Міністерство імператорського двору, Палацове відомство — державний орган Російської імперії, що займався забезпеченням діяльності і виконував низку інших функцій. Засновано (3 вересня) 1826 р. під назвою «Міністерство Імператорського Двору та наділів». З поваленням російської монархії міністерство втратило основний сенс існування, проте процес його ліквідації затягнувся до початку 1918 року.
Загальний опис Міністерство об'єднувало всі частини придворного управління поза контролем сенату або будь-якого іншого вищого встановлення. Воно очолювалося міністром двору, який був під безпосереднім веденням государя. Усі накази міністр імператорського двору отримував безпосередньо від государя і у справах, що вимагають найвищого дозволу, також мав право входити з доповіддю до государя. Таке становище міністерства імператорського двору пояснюється тим, що предмет його діяльності мав державний характер і стосувався імператорського дому.
В 1858 р. до міністерства імператорського двору була приєднана експедиція церемоніальних справ, а в 1859 р. — Імператорська археологічна комісія. Істотним перетворенням у всіх своїх частинах міністерство зазнало при царюванні імператора Олександра III: колегіальна основа, що панувала до того часу в установах міністерства імператорського двору, була замінена на одноосібне управління. Ці перетворення було завершено виданням нової установи міністерства 16 квітня 1893 року. За новим законодавством, міністр імператорського двору є головним начальником над усіма частинами придворного відомства і водночас міністром уділів і . У його головному віданні перебували Імператорська Академія мистецтв та .
У 1893 р. було засновано посаду помічника міністра імператорського двору, з правами та обов'язками товариша міністра.
Указом від 11 жовтня 1905 р. управління палацового коменданта, що завідувало палацовою поліцією, включено до складу міністерства імператорського двору.
Організаційна структура міністерства Міністерство Імператорського Двору складалося з таких частин:
рада при міністрові, яка скликається у разі потреби і перебуває під головуванням міністра чи іншої особи, за її призначенням, з начальників встановлення міністерства; загальні встановлення; особливі встановлення; капітул ; .
До загальних установлень міністерства Імператорського Двору належали:
канцелярія міністра Імператорського Двору та наділів; кабінет Його Імператорської Величності; контроль міністерства Імператорського Двору, який перебуває під управлінням завідувача з ревізійного, бухгалтерського та технічного відділів; каса міністерства Імператорського Двору, з відділеннями у Москві, Барнаулі та Нерчинську; загальний архів міністерства Імператорського двору; інспекція лікарської частини міністерства Імператорського Двору, завідувач придворної аптеки та госпіталів палацового відомства (заснована 1 січня 1843 р. для медичного обслуговування імператора та його сім'ї, і мала назви: Придворна медична частина (1 січня 1843-24 квітня 1888); Інспекція лікарської частини Міністра імператорського двору (24 квітня 1888-17 січня 1898); Придворна медична частина (17 січня 1898–24 січня 1918); Медична частина (24 січня 1918-15 червня 1918).
Особливі встановлення міністерства Імператорського Двору:
експедиція церемоніальних справ;
придворна співоча капела; придворний музикантський хор; власні Й. І.В. («Його Імператорської Величності») бібліотеки; ; Імператорський Ермітаж; дирекція ; управління Власним Й. І.В. палацом; палацові управління спб., , царсько-сільське, петергофське, гатчинське, варшавське; управління Павловськом; Імператорська академія мистецтв; Імператорська археологічна комісія; двори Їх Імператорських Високостей великих князів і великих княгинь; електротехнічна частина при міністерстві Імператорського Двору; ; управління князівством Ловичським; канцелярія Ї. І. В. Государині Імператриці (до початку XX століття таких канцелярій було дві: канцелярія Її І. В. Государині Імператриці Олександри Феодорівни та канцелярія вдовствуючої Государині Імператриці Марії Феодорівни).
Міністри та Тимчасові керуючі (22.08.1826—27.08.1852) Адлерберг Володимир Федорович (30.08.1852—17.04.1870) (17.04.1870—17.08.1881) — Тимчасовий керуючий в 1871 р. і в 1874 р. Воронцов-Дашков Іларіон Іванович (17.08.1881—06.05.1897) Фредерікс Володимир Борисович (06.05.1897—28.02.1917)
Примітки
Джерела
«Высшие и центральные государственные учреждения России 1801—1917»: В 4 т. // Т.3. Центральные государственные учреждения / Отв. ред. Д. И. Раскин. — , 2002.
Посилання Историческая справка на сайте Управления делами президента рф.