочатку скасувало запланований візит до Ватикану під час свого державного візиту до Італії, але 9 квітня 2025 року – у їхню 20-ту річницю весілля – вони відвідали Папу Франциска в Домі Святої Марти, коли він одужував від пневмонії.

У травні 2025 року Чарльз ІІІ у супроводі Камілли здійснив свій перший візит до Канади як монарх. Під час візиту він відкрив 45-й канадський парламент і виголосив тронну промову, що стало першим випадком, коли канадський монарх зробив це особисто з 1977 року.

У жовтні 2025 року, під час державного візиту до Святого Престолу разом з Каміллою, Чарльз ІІІ став першим британським монархом, який молився разом з Папою Римським з часів Реформації, приєднавшись до Папи Лева XIV на церковній службі в Сікстинській капелі Апостольського палацу у Ватикані.

30 жовтня 2025 року, на тлі триваючої суперечки щодо зв'язку Ендрю з Джеффрі Епштайном, Чарльз ІІІ ініціював офіційний процес позбавлення свого брата звань, титулів та почестей.

У квітні 2026 року, під час державного візиту до Сполучених Штатів Америки, Чарльз ІІІ став другим британським монархом, який виступив на спільному засіданні Конгресу, після своєї матері Єлизавети II у 1991 році.

Благодійна діяльність

З моменту заснування фонду Prince's Trust у 1976 році, використовуючи свої 7500 фунтів стерлінгів з компенсації при звільненні по службі у військово-морському флоті, Чарльз заснував ще 16 благодійних організацій і нині є президентом кожної з них. Разом вони утворюють вільний альянс — the Prince's Charities, яка описує себе як « найбільше багатопланове благодійне підприємство у Великобританії, яке щороку збирає понад 100 мільйонів фунтів стерлінгів … [і] активно працює в широкому діапазоні галузей, як-от освіта та робота з молоддю, екологічна стабільність, техногенне середовище, відповідальний бізнес і підприємництво та міжнародна діяльність». Отримавши титул принца Уельського, Чарльз став меценатом або директором більш ніж 800 інших благодійних організацій.