Директи́ва про за́хист працівникі́в від ри́зиків, пов'я́заних з впли́вом біологі́чних аге́нтів на робо́чому місці — нормативно-правовий акт Європейського Союзу, сьома окрема директива, що доповнює Директиву 89/391/ЄЕС (Рамкова директива з охорони праці та техніки безпеки), яка встановлює мінімальні вимоги щодо захисту працівників від біологічних агентів.

Застосування Сьомою окремою директивою до Директиви 89/391/ЄЕС (Рамкової директиви з охорони праці та техніки безпеки) спочатку була Директива 90/679/ЄЕС, яка доповнювала вимоги щодо захисту працівників від ризиків, спричинених біологічними агентами на роботі. Через численні та масштабні зміни ЄС вирішив кодифікувати та скасувати цю директиву та замінити її Директивою 2000/54/ЄС. Як і її попередниця, ця директива встановлює правила, що застосовуються у випадках, коли впливу біологічних агентів на працівників неможливо уникнути, і в результаті цього він може бути під загрозою. Директива 2000/54/ЄС була оновлена Директивою (ЄУ) 2019/1833, а згодом Директивою (ЄУ) 2020/739 (включення SARS-CoV-2 до переліку біологічних агентів).

Залежно від ризику зараження, у рекомендаціях біологічні агенти поділяються на чотири групи ризику:

Група 1 включає біологічні агенти, які навряд чи викликають захворювання у людей. Група 2 містить біологічні агенти, які можуть викликати захворювання у людей, але поширення яких серед населення малоймовірне та проти яких існує ефективна або лікування. Група 3 включає біологічні агенти, які можуть спричинити серйозні захворювання у людей та становлять ризик поширення серед населення. Як і у випадку з групою 2, можлива ефективна профілактика або лікування. Група 4 містить речовини, які можуть спричинити серйозні захворювання у людей, при яких ймовірне широке поширення серед населення та ефективне лікування неможливе.

Роботодавець повинен регулярно оцінювати тип, ступінь та тривалість ризиків впливу, пов'язаних з роботою з біологічними агентами, та встановлювати відповідні профілактичні заходи. По можливості роботодавець повинен замінювати небезпечні речовини менш небезпечними або безпечними. Будь-який існуючий ризик повинен бути мінімізований роботодавцем. Це включає, серед іншого, обмеження до мінімуму кількості працівників, які зазнають впливу, та контроль викиду речовин на робочому місці за допомогою відповідних процедур. Крім того, необхідно вживати запобіжних заходів для запобігання нещасним випадкам та забезпечення безпечного поводження, зберігання, транспортування та утилізації речовин або відходів. Крім того, роботодавець повинен встановити (загальні та індивідуальні) захисні заходи, розміщувати попереджувальні повідомлення та зменшувати або запобігати ризику передачі за межі робочого місця за допомогою гігієнічних заходів.

Роботодавець повинен повідомити компетентні органи про перше використання речовин групи 2 і вище та вести відповідний реєстр працівників, які піддаються впливу речовин групи 3 або 4, який повинен зберігатися не більше 40 років. Крім того, роботодавець повинен інформувати та навчати працівників та їхніх представників про можливі ризики для здоров'я, відповідні гігієнічні правила, запобігання експозиції, а також носіння захисного обладнання, а в разі нещасного випадку або інциденту інформувати їх про причини, небезпеки та заходи.

Держави-члени ЄС зобов'язані вживати відповідних заходів для моніторингу здоров'я працівників до та після впливу біологічних агентів.

Структура

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 1 Мета Директиви Стаття 2. Визначення Стаття 3. Сфера застосування – Визначення та оцінка ризиків Стаття 4. Застосування окремих статей у зв'язку з оцінкою ризиків РОЗДІЛ II ОБОВ'ЯЗКИ РОБОТОДАВЦІВ Стаття 5. Заміна Стаття 6. Зменшення ризиків Стаття 7. Повідомлення компетентного органу Стаття 8. Гігієнічні заходи та заходи індивідуального захисту Стаття 9. Інформування та інструктаж працівників Стаття 10. Інформування працівників у особливих випадках Стаття 11. Ведення реєстру працівників, які зазнають опромінення Стаття 12. Консультації та участь працівників Стаття 13. Реєстрація в компетентному органі РОЗДІЛ III РІЗНІ ПОЛОЖЕННЯ Стаття 14 Спостереження за станом здоров'я Стаття 15. Заклади охорони здоров'я людини та ветеринарії, за винятком випробувальних лабораторій Стаття 16. Спеціальні заходи для промислових процесів, лабораторій та утримання тварин Стаття 17 Оцінка даних Стаття 18 Класифікація біологічних агентів Стаття 19 Додатки Стаття 20. Інформація від Комісії Стаття 21 Скасування Стаття 22 Набрання чинності Стаття 23 Адресати ДОДАТОК I ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПЕРЕЛІК ЗАХОДІВ ДОДАТОК II СИМВОЛ БІОХРИЗМУ ДОДАТОК III ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДОДАТОК IV ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО МОНІТОРИНГУ ЗДОРОВ'Я ПРАЦІВНИКІВ ДОДАТОК V ІНФОРМАЦІЯ ПРО ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ТА РІВНІ БЕЗПЕКИ ДОДАТОК VI ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ПРОЦЕСІВ ДОДАТОК VII РЕКОМЕНДОВАНА ПОВЕДІНКА ПІД ЧАС ВАКЦИНАЦІЇ ДОДАТОК VIII ЧАСТИНА А Скасована політика та її наступні зміни ЧАСТИНА B Перелік термінів транспозиції до національного законодавства ДОДАТОК IX ТАБЛИЦЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Примітки