2023 (MMXXIII) — невисокосний рік, що почався у неділю за григоріанським календарем.

Індія перевершила Китай, ставши найбільшою країною світу за чисельністю населення.

Всесвітня організація охорони здоров'я скасувала глобальну надзвичайну ситуацію через пандемію COVID-19, оскільки темпи зараження продовжували знижуватись. А дослідження і відкриття вчених, які свого часу посприяли розробці мРНК-вакцин проти COVID-19 були відзначені Нобелівською премією з фізіології та медицини.

Російське вторгнення в Україну, яке розпочалося у 2022 році, продовжилося і спричинило чимало руйнувань і катастроф, найбільшою з яких був підрив Каховської ГЕС. Разом з тим, у червні розпочався контрнаступ ЗСУ на півдні України, покликаний деокупувати значну частину територій Запорізької та Донецької областей. Його результатом стали незначні локальні успіхи на окремих ділянках фронту та перехід бойових дій до стану позиційної війни.

В Судані у квітні спалахнув збройний конфлікт, відбулись військові заколоти у Нігері та Габоні, у жовтні внаслідок атаки ХАМАСу на Ізраїль розпочався новий виток ізраїльсько-палестинських війн. Натомість завершився багаторічний етнічний та територіальний конфлікт за контроль над Нагірним Карабахом — всю територію НКР повернули Азербайджану, а вірменське населення почало масово залишати регіон. Серед стихійних лих найвідчутнішої шкоди завдав землетрус у Туреччині та Сирії, що забрав життя майже 60000 осіб.

У сфері технологій цей рік відзначився розвитком генеративних моделей штучного інтелекту. Ці моделі, використовуючи досягнення в машинному навчанні та обробці природної мови, стали здатними створювати реалістичний і зв’язний текст, зображення та музику. Зокрема, за допомогою штучного інтелекту була доопрацьована остання пісня гурту «The Beatles» під назвою «Now And Then».

Рік відзначився смертю багатьох видатних і знакових діячів музики — Рюіті Сакамото, Тіни Тернер, Тоні Беннетта, Тото Кутуньо та кіно — Джини Лоллобриджиди, Джейн Біркін, Жульєт Майнієль, Майкла Гембона, Меттью Перрі.

Україна серед інших втратила ветерана УПА Мирослава Симчича, поета-шістдесятника Дмитра Павличка, міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, композитора Левка Дутківського, політв'язнів радянських часів Василя Овсієнка та Євгена Пронюка, релігієзнавця та в'язня сумління Ігоря Козловського, співачку Ніну Матвієнко, а також правознавця-міжнародника Володимира Василенка.

Події

Січень 1 січня — Хорватія офіційно перейшла з куни на євро і стала 20-ю державою-членом єврозони, а також 27-ю державою-членом Шенгенської зони. Це перше розширення валютного союзу після вступу Литви у 2015 році і перше розширення Шенгенської зони після вступу Ліхтенштейну у 2011 році. 7 січня — в Успенському соборі Києво-Печерської лаври відбулось перше богослужіння Православної церкви України з нагоди Різдва Христового за юліанським календарем. Службу очолив митрополит Київський і всієї України Епіфаній. 8 січня — у Бразилії тисячі демонстрантів-прихильників колишнього президента країни Жаїра Болсонару штурмували головні урядові будівлі країни — Національного конгресу, президентського палацу та Верховного суду, аби спровокувати військовий переворот проти уряду. Цю подію порівнюють зі штурмом Капітолія в січні 2021 року, який вчинили прихильники Дональда Трампа, який програв вибори в США наприкінці 2020 року. 17 січня — в Україні вперше відбулася приватизація морського торговельного порту — «Усть-Дунайськ». На аукціоні з продажу порту перемогла вінницька компанія «Еліксир Україна», яка займається реалізацією мінеральних добрив. Найвища запропонована сума — 201 млн грн. 27—28 січня — відбувся другий тур виборів Президента Чехії. Перемогу здобув Петр Павел, набравши 58,32 % голосів. Його суперник — проросійський мільярдер Андрей Бабіш — 41,67 %.

