«Лихо з розуму (Портрети двадцяти „злочинців“)» — перший український документальний збірник, складений у 1967 В'ячеславом Чорноволом у Львові.
Опис У ньому зібрані матеріали про Першу хвилю арештів серед української інтелігенції 1965—1966 років. Двадцятьма «злочинцями» автор назвав двадцять представників української інтелігенції, саме їхні біографічні довідки, їхні листи, звернення, літературні та художні твори і склали основу для збірки. Чорновіл опублікував зразки творів, за які українських інтелігентів і було засуджено, додав до них листи з таборів, які відображали нелюдські умови побуту та переживання тогочасних політичних в'язнів.
Чорновіл також включив до збірки списки в'язнів Дубравлагу (Мордовські табори) — учасників боротьби за незалежність України 1942—1954, а також українців, засуджених за релігійні переконання.
Наслідки Автор, на той час 29-літній журналіст Чорновіл, і сам був одним із тих, хто публічно виступав проти сваволі КДБ. Чорновіл також писав листи голові КДБ і прокурору УРСР про зловживання слідчими і перекручування ними процесуальних норм.
5 травня 1967 року заступник прокурора Львівської області УРСР Стариков викликав Чорновола на допит та пригрозив йому можливою кримінальною відповідальністю за ст. 187-1 КК УРСР («Поширювання завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад»), що загрожувала позбавленням волі до 3 років або виправними роботами до 2 років або до 300 рублів штрафу. Саме Стариков і сказав Чорноволу, що притягнення автора до відповідальності можливе саме за листи в офіційні інстанції.
На питання слідчого щодо назви твору, Чорновіл пояснив її так:[К]апітан Львівського КДБ Клименко заявив, що я дуже розумний і що мені цей розум трохи збавлять. Від Світличного Івана я чув, що йому відразу після арешту заявили, що в нього засмічений мозок і йому його прочистять.20 липня 1967 року прокурор УРСР Федір Глух дає прокурору Львівської області вказівку порушити проти Чорновола кримінальну справу. Прокурор Борис Антоненко зробив це вже 24 липня. Справу закрили, засудивши Чорновола до трьох років ув'язнення, але згодом зменшили термін вдвічі. Справу закрили, та після перевидання збірки за кордоном 5 листопада 1968-го відкрили повторно. Її знову закрили наступного року, слідчі не змогли знайти доказів причетності Чорновола до видання за кордоном.
Визнання Українською мовою книжка вперше вийшла 1967 року, зажила міжнародної популярності (1968-го вийшло англійське видання, 1974 — французьке) і зробила відомими багатьох українських інакодумців. За цю книжку Чорновола було ув'язнено 3 серпня 1967 р., а 1968-го — удостоєно міжнародної журналістської премії (Велика Британія). 1996 за цю та інші праці (раніше інкриміновані як антирадянські) автора удостоєно Державної премії ім. Шевченка в галузі публіцистики.
Осип ЗінкевичГолова видавництва «Смолоскип» (з 1968 року — в США, з 1991 — в Україні):
Публікації
1967 — перше видання (українська мова, Париж, «Перша Українська Друкарня в Франції»); 1968 — Перша українська друкарня у Франції. — Видання третє доповнене — 340 с.; 1968 — англійською; 1974 — французькою; 1991 — перевидання у Львові, видання «Меморіал»; 2003 — збірку включено до 10-томного зібрання творів Чорновола (том 2).
Зміст Біла книга сторозтерзаної України. — С. 7-12. Від Укладача. — С. 13-26. Ярослав Геврич. — С. 27-29. Іван Гель. — С. 30. Ігор Герета. — С. 31. Богдан Горинь. — С. 32-34. Михайло Горинь. — С. 35-48. Микола Гринь. — С. 49-50. Панас Заливаха. — С. 51-79. Мирослава Зваричевська. — С. 80. Дмитро Іващенко. — С. 81-82. Святослав Караванський. — С. 83-170. Євгенія Кузнєцова. — С. 171—176. Олександр Мартиненко. — С. 177—178. Михайло Масютко. — С. 179—210. Ярослава Менкуш. — С. 211. Валентин Мороз. — С. 212—214. Михайло Озерний. — С. 215—216. Михайло Осадчий. — С. 217—268. Іван Русин. — С. 269. Мефодій Чубатий. — С. 270. Анатолій Шевчук. — С. 271—289. Лист, переданий із табору № 17 Дубравного Управління Виправно-Трудових таборів (Мордовська АРСР). — С. 290—296. Додатки. Заява І. Геля. — С. 297—298. Заява О. Заливахи. — С. 299—303. Дзюба І. Виступ у Бабиному Яру 29 вересня 1966 р. / І. Дзюба. — С. 303—308. Колективові журналу «Перець». — С. 309—320. Переклади. — С. 321—335.
Див. також Задушене відродження Український рух опору Шістдесятники
Примітки
Посилання Деревінський В. Ф. Праці В. Чорновола — «ПРАВОСУДДЯ ЧИ РЕЦИДИВИ ТЕРОРУ?» ТА «ЛИХО З РОЗУМУ» як джерело до вивчення радянських репресій 1965—1966 рр.
Література В.Чорновіл. Лихо з розуму. Львів: Меморіал, 1991.— 344 с. Чорновіл В. Лихо з розуму (портрети двадцяти «злочинців»), діаспорне видання 1967 року, Франція, Париж, 336 с. «Лихо з розуму» В'ячеслава Чорновіла в е-бібліотеці «Lib in UA»