Вуса́ч-коренеї́д е́тіоп ( Scopoli, 1763 = Cerambyx morio (Fabricius) Olivier, 1795 nec Fabricius, 1787) — вид жуків з родини вусачів.
Хорологія У зооґеографічному відношенні D. aethiops належить до балканських видів середземноморського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Балкани та південь Центральної Європи.
Екологія Жуки трапляються на ксерофільних степових луках, повзають по ґрунті, не літають. Живляться листками та молодими пагонами злаків, які обгризають біля самого ґрунту. Літ триває з травня по липень. Личинка розвивається в ґрунті, об’їдає корені трав’янистих рослин.
Морфологія Імаго Комахи середніх розмірів, завдовжки 15-22 мм. Тіло слабо витягнене, менш-більш еліптичне, валькувате. Передньоспинка з гострим бічним горбиком, вкрита дрібними, рівномірними цятками. Плечове реберце згладжене, слабко виділяється. Забарвлення жука – чорне. Вусики самця досягають середини надкрил, їх членики великі, широкі. У самок вусики ледь досягають надкрил, їх членики дрібні. Передні лапки самця розширені. Крила недорозвинені.
Личинка Тіло личинки товсте. Голова сильно втягнена в передньоспинку, гіпостом короткий, пронотум безбарвний, м’який, несклеротизований. Мозолі черевця зі слабко розвиненою скульптурою. Анальний отвір поперечний.
Життєвий цикл Розвиток триває 2 роки.
Підвиди Dorcadion aethiops aethiops (Scopoli, 1763) Dorcadion aethiops majoripenne Pic, 1926
Література Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43 Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
Посилання Систематика виду на порталі BioLib Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz