Радянсько-угорські відносини — відносини між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Угорщиною. Дипломатичні відносини вперше встановлені 4 лютого 1934 року.

Радянсько-угорські відносини (1934—1941) Установлення радянсько-угорських дипломатичних відносин стало частиною радянської політики колективної безпеки в Європі та спробою нормалізувати зв'язки з країнами, які раніше відмовлялися визнавати СРСР через антикомуністичну позицію угорського режиму. Відносини на початковому етапі залишалися обмеженими: радянська місія в Будапешті (з 1935 року очолювана Олександром Бекзадяном) та угорська в Москві (Міхай Юнгерт-Арноті) працювали в умовах взаємної недовіри. Угорщина зберігала антикомуністичну зовнішню політику, а СРСР підозрював Будапешт у підтримці ревізіоністських планів щодо сусідів.

Відносини різко погіршилися 24 лютого 1939 року, коли Угорщина приєдналася до Антикомінтернівського пакту. У відповідь Народний комісаріат закордонних справ СРСР (Максим Литвинов) оголосив про закриття посольств у обох країнах (формально — 2 лютого 1939 року за деякими джерелами). Радянська сторона розцінила це як ворожий крок, що суперечить принципам колективної безпеки. Угорська окупація Карпатської України (Закарпаття) у березні 1939 року спричинила додаткову напругу, оскільки СРСР виявляв інтерес до регіону.

Покращення настало після підписання Пакту Молотова — Ріббентропа (23 серпня 1939 року). Радянсько-німецьке зближення створило ґрунт для тимчасової «відлиги» у відносинах з Угорщиною. Дипломатичні контакти відновили восени 1939 року: радянський повноважний представник Микола Шаронов прибув до Будапешта (пізніше підвищений до рангу посла), а угорський посланник Йожеф Крістоффі вручив вірчі грамоти Вячеславу Молотову та Михайлу Калініну. Угорська сторона наголошувала на відсутності територіальних претензій до СРСР і бажанні «добросусідських відносин».

Після радянського вторгнення в Польщу (вересень 1939 року) кордони СРСР і Угорщини стали спільними, що посилило стратегічні побоювання Будапешта.

3 жовтня 1940 року між країнами був підписаний «Договір про торгівлю і мореплавство», який передбачав товарообіг на суму близько 3,7 млн доларів США. Було відновлено поштово-телеграфне та залізничне сполучення (лютий 1941). Радянська дипломатія активно використовувала «м'яку силу»: у березні 1941 року Угорщина повернула СРСР 56 прапорів угорської революційної армії 1848—1849 років.

У 1940—1941 роках радянська дипломатія намагалася утримати Угорщину від повного приєднання до Осі та запобігти її участі у війні на боці Німеччини. Радянська сторона запевняла Будапешт у відсутності територіальних претензій (зокрема щодо територій, отриманих Угорщиною за Віденськими арбітражами 1938 та 1940 років). 13 червня 1941 року Вячеслав Молотов заявив угорському посланнику, що СРСР не має претензій до Угорщини.

Під час кризи навколо Югославії (квітень 1941) СРСР протестував проти угорської участі в агресії, посилаючись на радянсько-югославський договір про дружбу. Попри це, угорський уряд (після самогубства Пала Телекі) під тиском Німеччини продовжував зближення з Берліном.

23 червня 1941 року Угорщина розірвала дипломатичні відносини з СРСР. 27 червня 1941 року (через п'ять днів після німецького вторгнення в СРСР) Угорщина оголосила війну Радянському Союзу, пославшись на бомбардування Кошиці (Кашша) невідомими літаками (радянська сторона заперечувала свою причетність). Радянська дипломатія визнала ці зусилля невдалими через домінування прогерманської орієнтації угорського керівництва та антибільшовицькі настрої регента Горті.

Радянсько-угорські відносини (1944—1991) 28 грудня 1944 року Угорщина оголосила війну Німеччині і 20 січня 1945 року уклала перемир'я з СРСР і його союзниками. 27 серпня 1945 року було укладно дві угоди: «Про взаємопоставки» і «Про економічне співробітництво». Дипломатичні відносини відновлено 25 вересня 1945 року. Остаточно мир закріплено 10 лютого 1947 року «Паризькими мирними договорами», серед підписантів яких були також обидві країни.

15 липня 1947 року між країнами укладено «Договір про торгівлю і мореплавство»; 18 лютого 1948 року в Москві укладено «Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між СРСР і Угорською Республікою» терміном на 20 років.

