Олександр Федорович Моор (, село Фріденберг Новоузенського повіту Самарської губернії, тепер село Мирне Рівненського району Саратовської області Російської Федерації — розстріляний , місто Ташкент, тепер Узбекистан) — радянський діяч, голова виконавчого комітету обласної ради Трудової комуни Німців Поволжя, заступник голови Ради народних комісарів Узбецької РСР. Член Президії ЦВК Туркменської РСР з лютого 1925 до лютого 1927 року. Член Бюро ЦК КП(б) Туркменії з лютого 1925 до грудня 1926 року. Кандидат у члени ЦК КП(б) Узбекистану з січня 1934 до 1937 року.

Життєпис У 1901 році закінчив сільську земську школу. З 1901 до 1905 року навчався в Лісно-Карамиському (Петровському) центральному міському училищі. У цей період почав давати приватні уроки.

У 1905—1906 роках — слухач річних педагогічних курсів при Петровському міському училищі. У жовтні 1905 року — організатор страйку в школі та на курсах і член страйкової трійки.

З жовтня 1906 року — вчитель початкової школи в селі Фріденберг, завідувач земського початкового училища (Самарська губернія).

Звільнений з посади за організацію читання у школах нелегальної літератури. У 1908 році був заарештований, але незабаром звільнений із ув'язнення.

У грудні 1913 — січні 1914 року — учасник Всеросійського з'їзду з народної освіти в Петербурзі від земства з доповіддю про національну школу. Звільнений з посади вчителя міністром освіти Російської імперії бароном Таубе за політичну ненадійність із забороною займатися викладацькою діяльністю.

У 1914 році — слухач місячних курсів із позашкільної освіти при Університеті Шанявського в Москві.

З 1914 до жовтня 1916 року — завідувач повітової позашкільної освіти при Новоузенському земстві Самарської губернії, завідувач сільської бібліотеки.

З жовтня 1916 до липня 1917 року служив у російській армії в тилових частинах на Кавказькому фронті, учасник Першої світової війни. З 4 березня до липня 1917 року — голова Азапкейського гарнізонного виконавчого комітету ради солдатських депутатів.

Член РСДРП (інтернаціоналістів) з 1917 року.

У червні 1917 — квітні 1918 року — завідувач відділу шкільної освіти для інородців Новоузенської земської управи Саратовської губернії. Був обраний від своєї волості до повітових земських зборів, а земськими зборами — до Новоузенської земської управи Саратовської губернії, де став заступником голови.

У листопаді 1917 року обраний до Ради солдатських депутатів, був товаришем (заступником) голови Новоузенської повітової ради. Незабаром через розбіжності з новим керівництвом пішов з Ради. Восени 1917 року на Самарській конференції більшовиків був висунутий від групи більшовиків кандидатом у члени Установчих зборів. Після виходу з Ради — член Центрального комітету Союзу німців-соціалістів Поволжя в Саратові.

З 30 квітня до 23 жовтня 1918 року — член Поволзького комісаріату з німецьких справ. Учасник 1-го (Установчого) з'їзду Рад німецьких колоній Поволжя (30 червня — 1 липня 1918, Саратов), увійшов до складу виконавчого комітету, обраного на з'їзді.

У липні — жовтні 1918 року — комісар освіти Поволзького комісаріату з німецьких справ.

У жовтні 1918 — січні 1920 року — завідувач відділу народної освіти (комісар освіти) та член виконавчого комітету обласної ради Трудової комуни Німців Поволжя. Також працював комісаром внутрішніх справ Трудової комуни Німців Поволжя. Брав активну участь у роботі з виділення німецьких колоній зі складу інших губерній та організації автономної області німців Поволжя, керував роботою зі створення на місцях рад та оформлення їх у повіти.

Член РКП(б) з 28 лютого 1919 року.

З січня до травня 1920 року — військовий комісар 1-ї німецької кавалерійської бригади 1-ї Донської кавалерійської дивізії РСЧА на Південному фронті. З травня до жовтня 1920 року — військовий комісар Особливої ​​кавалерійської бригади 14-ї кавалерійської дивізії 1-ї Кінної армії. Учасник радянського наступу під Білою Церквою. У вересні 1920 року евакуйований через хворобу в тил, до госпіталю в місто Марксштадт.

У листопаді 1920 — липні 1921 року — військовий комісар Трудової комуни Німців Поволжя. Брав активну участь в організації боротьби із повстанськими загонами Антонова, Попова, Вакуліна, П'ятакова та інших.

У липні 1921 — 10 листопада 1922 року — голова виконавчого комітету обласної ради Трудової комуни Німців Поволжя.

Під час голоду 1921 року — голова обласної комісії допомоги голодуючим (облкомдопгол). У 1922 році — член делегації автономної області німців Поволжя у ВЦВК РРФСР з питання «округлення» кордонів області.

21 листопада 1922 — 29 вересня 1923 року — голова Економічної наради Сир-Дар'їнської обласної Економічної ради та заступник голови виконавчого комітету Сир-Дар'їнської обласної ради Туркестанської РСР.

10 вересня 1923 — грудень 1924 року — заступник народного комісара землеробства Туркестанської РСР.

Одночасно з 26 вересня 1923 до грудня 1924 року — член Президії Державної планової комісії при Раді народних комісарів (РНК) Туркестанської РСР.

У грудні 1924 — лютому 1925 року — заступник комісара землеробства Туркменського революційного комітету.

У лютому 1925 — грудні 1926 року — заступник народного комісара землеробства Туркменської РСР — начальник Управління водного господарства при РНК Туркменської РСР.

Одночасно з лютого 1925 до грудня 1926 року — член Президії Державної планової комісії при РНК Туркменської РСР.

7 грудня 1926 — січень 1927 року — заступник голови Ради народних комісарів Узбецької РСР.

З січня до травня 1927 року — заступник голови Економічної наради Узбецької РСР та голова Концесійного комітету при РНК Узбецької РСР.

У травні 1927 — грудні 1928 року — у резерві Ради народних комісарів Узбецької РСР.

У травні 1928 року виключений із ВКП(б) «за безгосподарність».

З січня 1929 до березня 1931 року — економіст Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Узбецької РСР, начальник управління ВРНГ Узбецької РСР.

1 листопада 1930 року відновлений в членах ВКП(б) із збереженням стажу.

У березні — травні 1931 року — член Президії, начальник інспекції та заступник голови Вищої ради народного господарства (ВРНГ) Узбецької РСР.

У травні 1931 — 10 березня 1934 року — заступник голови Державної планової комісії при РНК Узбецької РСР.

10 березня 1934 — серпень 1937 року — голова Державної планової комісії при РНК Узбецької РСР.

У 1937 році — член Президії Комітету наук Узбецької РСР.

9 вересня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР у справі «про підпільну націоналістичну фашистську організацію» в АРСР Німців Поволжя. Засуджений до 10 років виправно-трудових таборів без права листування. 28 березня 1938 року виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР засуджений до вищої міри покарання. Місце поховання невідоме (за іншими даними — розстріляний 7 жовтня 1938 року в Ташкенті).

Посмертно реабілітований Військовою колегією Верховного суду СРСР у 1956 році.

Примітки

Джерела Моор Александр Фёдорович (Moor Alexander) Моор Александр Фёдорович