Рудник Мехдіабад – підприємство гірничодобувної галузі в іранській провінції Єзд.
Розвідка родовища Мехдіабад стартувала в 1950/1951 іранському році. На цьому етапі також організували вилучення підземним способом певних обсягів каламіну (оксиду цинку), що дозволило до 1958/1959 року видобути 15 тисяч тонн багатої руди, яка проходила на місці додаткове кальцинування.
В 1993/1994 році узялись за спорудження повноцінного підземного рудника, за допомогою якого планувалось розробляти поклади сульфідної руди, що залягає на глибині у 150 метрів. В межах проєкту спорудили шахтний стовбур глибиною 340 метрів з діаметром 4,5 метра, проте він так і не був введений в експлуатацію через прийняте в 2003 році рішення змінити проєкт на користь розробки кар’єром (споруджений стовбур використовується як джерело водопостачання).
Роботи відкритим способом стартували в 2006-му. Проведений в 2016-му черговий перегляд запасів родовища визначив їх як 154 млн тонн руди з середнім вмістом цинку та свинцю 4,5% та 1,6% відповідно, що може бути вилучена за допомогою кар’єру проєктною глибиною 340 метрів. Крім того, з 2013/2014 року узялись за видобування бариту, запаси якого оцінили в 124 млн тонн. Що стосується каламіну, обмежена розробка периферійного покладу в 2010—2013 роках дала ще біля 210 тисяч тонн руди та була припинена через недостатні запаси.
В 2021/2022 році фактично виробили 140 тисяч тонн цинкового концентрату, при цьому велись роботи за проєктом великого розширення потужності, що мав збільшити потужність на 800 тисяч тонн цинкового та 80 тисяч тонн свинцево-срібного концентрату на рік (необхідний для цього великий обсяг води повинен надходити з очисних споруд Єзда по трубопроводу завдовжки понад сотню кілометрів). В 2023/2024 році рудник отримав 303 тисяч тонн цинкового концентрату, що було на 40,3% більше, аніж в попередньому періоді. Що стосується бариту, то його в 2023/2024 році видобули 118 тисяч тонн.
Розробку веде Iranian Mines and Mining Industries Development and Renovation Organization (IMIDRO).
Примітки