Пошук перехідних комет за допомогою телескопа «Габбл» був дослідженням за участю астрономів-аматорів із використанням космічного телескопа «Габбл» та став одним із лише шести проєктів за участю аматорів, схвалених НАСА.
У перші роки реалізації проєкту космічного телескопа «Габбл» (HST) НАСА та Конгрес виявили зацікавленість у пошуку способів залучення астрономів-аматорів до досліджень HST. Директор Наукового інституту космічного телескопа (STScI) Ріккардо Джакконі вирішив виділити частину свого «директорського резерву часу» для аматорських програм спостережень.
У грудні 1985 року керівники семи національних організацій астрономів-аматорів зустрілися в STScI у Балтиморі для обговорення участі астрономів-аматорів у проєкті HST: Джанет Маттей, Американська асоціація спостерігачів змінних зір (AAVSO) Джон Вестфолл, Асоціація спостерігачів Місяця та планет (ALPO) Джордж Елліс, Астрономічна ліга Джессі Айхенлауб, незалежна група космічних досліджень Джеральд Перша, Міжнародний аматорсько-професійний фотоелектричний фотометр (IAPPP) Девід Данхем, Міжнародна асоціація хронометражу покриттів (IOTA) Стівен Едберг, Західні астрономи-аматориMax Mutchler (STScI) and Harald Schenk, 188th Meeting of the American Astronomical Society (AAS) in Madison, Wisconsin, 13 June 1996, and the 190th AAS Meeting in Winston-Salem, North Carolina, 10 June 1997 Команда використала космічний телескоп «Габбл» для проведення спектроскопічного пошуку випромінювання OH-групи у п’яти астероїдів. Наявність емісії OH вказувала б на те, що ці астероїди раніше були кометами. Об’єкти 944 Гідальго та 2201 Ольято рухаються еліптичними кометоподібними орбітами. 182 Ельза, 224 Океана та 899 Йокасте належать до астероїдів головного поясу. Повідомлялося, що для останніх трьох спостерігалася кома. Одночасно зі спектроскопічним дослідженням 80 астрономів-аматорів у 22 країнах проводили наземні візуальні спостереженняProceedings of the Astronomical League, 47th National Convention, July 29–31, 1993..
Команда спостерігачів-аматорів Остаточний склад команди налічував понад 70 основних спостерігачів. Спостерігачі перебували у 24 штатах США та 22 різних країнахMax Mutchler (STScI) and Harald Schenk 188th Meeting of the American Astronomical Society (AAS) in Madison, Wisconsin, 13 June 1996, and the 190th AAS Meeting in Winston-Salem, North Carolina, 10 June 1997.
Дослідження та вивчення Науковці припускають, що деякі астероїди раніше були кометами. Комета втрачає частину своєї маси під час кожного проходження навколо Сонця. Схоже, що деякі з них із часом можуть повністю вичерпати запаси своїх летких речовин або, можливо, вкрити їх шаром пилу після багаторазових проходжень навколо Сонця. У такому разі такий об’єкт може набути вигляду астероїда.
Астероїд 944 Гідальго найчастіше згадується як такий, що має кометоподібну орбітуMarsden, 1970; Kresak, 1977, 1979; Schoemaker and Wolfe, 1982; Degewij and Tedesco, 1982. Зокрема, Кресак ідентифікував його як «вимерле ядро комети». Крім того, комети зазвичай демонструють тісні зближення з Юпітером, тоді як астероїди — ні. Ідальго наближається до Юпітера майже на таку саму відстань, як і 3 комети: комета Енке, комета Аренда — Ріго та комета Нойміна 1; усі вони виявляють низький рівень активності, характерний для комет перед тим, як вони згасаютьRickman, 1985.
Орбітальний апарат «Піонер-Венера-1» виявив збурення магнітного поля, які корелюють із кометою 2201 Ольято. Це може бути спричинено дегазацією водню H зі швидкістю близько в 10−4 разів меншою, ніж у активної кометиRussell et al., 1984; Davies, 1986. Ймовірна кометоподібна природа Ольято підтверджується її незвичайною відбивною здатністю в ультрафіолетовому діапазоні. Це було інтерпретовано як релеївське розсіювання на хмарі дрібних частинок навколо неїMcFadden et al., 1984; Rickman, 1985.
13 грудня 1923 року астроном Хосе Комас Сола спостерігав астероїд 224 Океана з комоюKresak, 1977. Астероїд був сфотографований зі слабким гало розміром 30 кутових секунд. Зоряна величина астероїда була визначена як 11,6; при геліоцентричній відстані 268 мільйонів кілометрів це означало, що діаметр коми становив близько 38 тисяч кілометрів.
