Буркіна-Фасо, держава в самому серці Західної Африки, часто асоціюється з безкрайніми саванами та червоними пиловими дорогами Сахелю. Проте справжнє багатство та найцікавіші таємниці цієї країни приховані глибоко під землею. З точки зору геології, територія Буркіна-Фасо — це гігантське вікно у далеку давнину нашої планети, що відкриває доступ до гірських порід, вік яких перевищує два мільярди років.

Тектонічна структура

Майже вся територія Буркіна-Фасо (близько 80 %) розташована на Західноафриканському кратоні, а саме на його південно-східній частині, відомій як щит Мані-Лео. Це стабільна ділянка земної кори, яка не зазнавала значних деформацій протягом сотень мільйонів років.Eburnean Orogeny

Геологічна історія країни визначається двома основними типами утворень: 1) Біпримські зеленокам'яні пояси (вузькі видовжені смуги метаморфізованих вулканічних та осадових порід); 2) гранітогнейсові масиви (гігантські масиви гранітів та гнейсів, що оточують ці пояси). Ці структури сформувалися під час Ебурнейського орогенезу (приблизно 2,2—2,0 млрд років тому). Це був період колосальних тектонічних зрушень, коли стародавні мікроконтиненти зіштовхувалися, плавилися та тверділи, створюючи каркас сучасної Західної Африки.

Біпримські пояси

Найбільший науковий та економічний інтерес становлять Біпримські пояси. Вони складаються з базальтів, андезитів та різноманітних осадових порід (сланців, грауваки), які пройшли через процеси метаморфізму. Свою назву «зеленокам'яні» вони отримали через наявність мінералів зеленого кольору, таких як хлорит та епідот.Mining Journal: Burkina Faso Investment GuideThe Geology of Burkina Faso (ScienceDirect)

Саме в цих поясах зосереджена основна частина золота Буркіна-Фасо. Золотоносні кварцові жили формувалися в зонах розломів, куди під високим тиском піднімалися гарячі мінералізовані розчини. Коли розчини остигали, золото випадало в осад у тріщинах порід. Сьогодні Буркіна-Фасо є одним із найбільших виробників золота в Африці, і саме геологія раннього протерозою зробила це можливим.Bureau des Mines et de la Géologie du Burkina

Осадові басейни

Решта 20 % території країни, переважно на заході та півночі, перекриті молодшими осадовими породами. Найвідомішим є басейн Таудені.

У цих районах поширені: Пісковики. Вони утворюють мальовничі скельні масиви та плато, такі як Бандіагара (хоча її основна частина в Малі, геологічна структура ідентична). Вапняки та доломіти — свідчення того, що колись ця частина Африки була дном мілководних теплих морів. Конгломерати — зацементована галька стародавніх річок.Hydrogeology_of_Burkina_Faso British Geological Survey (BGS) - Africa Groundwater Atlas

Ці шари діють як гігантські губки, утримуючи підземні води, що є критично важливим ресурсом для виживання місцевого населення в умовах посушливого клімату Сахелю.

Латерити Неможливо говорити про геологію Буркіна-Фасо, не згадавши про латеритну кору. Це специфічний тип поверхневих відкладень, характерний для тропіків. Протягом мільйонів років інтенсивне хімічне вивітрювання в умовах перемінно-вологого клімату вимивало з порід кремній, залишаючи залізо та алюміній. Результатом став латерит — тверда, як цегла, порода іржаво-червоного кольору. Вона вкриває величезні площі країни, захищаючи підстилаючі породи від ерозії, але водночас створюючи труднощі для сільського господарства через свою бідність на поживні речовини.

Корисні копалини

Хоча золото забезпечує левову частку експорту, геологічна будова країни багата й на інші мінеральні ресурси, зокрема на: марганець (родовище Тамбао на півночі країни є одним із найбільших у світі; його походження пов'язане з давніми процесами осадження в морських умовах); цинк та свинець (шахта Перкоа — унікальний об'єкт, де руда залягає у вулканічних породах біпримського віку; це родовище типу VMS (вулканогенні масивні сульфіди)); фосфорити (важливі для виробництва мінеральних добрив, знайдені в осадових басейнах на південному сході (родовище Коджарі)); вапняк (сировина для цементної промисловості, зосереджена переважно на заході).

Гідрогеологія

У країні, де поверхневих вод обмаль, геологічні знання стають питанням життя і смерті. Гідрогеологи Буркіна-Фасо працюють над вивченням тріщинуватих колекторів. Оскільки кристалічний фундамент (граніти) сам по собі не пропускає воду, пошук ведеться в зонах розломів та інтенсивної тріщинуватості, де вода накопичується вглибині. Кожна успішно пробурена свердловина — це результат точного аналізу тектонічних ліній, закладених мільярди років тому.

Примітки

Література

Атлас вчителя : Географічний атлас для вчителя / В. В. Молочко, Ж. Є. Бонк, І. Л. Дрогушевська та ін. / відп. ред. В. В. Молочко. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. — ISBN 978-966-475-506-8 Атлас світу / Гол. ред. І. С. Руденко; зав. ред. В. В. Радченко; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 966-631-546-7 Африка : Энциклопедический справочник. В 2-х т. Т. 2. / Гл. ред. А. Г. Громыко. Ред. коллегия: М. В. Васев, А. М. Васильев, Н. И. Гаврилов и др. — М. : Сов. энциклопедия, 1987. — 671 с. Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Природа мира. Пустыни / Отв. ред. Э. М. Мурзаев. — М. : Мысль, 1986. — 318 с. Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Природа мира. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 399 с. Геологія материків і океанів / За ред. В. Г. Крочака. — Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 392 с. Гілецький Й. Р. Природні ресурси світу : Навч. посібник. — Львів : Світ, 2004. — 304 с. — ISBN 966-603-307-0 Гожик П. Ф. Регіональна геологія з основами палеогеографії. — К. : Логос, 2003. — 288 с. Гожик П. Ф., Лялько В. І., Бабаєв Ю. Ю. Регіональна геологія світу. — К. : Наук. думка, 2015. — 424 с. Дахно І. І., Тимофієв С. М. Країни світу: Енциклопедичний довідник. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — ISBN 978-966-8804-23-6 Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — К. : Знання, 2008. — 5-те вид., перероб. і доп. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8 Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Природа мира. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. Фізична географія материків та океанів : Підручник у 2-х т. / Ред. П. Г. Шищенко. — К. : Київський університет, 2020. — Т. 2. Африка, Америка, Австралія, Антарктида, Океани. — 470 с. — ISBN 978-966-439-989-8 Энциклопедия стран мира : Справочник / Гл. ред. Н. А. Симония. — М. : Экономика, 2004. — 1238 с. — ISBN 5-282-02318-0 </div>

Посилання

Буркіна-Фасо / В. І. Ткаченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-38081 Огар В. В. Регіональна геологія: Навч. посібник. К., 2017 The British Geological Survey | Africa geology – Burkina Faso Bureau des Mines et de la Géologie du Burkina Eburnean Orogeny (Britannica) Hydrogeology_of_Burkina_Faso British Geological Survey (BGS) - Africa Groundwater Atlas Mining Journal: Burkina Faso Investment Guide The Geology of Burkina Faso (ScienceDirect) — Науковий огляд геологічної будови Біпримських поясів