СРСР і Угорщина разом з іншими соціалістичними країнами в січні 1949 року взяли участь у створенні Ради економічної взаємодопомоги; у 1955 році підписали Варшавський договір. 23 січня 1952 року укладено довгострокову «Угоду про взаємопоставки товарів».

28 березня 1957 року в Москві сторони підписали спільну «Декларацію», що оцінювала Угорську революцію 1956 року, як контрреволюцію. Також в декларації зазначалося, що СРСР надав довгостроковий кредит на пільгових умовах, відстрочку погашення раніше наданих кредитів, звільнив від погашення заборгованості за передане УНР колишнє німецьке майно та радянську частку в колишніх змішаних радянсько-угорських товариствах.

27 травня 1957 року було укладено угоду «Про правовий статус радянських військ, тимчасово розміщених на території УНР». У 1958 році, після перемовин, сторони зробили спільну заяву. Підписано угоди: 17 квітня 1959 — «Про співпрацю в галузі охорони здоров'я та медичної науки»; 4 листопада 1960 — «Про умови взаємного навчання студентів та аспірантів у цивільних вищих навчальних закладах та науково-дослідних інститутах»; 3 лютого 1964 — «Про співпрацю в галузі соціального забезпечення (20.12.1962); Про утворення міжурядової комісії з економічного та науково-технічного співробітництва»; 28 травня 1965 — «Про співробітництво в галузі радіомовлення та телебачення»; 19 березня 1966 — «Про міжнародне автомобільне сполучення»; 28 грудня 1966 — «Про співпрацю у будівництві атомної електростанції у УНР».

7 вересня 1967 року в Будапешті був підписаний «Договір про дружбу, співробітництво і взаємну допомогу між СРСР і УНР» терміном на 20 років. Підписано угоди: 24 жовтня 1968 — «Про співпрацю та кооперування у виробництві та постачанні легкових автомобілів і комплектуючих виробів»; 16 листопада 1968 — «Про культурне і наукове співробітництво»; 2 грудня 1968 — «Про повітряне сполучення»; 29 січня 1971 — «Про співробітництво в галузі туризму»; 24 травня 1971 — «Про співпрацю у будівництві нафтопереробного заводу в УНР»; 16 листопада 1971 — «Про співпрацю у будівництві газопроводу в УНР»; 13 жовтня 1972 — «Про співробітництво в галузі зв'язку»; 22 жовтня 1975 — «Про поставки до СРСР з УНР до 1990 року деяких видів сільськогосподарської продукції»; 16 грудня 1975 — «Про товарообіг та платежі на 1976—1980 роки». У спільному комюніке від 1 грудня 1972 року зазначалося, що сторони вирішили приділяти особливу увагу спільному плануванню, розширенню спеціалізації та кооперації в різних галузях народного господарства.

13 липня 1976 року Угорська Народна Республіка уклала угоду з Народною Республікою Болгарією, Кубою, Монгольською Народною Республікою, Німецькою Демократичною Республікою, Польською Народною Республікою, Соціалістичною Республікою Румунією, Союзом Радянських Соціалістичних Республік, Чехословацькою Соціалістичною Республікою про співробітництво у дослідженні і використанні космічного простору у мирних цілях (див. «Інтеркосмос»).

1 червня 1979 року було підписано угоду «Про культурне і наукове співробітництво». 11 березня 1980 року підписано довгострокову програму спеціалізації і кооперування виробництва між СРСР і УНР до 1990 року, а також низку угод по співробітництву на період після 1980 року у виробництві продукції суднобудування і хімічної промисловості.

Пам'ятник угорсько-радянській дружбі

У 1975 році, на честь 30-річчя визволення Угорщини від німецьких окупантів військами Червоної армії, у Будапешті було облаштовано Парк Дружби та встановлено пам'ятник угорсько-радянській дружбі. Під час урочистого відкриття пам'ятника було оголошено, що його копія буде подарована Радянському Союзу. У вересні 1976 року, «близнюк» угорського монумента був встановлений у московському Парку Дружби біля Річкового вокзалу.

Після зміни політичного ладу в Угорщині монумент було демонтовано (зараз він розташований у «Парку пам'ятників»). У Москві ж пам'ятник знаходиться на своєму місці. Він являє собою 10-метрову вигнуту всередину стелу з барельєфом, що зображує двох жінок, які випускають у небо голубів. Напис російською мовою під барельєфом гласитьПамятник Венгеро-советской дружбе / intomoscow.ru. :

Див. також Українсько-угорські відносини Угорсько-югославські відносини

Примітки

Література