Ботанічний сад Оксфордського університету — найстаріший ботанічний сад у Великій Британії та один із найстаріших наукових садів у світі. Сад був заснований у 1621 році як аптекарський сад для вирощування лікарських рослин. Сьогодні він містить понад 5000 різних видів рослин. Це одна з найрізноманітніших але компактних колекцій рослин у світі та включає представників понад 90% родин судинних рослинUniversity of Oxford Botanic Garden.

Професор Саймон Хіскок став директором Оксфордського ботанічного саду у 2015 році"Simon Hiscock" . worc.ox..ac.uk. Retrieved 31 August 2018..

Історія

Заснування У 1621 році граф пожертвував 5000 фунтів стерлінгів (приблизно 5 000 000 фунтів стерлінгів станом на 2018 рік)Lawrence H. Officer, "Purchasing Power of British Pounds from 1264 to 2005". MeasuringWorth.com, 2006, accessed 11 December 2006. для створення аптекарського саду для «прославлення діл Божих та для сприяння навчанню». Він обрав місце на березі річки Червелл у Оксфорді, що належало коледжу Магдалини. Частина землі була єврейським кладовищем до вигнання євреїв з Оксфорда (та з решти Англії) у 1290 роціOxfordhistory.org.uk..

Каталог Першим головним садівником був ботанік , який у 1648 році опублікував каталог із шістнадцятисот рослин, що росли під його опікою ('Catalogus plantarum horti medici Oxoniensis, scil. Latino-Anglicus et Anglico-Latinus') з вказаними латинськими та англійськими назвами; у 1658 році він разом із сином, , доктором Філіпом Стівенсом та Вільямом Брауном переглянули та доопрацювали каталог. Гамфрі Сібторп розпочав роботу над каталогом рослин саду «Catalogus Plantarum Horti Botanici Oxoniensis». Його молодшим сином був ботанік Джон Сібторп (1758–1796), який продовжив «Catalogus Plantarum».

Розташування

Сад складається з трьох частин:

Сад з муром, оточений оригінальною кам'яною кладкою сімнадцятого століття, де росте найстаріше дерево саду; англійський тис звичайний (Taxus baccata) Оранжереї, які дозволяють вирощувати рослини, що потребують захисту від екстремальних британських погодних умов Нижній сад територія між Садом з муром та річкою Червелл Супутня ділянка, дендрарій Харкорта (Harcourt Arboretum), розташована за 6 миль на південь від Оксфорда.

Вхідна брама Денбі

Брама Денбі біля головного входу до Ботанічного саду є одним із трьох входів, спроєктованих архітектором між 1632 та 1633 роками. Це одна з найдавніших споруд в Оксфорді, в якій використано класичний, навіть ранній стиль барокоPevsner, p. 267. Pevsner is almost certainly referring to Tutte l'opere d'architettura, Volume 6. p. 17. "Libro estraordinario" published in 1584..

Сад з муром

Клумби з родинами рослин Основна колекція морозостійких рослин згрупована у вузькі, подовгасті клумби за ботанічними родинами та впорядкована відповідно до системи класифікації, розробленої ботаніками дев'ятнадцятого століття, Бентамом та Гукером. Родини, представлені в саду, включають:Acanthaceae, Amaranthaceae, Amaryllidaceae, Apocynaceae, Araceae, Aristolochiaceae, Berberidaceae, Boraginaceae, Campanulaceae, Caryophyllaceae, Chenopodiaceae, Cistaceae, Commelinaceae, Compositae, Convolvulaceae, Crassulaceae, Cruciferae, Cyperaceae, Dioscoreaceae, Dipsacaceae, Euphorbiaceae, Gentianaceae, Geraniaceae, Gramineae, Hypericaceae, Iridaceae, Juncaceae, Labiatae, Leguminosae, Liliaceae, Linaceae, Loasaceae, Lythraceae, Malvaceae, Onagraceae, Paeoniaceae, Papaveraceae, Phytolaccaceae, Plantaginaceae, Plumbaginaceae, Polemoniaceae, Polygonaceae, Portulacaceae, Primulaceae, Ranunculaceae, Rosaceae, Rubiaceae, Rutaceae, Saxifragaceae, Solanaceae, Umbelliferae, Urticaceae, Verbenaceae, Violaceae.

У 1983 році (NCCPG) обрала Оксфордський ботанічний сад для створення національної колекції молочаю. Однією з найрідкісніших рослин у колекції є Euphorbia stygiana, у дикій природі залишилося лише десять рослин. Сад займається розмноженням цього виду, щоб зменшити ймовірність його вимирання.

Медичні клумби У південно-західній частині Ботанічного саду розміщена сучасна колекція лікарських рослин. Тут розміщено 8 клумб, на кожній з яких вирощуються рослини, пов'язані з медициною, що використовуються для лікування певного типу захворювання. Є клумби для з лкарськими рослинами для таких хвороб як: Кардіологія (серцеві захворювання) Онкологія (рак та клітинна проліферація) Інфекційні захворювання (вірусні та паразитарні) Гастроентерологія (травний тракт та обмін речовин) Дерматологія (шкірні захворювання) Гематологія (визначення групи крові та її захворювання) Неврологія (нервова система та анестезія) Пульмонологія (легені та дихальні шляхи) Рослини, що ростуть на цих грядках, містять багато різних натуральних речовин і належать принаймні до однієї з наступних трьох категорій: Безпосередньо придатні для використання як лікарський засіб Синтетична модифікація забезпечує клінічно придатний лікарський засіб Відправна точка для програми розробки лікарських засобів

Бородаті іриси На одній з клумбі у північно-західномій частині саду щотравня розквітає композиція з бородатих ірисів, серед яких «Ейлін» та «Голден Анкор». Деякі сорти, що вирощуються в саду, більше ніде не ростуть.