Наявність летких речовин на астероїдах мала б велике значення для майбутніх видобувників ресурсів у поясі астероїдів. Леткі речовини могли б забезпечувати місії водою, паливом та киснемO'Leary, 1977.
Для дослідження 1993 року за участю астрономів-аматорів та Космічного телескопа «Габбл», об’єкти 944 Гідальго та 2201 Ольято були досліджені за допомогою спектрографа тьмяних об’єктів (FOS) на предмет емісії OH на довжині хвилі 3085 ангстрем. Ці два астероїди були обрані через характер їхніх орбіт, їхній зв'язок із метеорними потоками та інші характеристики. Бурштиновий детектор використовувався в режимі накопичення зі спектральним елементом G270H. Цей елемент охоплює довжини хвиль від 2325 до 3225 ангстрем. Апертура становила 1 кутову секунду.
Астероїди 182 Ельза, 224 Океана і 899 Йокасте також спостерігалися за допомогою спектрографа слабких об’єктів із використанням того самого спектрального елемента G270H. Керівники команди розмістили оголошення в аматорських астрономічних виданнях для пошуку спостерігачів-аматорів, охочих проводити спостереження цих об’єктів у видимому спектрі з поверхні Землі, у той час як HST здійснював дослідження в УФ-діапазоні. Наземних спостерігачів просили перевірити наявність ознак пилової коми.
Результати Спектри 944 Гідальго та 2201 Ольято по суті ідентичні сонячному спектру. Жодного випромінювання OH або інших емісійних ліній виявлено не було.
Наземні спостереження цих двох об’єктів були обмежені кількома ПЗЗ-зображеннями ділянки, де за розрахунками мав з’явитися 2201 Ольято. Обидва об’єкти, 944 Гідальго та 2201 Ольято, мали зоряну величину близько 19. Це ставило їх поза межі можливостей більшості аматорських телескопів.
Жоден з інших трьох астероїдів не виявив ознак кометного випромінювання, якого можна було б очікувати від слабко активного ядра комети. Це не викликало подив, оскільки ці об’єкти дослідження перебувають на стабільних орбітах у головному поясі.
Наземні спостереження 182 Ельзи, 224 Океани та 899 Йокасти проводилися візуально, фотографічно, за допомогою VHS та ПЗЗ-обладнання. 224 Океана мала 12-ту зоряну величину під час спостережень HST. 182 Ельза також мала 12-ту зоряну величину, а 899 Йокаста — 15-ту зоряну величину.
Усі візуальні спостереження показали точкові зображення без жодних ознак пилової коми. Фотографічні зображення дали такий самий результат. Ряд спостерігачів змогли накопичити ПЗЗ-зображення, щоб досягти слабших зоряних величин. Використовуючи цей метод, двоє спостерігачів повідомили про ознаки можливого короткого хвоста в астероїда 899 Йокаста. Це спостерігалося на рівні близько 17-ї зоряної величини. Дослідження сусідніх зір на оригінальному зображенні свідчать про те, що це було спричинено незначним змазуванням (трейлінгом) під час гідування. Подальших доказів наявності коми навколо жодного з трьох астероїдів виявлено не було.
Спостереження 944 Гідальго та 2201 Ольято мали бути проведені до місії з обслуговування космічного телескопа «Габбл». Як наслідок, ці два астероїди перебували в незручних положеннях для виявлення OH. Зображення Ідальго було отримано на відстані 5 астрономічних одиниць (приблизно 748 млн км) від Сонця, коли він віддалявся. Це приблизно така сама відстань, на якій перебувала комета Шумейкерів — Леві 9 (SL-9) перед зіткненням із Юпітером. За допомогою того самого Спектрографа слабких об’єктів та спектрального елемента G270H Космічний телескоп «Габбл» також не виявив жодних ознак наявності OH у SL-9.
2201 Ольято перебував поблизу афелію під час спостережень. З відстані поясу астероїдів будь-яка ознака наявності OH могла бути прихована шумом у даних астероїда 19-ї зоряної величини. В ідеалі обидва об’єкти мали б бути досліджені невдовзі після проходження перигелію.
Астероїди головного поясу 224 Океана, 182 Ельза та 899 Йокаста спостерігалися поблизу протистояння, проте не виявили жодних ознак емісії OH. Останні два об’єкти спостерігалися в той час, коли космічний телескоп «Габбл» мав проблеми з гідуванням і мусив підтримувати особливу орієнтацію відносно Сонця через втрату однієї сонячної панелі. Повідомлення про наявність коми в минулому могли бути зумовлені зіткненнями.
Примітки