N проти Сполученого Королівства ECHR 453 — прецедентне рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яке стосується законності депортації тяжкохворого іноземця до країни походження, де він не зможе отримати належної медичної допомоги.
Факти Заявниця (в матеріалах справи фігурує під ініціалом «N.») — громадянка Уганди, яка прибула до Сполученого Королівства у 1998 році та подала заяву про надання притулку. Невдовзі після прибуття в неї діагностували пізню стадію ВІЛ/СНІДу. Їй було надано безкоштовну високоактивну антиретровірусну терапію (АРВТ) та соціальну підтримку, завдяки чому її стан стабілізувався.
Міністерство внутрішніх справ Сполученого Королівства відмовило їй у наданні притулку та ухвалило рішення про її депортацію до Уганди. Заявниця оскаржила це рішення в судах, стверджуючи, що депортація порушить статтю 3 Європейської конвенції з прав людини (заборона нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження). Вона аргументувала це тим, що в Уганді вона не матиме доступу до необхідних ліків, соціальної підтримки чи догляду родичів. Експертизи підтвердили, що без лікування у Сполученому Королівстві вона проживе десятиліття, а в разі депортації до Уганди — помре в стражданнях менш ніж за два роки.
У 2005 році Палата лордів відхилила її апеляцію, постановивши, що її випадок не є достатньо «винятковим» для зупинення депортації. Вона подала скаргу до ЄСПЛ.
Судове рішення Велика палата ЄСПЛ (14 голосами проти 3) підтримала позицію уряду Сполученого Королівства, постановивши, що депортація заявниці не становитиме порушення статті 3 Конвенції.
Суд порівняв цю справу зі своїм попереднім прецедентом — справою D проти Сполученого Королівства (1997), у якій заборонив депортацію хворого на СНІД чоловіка. Однак Суд зазначив, що у справі D хворий вже перебував на термінальній стадії (при смерті) і не міг перенести навіть самої подорожі, тоді як заявниця N., завдяки лікуванню у Сполученому Королівстві, була «стабільною» і здатною подорожувати.
Ключові правові висновки ЄСПЛ:
Іноземці, які підлягають депортації, не можуть претендувати на право залишатися на території Договірної держави лише для того, щоб продовжувати користуватися її медичною, соціальною чи іншою допомогою. Сам по собі факт, що очікувана тривалість життя заявника значно скоротиться в разі його повернення на батьківщину через гіршу якість медичних послуг, не є достатнім для порушення статті 3. Суд наголосив, що стаття 3 не покладає на європейські держави зобов'язання усувати глобальні медичні диспропорції шляхом надання безкоштовної та необмеженої медичної допомоги всім іноземцям, які не мають законного права перебувати під їхньою юрисдикцією. Забезпечення такого права поклало б занадто великий тягар на держави-учасниці Конвенції.
Значення справи Справа N. проти Сполученого Королівства встановила вкрай високий і жорсткий поріг (так званий «тест N») для зупинення депортації з медичних міркувань. Протягом майже десяти років після цього рішення європейські держави мали право депортувати тяжкохворих людей, якщо ті не перебували буквально на смертному одрі, навіть якщо депортація означала швидке погіршення стану та смерть через брак ліків у країні призначення.
Це рішення гостро критикували правозахисні організації за його «негуманність». Зрештою, у 2016 році у справі Папошвілі проти Бельгії (Paposhvili v Belgium) ЄСПЛ визнав, що стандарт справи N. був занадто суворим, і дещо розширив розуміння «виняткових обставин». Суд постановив, що стаття 3 також захищає осіб, депортація яких може призвести до «серйозного, швидкого та незворотного погіршення стану здоров'я», що спричинить сильні страждання або суттєве скорочення тривалості життя, навіть якщо особа ще не перебуває на порозі смерті.
Див. також
Європейський суд з прав людини Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод Депортація Право на охорону здоров'я
Примітки
Література
Ovey C., White R. C. A. Jacobs, White, and Ovey: The European Convention on Human Rights. — Oxford University Press. — (Аналіз застосування статті 3 у медичних випадках). Dembour M.-B. When Anti-Terrorism Makes Us Blind to Injustice: The N Case // Human Rights Law Review. — 2009. — Vol. 9, no. 4. — P. 623-644.
Посилання
Текст рішення у справі N v United Kingdom (2008) на BAILII