Лексична щільність є важливим поняттям у галузі комп'ютерної лінгвістики, й використовується для оцінки структури та складності людського мовлення в певній мові, зокрема вона дозволяє аналізувати, наскільки насиченим є текст або усна промова з точки зору використання лексичних одиниць. Зокрема, цей показник визначає мовну складність комунікативного висловлювання через співвідношення між функціональними словами, що виконують граматичні ролі, та контентними словами, які несуть основне семантичне навантаження й належать до категорії лексем. Для оцінки лексичної щільності існують різні методики: одна з них полягає у визначенні відношення кількості лексичних елементів до загальної кількості слів у тексті або висловлюванні, тоді як інша базується на аналізі співвідношення лексичних одиниць до числа більш високорівневих структурних елементів, таких як кількість клауз або підрядних структур у реченнях, що дозволяє точніше відобразити ступінь насиченості мовлення семантичною інформацією та його граматичну організованість.

Лексична щільність мовлення конкретної особи зазнає змін протягом життя і залежить від низки факторів, серед яких вікові особливості, рівень освіти, індивідуальний стиль комунікації, обставини спілкування, наявність незвичайних травм або медичних станів , а також прояви творчості та креативності. Структурні властивості конкретної мови, а також рідна мова мовця, можуть істотно впливати на лексичну щільність як письмових, так і усних висловлювань індивіда, визначаючи, наскільки насиченим є його мовлення семантичною інформацією. Додатково, слід зазначити, що письмове мовлення зазвичай демонструє вищу лексичну щільність порівняно з усним, особливо після ранніх етапів дитинства, що пов'язано зі специфікою організації письмового тексту та його здатністю передавати інформацію більш концентровано. В свою чергу, лексична щільність безпосередньо впливає на читабельність і сприйняття тексту або промови, визначаючи, наскільки легко слухач або читач може зрозуміти передане повідомлення. Крім того, цей показник може відображатися на здатності запам'ятовування й утримання сенсу висловлювання, а також на ефективності передачі комунікативного змісту загалом.

Обговорення Лексична щільність визначається як відносна частка контентних слів (лексичних одиниць) у певному висловлюванні чи тексті. Її можна оцінювати різними способами: з одного боку, як співвідношення кількості лексичних одиниць до загальної кількості слів у дискурсі, а з іншого — як відношення лексичних елементів до числа більш високорівневих структурних одиниць у реченнях, таких як клаузи або підрядні конструкції. Лексична одиниця, як правило, несе основне семантичне навантаження тексту і включає іменники, дієслова, прикметники та прислівники, тоді як граматична одиниця виконує функцію структурного «клею», що з'єднує і організовує зміст, і, як правило, представлена займенниками, сполучниками, прийменниками, артиклями або визначальними словами, а також певними класами дієслівних та прислівникових форм, що беруть участь у граматичному оформленні висловлювання.

Лексична щільність є одним із підходів у аналізі дискурсу і, який використовується як описовий параметр і змінюється залежно від регістру та жанру тексту. Існує низка методик, запропонованих для розрахунку лексичної щільності будь-якого висловлювання чи корпусу текстів. Визначення лексичної щільності може здійснюватися, зокрема, такими способами:

Де:

= використовується для вираження лексичної щільності конкретного аналізованого тексту.

= використовується для визначення кількості лексичних токенів в аналізованому тексті, тобто тих мовних одиниць, які несуть основне змістове навантаження і представлені передусім іменниками, прикметниками, дієсловами та прислівниками.

= використовується для означення загальної кількості токенів у аналізованому тексті, тобто сумарної кількості слів, що входять до складу висловлювання або письмового матеріалу.

Лексична щільність Юр (Ure) У 1971 році Юр запропонував наступну формулу для розрахунку лексичної щільності окремого речення:

Бібер називає це співвідношення «співвідношенням типів і токенів».

Лексична щільність Голлідея У 1985 році Голлідей переглянув знаменник формули Ура та запропонував наступний варіант для розрахунку лексичної щільності речення:

У деяких варіантах розрахунку лексичної щільності за Голлідеєм її обчислюють як просте співвідношення, без множника «100».

Характеристики Вимірювання лексичної щільності одного й того ж тексту може варіюватися залежно від того, як визначається «лексична одиниця» та які елементи класифікуються як лексичні, а які — як граматичні. Будь-яка обрана методика, за умови її послідовного застосування до різних текстів або корпусів, дозволяє отримати порівнянні значення лексичної щільності для цих матеріалів. Зазвичай письмові тексти демонструють вищу лексичну щільність порівняно з усними висловлюваннями. За даними Юра, письмові форми людського мовлення англійською мовою, як правило, мають лексичну щільність понад 40 %, тоді як усне мовлення найчастіше характеризується лексичною щільністю нижче 40 %. У дослідженні історичних текстів, проведеному Майклом Стаббсом, було виявлено, що типовий рівень лексичної щільності художньої літератури коливався в межах 40–54 %, тоді як для нехудожніх текстів він складав від 40 % до 65 %.

За Юром, на лексичну щільність конкретного висловлювання суттєво впливає рівень взаємозв'язку та близькості між учасниками комунікації, а також обставини, що передували початку спілкування для того ж самого мовця або автора тексту. Вона зазначає, що більш висока лексична щільність письмових форм мовлення пояснюється насамперед тим, що письмове мовлення передбачає більшу підготовку, обмірковування та редагування. Навпаки, усні дискусії та бесіди, особливо ті, що передбачають або включають зворотний зв'язок, зазвичай характеризуються меншою насиченістю лексичними одиницями та нижчою лексичною щільністю. Як відзначають Стаббс і Бібер, максимальну лексичну щільність демонструють тексти інструкцій, накази правоохоронних органів, новини, що читаються з екранних підказок у визначений час, а також література, яку автори розраховують, що читач зможе перечитати.

У дослідженнях лексичної щільності усних та письмових матеріалів у різних європейських країнах та вікових групах, Йоганссон і Стремквіст повідомляють, що значення лексичної щільності були подібними серед різних груп населення, проте залежали від морфологічної структури рідної мови та вікових груп, які обстежувалися у межах однієї країни. Найвищі показники лексичної щільності спостерігалися у дорослих, тоді як варіації, оцінені як лексичне різноманіття, були значно вищими серед підлітків тієї ж вікової групи (наприклад, 13- та 17-річних).

Див. також

Контент-аналіз

Примітки