Дмитро́ Олекса́ндрович Одинцо́в (, Московська губернія — †після 1909) — російський військовий та державний діяч, генерал від інфантерії, військовий губернатор Карської області, губернатор Бакинської губернії, начальник Кубанської області та наказний отаман Кубанського козачого війська.

Життєпис Виховувався в 1-й Московській військовій гімназії, після закінчення якої в 1868 р. вступив до Олександрівського військового училища, в 1870 р. випущений в чині підпоручника в Московський лейб-гвардії полк.

З серпня 1871 р. отримав звання прапорщика гвардії, підпоручника — з 13.4.1875 р., поручника — з 26.2.1877 р.

У 1877 р. закінчив Миколаївську академію Генерального штабу по 1-му розряду, отримав звання штабс-капітана (07.06.1877), капітана — 1.4.1879.

З 28.3.1882 — підполковник. За відмінність в службі отримав звання полковника — 24.3.1885 р., за відмінну службу — генерал-майора — 25.3.1897 Биографический словарь. «Высшие чины Российской империи (22.10.1721-2.03.1917)», Т.II (И-П). В 4-х томах / Сост. Е. Л. Потемкин. — , 2017—661 с. — .

Брав участь у російсько-турецькій війні 1877—1878 рр. З червня 1877 р. перебував на службі для особливих доручень при штабі . З 16.11.1877 р. став старшим ад'ютантом штабу .

З 15.3.1879 р. — помічник старшого ад'ютанта штабу Київського військового округу. З 9.10.1879 р. виконував доручення при штабі цього округу. З 14.7.1880 р. — штаб-офіцер для особливих доручень при командувачі військ Київського військового округу.

З 1.11.1883 р. завідувач пересуванням військ Закавказького району. З 17.7.1888 р. — начальник штабу .

З 10.3.1895 — командир .

З 25.03.1897 року — генерал для особливих доручень при командувачі військ генералі від інфантерії .

З 21.09.1897 року — помічник начальника штабу Кавказького військового округу.

З 17.05.1898 — військовий губернатор Карської області (до 1899 р.).

З 18.06.1899 — губернатор Бакинської губернії (до 27.02.1904).

З 25.01.1904 — начальник .

28.03.1904 за відмінність у службі — генерал-лейтенанта.

З 11.11.1904 отримав призначення бути військовим губернатором й начальником Кубанської області (до 03.02.1908) та наказним отаманом Кубанського козачого війська (до 1906). Отаманство Одинцова збіглося з періодом російсько-японської війни і подіями революції 1905—1907 років.

09 березня 1905 р. затвердив статут Кубанського товариства сільського господарства, за нього в області проведено чотири часткові мобілізації, придушено хвилювання пластунських батальйонів та заколот козаків 2-го Урупського полку.

У 1906 р. — голова Кубанського обласного статистичного комітету, помічник командувача військами Омського військового округу (до 1909 р.); в тому ж році своєю постановою вплинув на затримання учасників революційних демонстрацій, які зазнавали арешту на строк від двох тижнів до двох місяців.

З липня 1906 р. призначений помічником командувача військ генерала .

У 1909 р. звільнений у відставку й отримав звання генерала від інфантерії.

Нагороди

орден Святого Станіслава 3 ступеня (у 1877 р.), орден Святої Анни 3 ступеня з мечами та бантом (1877), орден Святого Станіслава 2 ступеня з мечами (1878), орден Святої Анни 2 ступеня (1882), орден Святого Володимира 4 ступеня (1888), орден Святого Володимира 3 ступеня (1892), орден Святого Станіслава 1 ступеня (1901) Хрест «За перехід через Дунай» (1879 р., Об'єднане князівство Волощини та Молдови), Орден Лева і Сонця 3-го ступеня (Персія), Орден Лева і Сонця 2-го ступеня (Персія), Орден Благородної Бухари (Бухара).

Примітки

Джерела Биографический словарь. «Высшие чины Российской империи (22.10.1721-2.03.1917)», Т.II (И-П). В 4-х томах / Сост. Е. Л. Потемкин. — , 2017—661 с. — .

Посилання Сайт по истории Русской императорской армии. Одинцов Дмитрий Александрович Сайт «Наш Баку. История Баку и бакинцев». Одинцов Дмитрий Александрович — бакинский губернатор