Лютий

14 лютого — Internet Explorer 11 — останню версію веббраузера — було повністю вимкнено з Windows 10. 18 лютого — штучний інтелект ChatGPT став доступним в Україні. Програма не працює лише на тимчасово окупованих територіях з метою уникнення поширення антиукраїнської пропаганди. 20 лютого — з офіційним візитом до України прибув Президент США Джозеф Байден. Це перший візит американського лідера до української столиці за останні 15 років. 21 лютого — Президент Росії Володимир Путін заявив про призупинення участі РФ у Договорі з США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3).

Березень 6 березня — Кабінет Міністрів України призначив Семена Кривоноса на посаду Директора Національного антикорупційного бюро України. 7 березня — в Грузії почалась серія вуличних демонстрацій внаслідок ухвалення у першому читанні законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу», що значною мірою наслідує російське законодавство про «іноземних агентів». 10 березня — Сі Цзіньпін став першим в історії Китаю головою, обраним на третій строк. 17 березня — Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за підозрою у вчиненні воєнного злочину — незаконної депортації та переміщення українських дітей до Росії. 29 березня — Україна розірвала договір з РПЦвУ про оренду Києво-Печерської лаври, на території якої релігійна організація перебувала з 27 жовтня 1990 року.

Квітень 2 квітня — відбувся другий тур виборів президента Чорногорії. Переконливу перемогу здобув колишній міністр економіки Яков Мілатович. Він отримав понад 60 % голосів, здолавши багаторічного очільника республіки Мило Джукановича. 4 квітня — Фінляндія стала 31-членом НАТО. 15 квітня — у Німеччині остаточно припинили роботу три останні атомні електростанції — «Ізар-2» в Баварії, «Емсланд» у Нижній Саксонії і «Неккарвестгайм-2» у Баден-Вюртемберзі. 19 квітня — за повідомленням Bloomberg, населення Індії випередило за чисельністю населення Китаю, і становить наразі 1,4286 млрд жителів.

Травень

2 травня — Верховна Рада України визначила політичний режим Росії як рашизм і засудила його засади та практики як тоталітарні та людоненависницькі. 5 травня — Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила завершення «глобальної надзвичайної ситуації» щодо COVID-19. 6 травня — відбулась коронація Чарльза III та його дружини Камілли як короля та королеви-консорта Сполученого Королівства та інших королівств Співдружності. Церемонію провів архієпископ Кентерберійський у Вестмінстерському абатстві. 14 травня — перший тур виборів Президента Туреччини. В другий тур пройшли чинний глава держави Реджеп Ердоган та лідер опозиції Кемаль Киличдароглу. 24 травня — Архієрейський собор Православної церкви України схвалив перехід на новоюліанський церковний календар. 28 травня — Реджеп Ердоган переміг у другому турі виборів і отримав президентський мандат ще на п'ять років.

Червень 21-22 червня — у Лондоні відбулась друга Міжнародна конференція з питань відновлення України. 23-24 червня — заколот ПВК «Вагнер» — короткочасний внутрішній конфлікт в Росії між Міністерством оборони, включно з регулярною армією, з одного боку та ПВК «Вагнер» на чолі з Євгеном Пригожиним — з іншого.

Липень 11-12 липня — Вільнюський саміт НАТО 2023. 17 липня — Кримський міст був атакований морськими безпілотниками. Атака була спланована СБУ та ВМС України. 26 липня — військовий переворот у Нігері. Солдати президентської гвардії затримали президента Мохамеда Базума, а інша група солдатів оголосила про його повалення, закрила кордони країни, призупинила роботу державних установ і запровадила комендантську годину, одночасно оголосивши про формування хунти.

Серпень 23 серпня — у Тверській області Росії сталася авіакатастрофа, в результаті якої загинули всі 10 людей на борту, зокрема й керівники терористичної організації ПВК «Вагнер» Євген Пригожин і Дмитро Уткін. 30 серпня — військовослужбовці Збройних Сил Габону оголосили про захоплення влади в країні. Президент країни Алі Бонго був затриманий і поміщений під домашній арешт.

