Бульвар Батальйону Дніпро знаходиться у Центральному районі міста Дніпро. Довжина — близько 850 метрів.
Опис Бульвар починається від перехрестя з вул. Старокозацькою та закінчується перехрестям з вул. Ульянівською. Ділянка бульвару між вул. Старокозацькою та просп. Лесі Українки — пішохідна.
Історія Історично бульвар починався ділянкою між проспектом Лесі Українки та вулицями Кавалерійською (парний бік бульвару) та Ульянівською (непарний бік). Вперше планування вулиці на цьому місці датується 1806 роком і додатково затверджується планом міста 1817 року.
У 1820–1830-ті роки забудовано непарний, а у 1840-ві роки — парний бік цієї ділянки. Від перехрестя зі Скаковою вулицею (сучасна вул. Володимира Антоновича) починався путівець до Тихвінського жіночого монастиря.
Ділянку вулиці повністю забудовано у 1850–1860-х роках, відповідно до планів міста 1806 та 1817 років,
У 1860–1870-х роках вздовж вулиці побудовано телеграфну лінію Катеринослав — Кременчук, у зв'язку з чим вона згадувалась як «Телеграфна». До кінця XIX сторіччя вулиця остаточно отримала назву «Єлисаветградська», а її забудова розвивалася західним схилом Рибаковської балки в напрямку перехрестя з вул. Філософською.
На честь чергової річниці міжнародного кооперативного руху (протокол № 13 від 30 червня 1927 р.) вул. Єлисаветградську перейменовано на Кооперативну.
Наприкінці 1920-х — початку 1930-х рр. на ділянці вулиці, що раніше була Тюремним замком, зведено комплекс з чотирьох житлових чотириповерхових будинків (т. зв. «Воєнвед»), призначених для командирів 30-ї Іркутської дивізії (бульвар Батальйону «Дніпро», 6). З цього приводу вулицю перейменовано на вул. 30-ї Іркутської дивізії.
З 1937 року вулиця мала ім'я наркома внутрішніх справ Миколи Єжова, а після звільнення останнього знов повернула назву «Кооперативна» у 1939 році.
1963 року, до 20-річчя визволення Дніпропетровська від німецької окупації, вулицю Кооперативну перейменовано на честь секретаря підпільного міськкому КПРС, що діяв в 1942 році, Юрія Савченка. За кілька років на перетині з проспектом Лесі Українки встановлено гранітну стелу з барельєфом Ю. Савченко, згодом замість неї з'явився пам'ятник, що існує досі.
15 лютого 2017 року Дніпровська міська рада (18-та чергова сесія) прийняла рішення № 46/18 про увічнення пам'яті героїв полку «Дніпро-1». Частину вулиці Юрія Савченка (від вул. Старокозацької до вул. Кавалерійської) перейменовано на бульвар Батальйону «Дніпро».
Відомі будівлі У 1891—1892 роках за проєктом міського архітектора Фердинанда Гагена на території колишньої Тюремної площі (зараз бульвар Батальйону «Дніпро», 2) побудовано комплекс пожежного загону та поліційної частини з кількох цегляних будівель і двоповерхової каланчі, стаєнь, казарми городових, одноповерхової будівлі для утримання арештантів. Згодом поліційну частину вивели з комплексу, а приміщення повністю передали 2-й пожежній частині. 1917 року тут містилися штаб і казарма військ УНР.
У серпні 1912 року за адресою Єлисаветградська, 2 (сучасна адреса — бульвар Батальйону Дніпро, 10) було зведено будівлю, в якій розмістилися єшива та синагога «Ойгель Авраам», а в жовтні 1915 року на розі Єлисаветградської та Пушкінського проспекту (нині проспект Лесі Українки) збудовано триповерховий дохідний будинок. 1930 року в приміщенні синагоги, закритої близько 1926—1927 рр., з новою адресою Кооперативна, 6, оселився Електромеханічний (згодом — Індустріальний) технікум. З 1947 року тут розташована Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія.
1936 року напроти пожежної частини, на території колишнього стадіону з'явилася середня школа № 2, яка свого часу вважалася найкращою у місті. Школа мала 22 класи, хімічний та фізичний кабінети, кабінет природознавства, спортивний та актовий зали. Будівля зруйнована під час Другої світової війни і відновлена в повоєнні роки.
1951 року на залишках колишнього спортмайданчика «Сокіл» за проєктом архітектора Матвія Зарайського було збудовано житловий будинок залізничників (бул. Батальйону «Дніпро», 1А).
Перехресні вулиці вулиця Старокозацька, проспект Лесі Українки вулиця Володимира Антоновича, вулиця Ульянівська, вулиця Кавалерійська.
Транспорт Бульваром курсує трамвай №17 — від просп. Лесі Українки до вул. Ульянівської.
Див. також Вулиця В'ячеслава Чорновола
Примітки
Джерела