Австро-угорська війна (1477—1488)

Австро-угорська війна — військовий конфлікт між Угорським королівством під керівництвом Матяша Корвіна та Габсбурзьким ерцгерцогством Австрією під керівництвом Фрідріха V (також імператора Священної Римської імперії як Фрідріх III). Війна тривала з 1477 по 1488 рік і призвела до значних здобутків для Матяша, які принизили Фрідріха, але які були скасовані після раптової смерті Матяша в 1490 році.

Конфлікт

Матяш та Фрідріх III/V були суперниками, що сягали корінням у спадок Матяша на престол Угорщини в 1458 році після ранньої смерті двоюрідного брата Фрідріха, короля Владислава I Посмертного, Габсбурга. У цей час Фрідріх володів короною Святого Іштвана та сам був кандидатом на посаду угорського короля.Tanner, Marcus. The Raven King: Matthias Corvinus, and the Fate of his Library. Yale University Press, 2008. pp 53-54. Матяш, підтриманий богемським королем ГЇржі з Подєбрад, з дочкою якого Катериною (1449—1464) він одружився в 1461 році, нарешті переміг: два суперники врегулювали свої розбіжності в 1463 році Вінер-Нойштадтським договором, за яким Фрідріх визнав фактичного короля Угорщини та повернув Священну Корону Матяшу за великий викуп.

За згодою Папи Павла II, Матяш вторгся до Моравії в 1468 році, розв'язавши Богемську війну зі своїм колишнім союзником Їржі з Подєбрад під приводом захисту католицизму від гуситського руху — фактично для того, щоб скинути свого тестя, короля Їржі. Прихильно зустрінутий німецькою знаттю в Сілезії та Лужиці, а також католицькими чехами в Моравії,pp 63-65. Матяш придбав ці території для себе і в 1469 році в Оломоуці проголосив себе королем Богемії. Однак, не маючи змоги захопити столицю Прагу, війна Матяша затягнулася з наступником Їржі, польським князем Владиславом Ягеллончиком, доки останній за Брнонським договором 1478 року не визнав завоювання Матяша.

Імператор Фрідріх, який одночасно був затягнутий у французько-габсбурзьке суперництво за бургундський престол з королем Франції Людовиком XI, у Богемській війні спочатку допомагав Матяшу проти гуситів. Однак, зробивши дуже незначний внесок, Фрідріх невдовзі змінив свою позицію та уклав союз із наступником Подєбрада Владиславом, якому він надав у 1477 році Королівство Богемію. Розлючений цими діями та згадавши попередні образи, Матяш почав наполягати на мирі з Владиславом та вторгся в австрійські землі Фрідріха.

Битви

Уклавши мирну угоду з королем Владиславом у 1478 році, Матяш міг зосередитися на своїй австрійській кампанії проти Фрідріха. Деякі з найвизначніших битв Австро-Угорської війни включають:

Облога Гайнбурга Битва при Лайтцерсдорфі Облога Відня (1485) Облога Реца Облога Вінер-Нойштадта

Імператор Фрідріх не зміг отримати допомогу від курфюрстів та імперських станів. У 1483 році він був змушений покинути свою резиденцію Гофбург у Відні та втекти до Вінер-Нойштадта, де його також 18 місяців облягали війська Матіаша, поки фортеця не була захоплена в 1487 році. Принижений, Фрідріх утік до Граца, а пізніше до Лінца у Верхній Австрії.

Габсбурги, хоча й були потужною силою в шлюбній політиці, були відносно слабкими у військових справах. Вони мали мало ресурсів, щоб конкурувати з Чорною армією Угорщини, ранньою постійною найманою армією під керівництвом таких здібних командирів, як Стефан V Баторій або Лаврентій Ілоцький, яка завоювала більшість територій Нижньої Австрії.

Після того, як на Нюрнберзькому сеймі 1487 року було оголошено імперську війну проти Угорщини, верховним головнокомандувачем усієї імперської армії було призначено Альбрехта III Саксонського. Він мав протистояти Чорній армії Маташа. Після угорської окупації Відня завданням Альбрехта було відвоювати втрачені австрійські території. Однак спроба була невдала через погане оснащення його армії, тому йому довелося вести складну оборонну війну за несприятливих обставин.

Герцог Альбрехт знав, що найближчим часом від Рейху не варто очікувати рішучої допомоги, але ситуація на спадкових землях помітно погіршиться.

17 листопада 1487 року герцог Альбрехт повідомив імператора Фрідріха, що, враховуючи нинішні обставини в його спадкових землях, компроміс з королем Угорщини буде єдиним раціональним рішенням.

Наслідки

Війна закінчилася перемир'ям у 1488 році, хоча Габсбурги були обурені цим миром.

На початку грудня Матьяш Корвін зустрівся з Альбрехтом Саксонським у Маркерсдорфі-ан-дер-Пілах, трохи пізніше, 6 грудня, у Санкт-Пельтені було досягнуто перемир'я, яке кілька разів продовжувалося до смерті угорського короля.Susanne Wolf: Die Doppelregierung Kaiser Friedrichs III. und König Maximilians (1486—1493), S. 173.

Матяш Корвін запропонував імператору Фрідріху та його синові, принцу Максиміліану, повернення австрійських провінцій та Відня, якщо вони відмовляться від договору 1463 року та визнають Матяша призначеним Фрідріхом політичним спадкоємцем і, ймовірно, спадкоємцем титулу імператора Священної Римської імперії. Однак, перш ніж це питання було вирішено, 1490 року Матяш помер у Відні.

Після того, як Матяш Корвін помер від інсульту 6 квітня 1490 року, Фрідріх зміг повернути австрійські землі без серйозної боротьби. У 1490 році несподівана смерть Матяша призвела до втрати його завоювань, оскільки незаконнонароджений син Матяша Янош Корвін був занадто молодим, щоб стати спадкоємцем, а угорська знать була занадто егоїстичною, щоб захистити монархію.Tanner, pp 151. Однак він не зміг забезпечити спадкоємність угорського престолу Габсбургами, і в 1491 році його син, король Максиміліан I, підписав Пресбурзький мир з Владиславом Ягеллончиком, якого було обрано наступником Матяша в Угорщині. Договір передбачав повернення завоювань Матяша та угоду про те, що Максиміліан стане наступником Владислава, якщо той не народить спадкоємця. Цього не сталося, оскільки 1506 року народився син Владислава, Людовик II, але Габсбурги справді чинили значний тиск на Ягеллонців, скликавши Перший Віденський конгрес 1515 року, на якому вони влаштували два королівських весілля: дочки Владислава Анни з онуком Максиміліана Фердинандом та онуки Максиміліана Марії з Людовиком II. Подвійне весілля, відсвятковане в соборі Святого Стефана, рішуче просунуло порядок денний Габсбургів щодо спадкоємства престолу.

Під час свого правління в Угорщині новий польський король зруйнував багато зусиль Матяша, ліквідувавши реформовану систему оподаткування, регулярну армію та централізовану владу монарха. Угорська знать діяла з ним спільно, сприяючи ослабленню країни аж до 1526 року, коли Угорщина зазнала поразки від Османської імперії в битві при Могачі, в результаті якої загинув король Людовик II. Габсбургський ерцгерцог Фердинанд Австрійський через шлюб з Анною Богемською та Угорською претендував на спадкоємство, його старший брат, імператор Карл V, надав йому Богемське королівство, а також він отримав згоду угорських магнатів. Він був коронований королем у Пресбурзі (Пожоні) 24 лютого 1527 року, заклавши основу для транснаціональної Габсбурзької монархії.

Примітки