Вересень 1 вересня — Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, Українська греко-католицька церква — на григоріанський (окрім Пасхалії), а Мукачівська греко-католицька єпархія — на григоріанський (з Пасхалією). 19-20 вересня — воєнні дії в Карабасі, що призвели до початку перемовин щодо реінтеграції регіону до Азербайджану. Бої завершилися капітуляцією невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки, що проіснувала 32 роки. 28 вересня «влада» НКР оголосила про припинення існування республіки з 1 січня 2024 року. 30 вересня — відбулись парламентські вибори у Словаччині. Партія «Курс — соціальна демократія» під керівництвом колишнього прем'єр-міністра Роберта Фіцо отримує більшість місць у Національній раді. Ця перемога викликала міжнародну критику через її передбачуване русофільство.

Жовтень 2 жовтня — у Києві розпочалась неформальна зустріч міністрів закордонних справ країн ЄС (Рада ЄС): вперше в історії Євросоюзу за його межами. 3 жовтня: Парламент Вірменії ратифікував Римський статут Міжнародного кримінального суду. Палата представників Конгресу США вперше у своїй історії відправила спікера, республіканця Кевіна Маккарті, у відставку. 7 жовтня — з масованого ракетного обстрілу із Сектора Гази й вторгненням збройних формувань на територію країни розпочалась атака ХАМАСу на Ізраїль. Уряд Ізраїлю оголосив надзвичайний, а згодом і воєнний стан та розпочав у відповідь ракетні удари по Сектору Гази. 15 жовтня — відбулись парламентські вибори у Польщі. Провладна партія «Право і справедливість» у вигляді Об'єднаної правиці посіла перше місце за кількістю голосів, але не змогла отримати більшість місць в Сеймі. Опозиція, що складається з Громадянської коаліції, Третього шляху та Лівиці, сукупно набрала 54% голосів і, як очікується, сформує коаліційний уряд. 25 жовтня — новим спікером Палати представників США був обраний Майк Джонсон. 31 жовтня — на тлі конфлікту в Секторі Гази єменські хусити оголосили про початок війни проти Ізраїлю.

Листопад

6 листопада — розпочалась блокада українсько-польського кордону. 19 листопада — відбувся другий тур виборів президента Аргентини. Перемогу здобув Хав'єр Мілей. 22 листопада — в Нідерландах відбулися дострокові парламентські вибори, які завершилися тріумфом ультраправої опозиції після 13 років правління уряду Марка Рютте. 27 листопада — «Скіфське золото» повернули після десяти років судових процесів у Нідерландах.

Грудень

7 грудня — Ніколас Мадуро заявив про приєднання до Венесуели регіону Гаяна-Ессекібо, що становить майже 60 % території сусідньої Гаяни. 9 грудня — у Києві демонтували пам'ятник військовому командиру більшовиків Миколі Щорсу. 10 грудня — інавгурація обраного президента Аргентини Хав'єра Мілея. 11 грудня — Дональд Туск обраний на посаду прем'єр-міністра Польщі. 14 грудня — Європейська Рада ініціювала процес переговорів з метою розгляду питання про вступ України та Молдови до Європейського Союзу. Також Європейська рада надала Грузії статус кандидата в члени ЄС. 18 грудня — Папа Римський Франциск схвалив декларацію, яка дозволяє католицьким священникам благословляти одностатеві пари. 21 грудня — Верховна Рада України ухвалила закон про легалізацію медичного канабісу в медичній, промисловій та науковій діяльності. 26 грудня — Повітряні сили ЗСУ ракетним ударом знищили ВДК «Новочеркаськ» у Феодосії. 31 грудня — Королева Данії Маргрете ІІ під час новорічної промови зреклася престолу.

Аварії, теракти й катастрофи

14 січня — Збройні сили РФ завдали ракетного удару по житловому будинку в Дніпрі, знищивши під'їзд багатоквартирного житлового будинку з численними жертвами цивільних. 18 січня — у результаті падіння гвинтокрила у Броварах на Київщині загинуло вище керівництво Міністерства внутрішніх справ України: міністр Денис Монастирський, перший заступник Євгеній Єнін та державний секретар міністерства Юрій Лубкович. 30 січня — у мечеті пакистанського міста Пешавар терорист-смертник підірвав себе під час молитви, вбивши понад 100 людей.