Крістіан Кулік (; 6 грудня 1952, Забжі, Польща) — німецький футболіст, який грав на позиції півзахисника. Грав з 1971 по 1981 рік у «Борусії (Менхенгладбах)», за яку провів 220 матчів і забив 38 голів у Бундеслізі.

Кар'єра Кулік був талановитим плеймейкером у центрі поля, який розпочав кар'єру в «Алеманії Ахен», де його майстерність помітив Хеннес Вайсвайлер, трансфер відбувся влітку 1971 року, у своєму першому сезоні 1971/72 Кулік зіграв 23 матчі та забив 4 голи. Його дебют у Бундеслізі відбувся 2 жовтня 1971 року у виїзному матчі проти «Кельна». Через чотирнадцять днів він у 19 років дебютував у єврокубках проти «Інтера», матч закінчився перемогою з рахунком 7:1 завдяки Гюнтеру Нетцеру і Херберту Віммеру, проте результат матчу згодом був анульований. У 1975 році він відсвяткував свій перший чемпіонський титул у Німеччині та перемогу у Кубку УЄФА у фіналі з «Твенте», у 1973 році він грав у фіналі Кубка УЄФА проти « Ліверпуля», а також провів успішний фінал кубка Німеччини проти «Кельна». Кулік грав з перших хвилин, потім його замінив Гюнтер Нецер, який своїм голом приніс команді перемогу з рахунком 2:1, пізніше він перейшов з Менхенгладбаха в «Реал Мадрид». Знову проти «Ліверпуля» Кулік грав 25 травня 1977 року в Римі у фіналі Кубка європейських чемпіонів, його команда зазнала поразки з рахунком 1:3, у 1980 році в Кубку УЄФА у фіналі проти «Айнтрахта» колись гладбахський «жеребець» вивів свою команду на поле вже як капітан. Він провів загалом 66 ігор у Кубку європейських чемпіонів. У 1973 році його викликали до збірної Німеччини до 23 років, однак за національну збірну Кулік так і не зіграв.

Після виходу з «Боруссії» Кулік продовжив свою кар'єру з сезону 1981/82 в «Антверпені». Наступним клубом Куліка став аматорський «Дюрен 99», де він грав у період з 1982 до кінця 1984 року, далі він переїхав до Швейцарії, де грав за «Мендрісіо-Стабіо» та «Кур 97», у сезоні 1986/87 він возз'єднався зі своїм колишнім колегою з «Гладбаха» Вольфгангом Клеффом у клубі з Другої Бундесліги, «Зальмрор» (14 матчів, 1 гол), але два ветерани не змогли врятувати клуб від пониження.

Досягнення

Чемпіон Німеччини: 1975, 1976, 1977 Віцечемпіон Німеччини: 1974, 1978 Володар Кубка Німеччини: 1973 Володар Суперкубку Німеччини: 1977 Володар Кубка УЄФА: 1975, 1979 Фіналіст Кубка УЄФА: 1973, 1980 Фіналіст Кубка європейських чемпіонів: 1977

Примітки

Посилання

Література

Deutschlands Fußball, Das Lexikon, Sportverlag Berlin, 2000, ISBN 3-328-00857-8 Triumphe im Europapokal, AGON, 1996, ISBN 3-928562-75-4 Deutsche Pokalgeschichte, AGON, 2000, ISBN 3-89784-146-0 Enzyklopädie des deutschen Fußballs, AGON, 1998, Teile 1-3, ISBN 3-89784-132-0