Нікея (, ) — стародавнє і середньовічне місто в Малій Азії на місці сучасного турецького міста Ізник. Засноване у IV ст. до н. е. під назвою Анкор, або ж Гелікор. Вигідно розташоване на березі озера та з суходолу обмежене високими пагорбами, місто мало ідеальні умови для його заселення.
Історія
У 316 році до н. е. місто було відбудоване македонським царем Антигоном I Однооким після його зруйнування мізійцями — і перейменоване на Антигонію (). Після поразки Антигона у 301 році до н. е. владу над містом здобув Лісімах, який дав місту нову назву — Нікея () на честь своєї дружини Нікеї, дочки Антипатра.
З 288 року до н. е. Нікея перебуває під владою царів Віфінії, які використовували її як столицю (поруч із Нікомедією)DGRG, Nicaea. У 74 р. до н. е. місто стає римським.
Особливого значення Нікея набуває за володарювання Костянтина Великого. У 325 в місті відбувся перший Вселенський собор, який затвердив християнський символ віри.
Внаслідок зруйнування міста землетрусами у 358, 362 і 368 роках імператору Валенту довелося відбудовувати Нікею.
787-го року у місті проходив Сьомий Вселенський Собор.
Після поразки візантійців під Манцикертом у 1071, Нікея кілька разів переходила до рук турків-сельджуків і знову поверталася під владу Константинополя. Врешті-решт турки здобули місто 1078 і перетворили його на столицю свого Румського султанату, називаючи Нікею на свій лад — Ізнік ()Sicker, Martin, The Islamic world in ascendancy: from the Arab conquests to the siege of Vienna, (Greenwood Publishing Group, 2000), 63-64.A.C.S. Peacock and Sara Nur Yildiz, The Seljuks of Anatolia: Court and Society in the Medieval Middle East, (I.B. Tauris, 2015), 72..
У 1097 Нікея була взята у спільну облогу хрестоносцями і візантійцями, турки віддали перевагу капітуляції на користь імператора Олексія Комніна. Після здобуття у 1204 році хрестоносцями Константинополя, Нікея перетворилася на столицю нової, Нікейської імперії, першим володарем якої став Феодор I Ласкаріс. Його спадкоємці наполегливо розширювали межі держави і врешті-решт у 1261 р. під орудою Михаїла Палеолога повернули Константинополь, відновивши Візантійську імперію. Нікея знову втратила столичний статус.
З початку XIV сторіччя Нікея жила під постійною загрозою нової турецької навали. У 1328 містом прокотилася хвиля панічних самогубств, що змусило патріарха звернутися до мешканців із спеціальним посланням. Але допомога з боку Константинополя не надійшла і в 1331 Нікея була остаточно захоплена османамиDonald M. Nicol, The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453, second edition (Cambridge: University Press, 1993), pp. 169f. Вони перетворили її на свою столицю, і як свідчать джерела, вже через 7 років більшість місцевих мешканців сповідувала іслам і розмовляла турецькою.
Остаточно столичний статус Нікея втратила у 1365 році, коли резиденція султана була перенесена до щойно здобутого Адріанополя.
Із сер. IV і до сер. XIV ст. Нікея була також центром митрополії Константинопольського патріархату.
Персоналії В Нікеї народились астроном Гіппарх, математик та астроном Спорас, поет Парфеній та історик Діон Кассій.
А також - казковий герой Маленький Мук.
Див. також Нікейська імперія Перший Нікейський собор Другий Нікейський собор
Примітки
Джерела
Посилання
Çetinkaya, Halûk. Four Newly Discovered Churches in Bithynia . Actual Problems of Theory and History of Art: Collection of articles. Vol. 9. Ed: A. V. Zakharova, S. V. Maltseva, E. Iu. Staniukovich-Denisova. Lomonosov Moscow State University/St. Petersburg, NP-Print, 2019, pp. 244–252. ISSN 2312—2129.