Справа «Комісія проти Сполученого Королівства» (1992 року) — справа за законодавством ЄС, що стосується стандартів якості води та зобов'язань держав-членів щодо їх забезпечення відповідно до Директиви про питну воду. У цій справі Суд ЄС встановив принцип суворої відповідальності держави за досягнення екологічних стандартів, відкинувши можливість використання внутрішніх адміністративних процедур як виправдання для недотримання норм.
Факти Європейська комісія розпочала провадження проти Сполученого Королівства через те, що у кількох регіонах країни водопостачання не відповідало стандартам ЄС (зокрема, фіксувалося перевищення допустимих норм вмісту нітратів та свинцю).
Замість того, щоб видати суворі виконавчі накази щодо негайного виправлення ситуації (як це передбачав розділ 18 британського Закону про водне господарство 1991 року), уряд Сполученого Королівства застосував розділ 19 цього ж Закону. Цей механізм дозволяв уряду приймати від приватних водопостачальних компаній добровільні «зобов'язання» (undertakings) — програми поступового покращення інфраструктури та якості води протягом певного часу. Британська сторона стверджувала, що такий гнучкий підхід є більш практичним в умовах технічних та фінансових труднощів.
Судове рішення Суд Справедливості постановив, що система Сполученого Королівства згідно із , розділ 19, яка передбачає прийняття зобов'язань від водопостачальних компаній (замість виконавчих наказів згідно із розділом 18), є неадекватною для відповідності законодавству ЄС.
Див. також
Право Європейського Союзу
Примітки
Посилання
Judgment of the Court of 25 November 1992. Commission of the European Communities v United Kingdom. Directive 80/778/EEC - Water intended for human consumption - National legislation not in conformity. Case C-337/89.