Будинок легіонерів (; також Будинок кооперативу «Леґіо», Будинок ремісничого товариства «Легіо дружство») — житловий будинок № 2 на вул. Духновича, 2 в центрі українського міста Ужгород (Закарпатська область, Україна) на розі вулиць Духновича та Корзо. Збудований у 1929–1932 роках в стилі функціоналізмуАрхітектурний гід Ужгородом: міжвоєнний модернізм lb.ua/culture 2019.03.01. Будівлю спроектував чехословацький архітектор , а побудувала компанія Гавлік і Ржічарж (Havlík & Říčař)Таємницю про автора проєкту ужгородської Рафанди розгадано uzhgorod.in . На момент будівництва він також був відомий як Торговий дім (Živnodům) або Будинок Леґіо (Legiodům).
Історія спорудження будівлі Під час Першої світової війни чеські та словацькі добровольчі військові формування переходили з австро-угорської армії на бік Антанти. Вони воювали за незалежну державу Чехословаччину, територія якої була на той час ще під владою Австро-Угорської імперії. Після закінчення війни учасників воєнних подій почали називати французьким словом — легіонери. Корпуси легіонерів формувалися в Російській імперії, Французькій республіці та Королівстві Італія, деякі приїжджали з Америки.
Після утворення Чехословацької республіки у 1918 році легіонери повернулися додому, де отримали від держави шану та певні фінансові привілеї. Влітку 1920 року в Ужгороді був заснований Кооператив легіонерів Підкарпатської Русі. Ветерани прагнули вести соціально активне життя, вони засновували товариства, кооперативи та навіть власний банк «Леґіо».Будинок кооперативу «Леґіо» kyiv.czechcentres.cz У 1930-х роках у чехословацьких містах почали будувати поліфункційні споруди. Однією з них в Ужгороді за проєктом архітектора Франтішека Крупки товариство колишніх легіонерів за власні кошти збудовало імпозантний будинок кооперативу «Леґіо» на розі вулиць Духновича і Корзо, так званий «Будинок легіонерів». Портали цієї елегантної будівлі оздоблені словацьким травертином, а інтер'єри — мармуром. Заокруглений чільний фасад з симетричними прямокутними еркерами завершується флаґштоками.
В будівлі розміщувалася організація чехословацьких легіонерів і офіси, що обслуговували товариства ветеранів. На перших двох поверхах, акцентованих панорамними футуристичними вітринами, розміщувалися всі головні підприємства кооперативу «Леґіо»: великий магазин одягу та текстилю, продуктова крамниця з паровою пекарнею тощо. Поблизу мешкало чимало заможних ремісників і було багато крамничок, в яких можна було придбати все, що забажаєш. Після вдалих закупівель можна було відпочити в одній з цукорень або кондитерських. В будинку легіонерів найвідомішою з них була Цукорня Пурми, де збиралася місцева богема.Одна з центральних вулиць Ужгорода і нині відповідає перекладу своєї назви з італійської uzhgorod.net.ua На трьох вищих поверхах поліфункційної споруди розміщувалися державні та приватні канцелярії, майстерні та житлові квартири.
У листопаді 1945-го на Закарпатті був створений трест хлібопечення, до якого, серед інших ужгородських пекарень, увійшла й кондитерська на вулиці Духновича, 2. У 1949-му році цю будівлю у документах називають Домом профсоюзів. Цікаво, що у 1963-му обласна рада передала відомчий будинок профради на баланс міської ради з подальшою передачею на баланс контори комунального обслуговування для використання як готель і ресторан. Але потім ані готелю, ані ресторану там так і не зробили, а заселили туди Райком партії та Ужгородський райвиконком. У 80-х роках там працювало видавництво «Радянське Закарпаття», відділ Інституту ядерних досліджень, а у 1989-му виконком дав дозвіл на облаштування у підвалі площею 134,3 м² кафе «Тістечка». У 1990-му на першому і другому поверхах відкрився великий комісійний універмаг. Рішенням Ужгородської міської ради за грудень 1995-го більшу частину будівлі після капітального ремонту передали на баланс Державної податкової інспекції. Приміщення ж комісійного магазину Фонд комунального майна продав приватній особі, після чого в подальші роки його ще кілька разів перепродавали.Втрачений Ужгород: кондитерська Богуміла Пурми karpatnews.in.ua
Примітки
Посилання