Бордюри вздовж муру Бордюри вздовж підніжжя муру містять колекції, згруповані за їх географічним походженням. Колекція Середземномор'я містить Euphorbia myrsinites. Південноамериканська колекція включає Feijoa sellowiana (син. Acca sellowiana) таKniphofia caulescens.

Інші бордюри містять рослини з гарячих точок біорізноманіття, включаючи Японію та Нову Зеландію. У таких районах є велика кількість ендемічних видів рослин, проте їхня природна рослинність стикається зі значною загрозою. Понад 50% видів рослин світу знаходяться в цих гарячих точках, які разом покривають лише 2,3% поверхні суші Землі.

Теплиці Оранжерея Будівля оранжереї є алюмінієвою копією оригінального дерев'яного будинку 1893 року, і в ньому вирощують сезонні квіти, такі як примули, абутилони, фуксії та ахіменеси. У центральній частині проводяться різні виставки, які змінюються протягом року.

Альпійський будиночок У цьому будиночку представлені рослини, які не можуть повністю розвинутися назовні. Експозиції регулярно змінюються, для забезпечення безперервного цвітіння.

Папоротеподібні Тут зібрана колекція папоротей з усього світу, зокрема Platycerium bifurcatum, Lygodium japonicum та Trichomanes speciosum (плівчаста папороть, що росте в західній Британії). Також тут представлена ​​більшість оксфордських непентесів та бромелієвих.

Будинок тропічних лілій Водойма у саду лілій, побудованому в 1851 році професором , який на той час був доглядачем саду, є найстарішою існуючою частиною теплиць. Тропічні водяні лілії розміщені в акваріумі, включаючи гібрид Nymphaea × daubenyana, названий на честь професора Добені у 1874 році. Також у будинку ростуть такі рослини як банани, цукрова тростина та рис, а також папірусний очерет, Cyperus papyrus, що росте на берегах річок Близького Сходу. Високо в теплиці цвіте жовтоквіткова Allamanda cathartica.

Будинок рослин-хижаків У цьому будинку розміщена колекція комахоїдних рослин. Хижість у рослин еволюціонувала декілька разів, і ця колекція демонструє багато механізмів, необхідних для ловлі комах. Деякі пастки є пасивними, такі як липка мухоловка роду Pinguicula, тоді як інші, як-от Венерина мухоловка, рухаються і спрацьовують, коли комаха потрапляє на поверхню рослини.

Пальмова оранжерея Це найбільша теплиця в саду, у цій оранжереї вирощують арекові пальми та велику кількість корисних рослин, зокрема цитрусові, перець чорний, батат, папаю, маслини, каву, імбир, кокос, какао, бавовник та олійну пальму. Також тут представлена ​​колекція саговників, схожих на пальми, але вони не пов'язані між собою. Кілька важливих навчальних колекцій включають Acanthaceae, зокрема Justicia brandegeeana, геснерієві та велику кількість видів бегонії.

Будинок посухостійких рослин Рослини в цьому будинку походять з посушливих регіонів світу та демонструють способи, якими рослинні форми економлять воду. Тут можна побачити багато різних видів кактусів та сукулентів, які демонструють свої різноманітні тактики зменшення втрат води у сухому агресивному середовищі.

За межами садового муру

Трав'янистий бордюр Цей бордюр, вперше закладений у 1946 році, є класичним прикладом традиційного англійського трав'янистого бордюру. На відміну від інших ділянок саду, цей бордюр повністю створений із трав'янистих багаторічних рослин. Вони відмирають щозими до основи, перш ніж знову прокинутися навесні та зацвісти протягом літа. Посадка розроблена таким чином, щоб була цікавою з квітня по жовтень. Композиція починається з тюльпанів різних кольорів, за якими йдуть ранньо-, середньо- та пізньоквітучі багаторічні рослини. Рослини розташовані шарами, причому менші рослини розміщуються попереду бордюру, а вищі - позаду. Іноді дозволяють кільком більшим рослинам пробитися вперед, щоб порушити формальну структуру.

Квіткові бордюри Мертона Спроєктовані у співпраці з професором Джеймсом Гітчмоу з кафедри ландшафтної архітектури Шеффілдського університету.

Ці клумби, площею 955 м2, утворюють найбільшу окрему оброблювану площу в ботанічному саду. Вони є прикладом сталого розвитку садівництва з мінімальним впливом на навколишнє середовище в довгостроковій перспективі.

Рослини були відібрані за їхню здатність до посухостійкості та походять із трьох регіонів світу: Від Центральної до Південної Великої рівнини (США) до плато Колорадо та Каліфорнії Східна Південна Африка на висотах вище 1000 м Південна Європа від Туреччини через Азію до Сибіру Видовий список містить понад 100 видів рослин.

Див. також Список ботанічних садів Ботанічний сад Кембриджського університету

Примітки

Посилання

Офіційна сторінка Віртуальний тур The Friends of Oxford Botanic Garden Oxford Botanic Garden — a Gardens Guide review