Христіан Христіанович Горст (, село Розенгейм Новоузенського повіту Самарської губернії, тепер селище Підстепне Енгельського району Саратовської області Російської Федерації — , СеввостЛАГ НКВС СРСР, табірний пункт Одинокий Ягоднинського району, тепер Магаданської області Російської Федерації) — радянський діяч, відповідальний секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя. Член Бюро ЦК КП(б) Узбекистану з жовтня 1933 до 1934 року.

Життєпис Народився в родині робітника, батько працював чорноробом на млині в Саратові. У 1911 році закінчив три класи земського училища в Розенгеймі Новоузенського повіту Самарської губернії.

У березні 1912 — лютому 1918 року — учень складача, складач друкарні товариства «Г.Х. Шельгорн і компанія» у Саратові.

Член Спілки (бунду) соціалістів-німців Поволжя з квітня 1917 року. Член РСДРП (меншовиків) з травня 1917 року, через два тижні вийшов із партії.

Член РКП(б) з 11 лютого 1918 року.

У лютому 1918 — квітні 1921 року — в Червоній армії: секретар партійного комітету (військовий комісар) особливого батальйону, політичний комісар 1-го Інтернаціонального полку РСЧА, політичний працівник 1-ї Кінної армії. Учасник Громадянської війни в Росії, воював проти чехословацьких військ, армій Денікіна та Врангеля.

У 1919 році вступив до РКСМ (комсомолу).

З січня до травня 1919 року був головою Саратовського губернського відділення Спілки друкарів.

З листопада 1921 до квітня 1922 року обирався членом Марксштадтської ради Трудової комуни німців Поволжя.

До липня 1922 року — складач 1-ї Державної друкарні міста Марксштадт Трудової комуни області німців Поволжя.

У липні 1922 — серпні 1923 року — відповідальний секретар Покровського міського комітету РКП(б) Трудової комуни області німців Поволжя.

З серпня 1923 до травня 1924 року навчався в Комуністичному університеті імені Свердлова в Москві, закінчив перший курс.

У травні 1924 — серпні 1926 року — завідувач організаційного відділу обласного комітету РКП(б) Трудової комуни області німців Поволжя.

З серпня 1926 до грудня 1929 року навчався в Інституті червоної професури історії в Москві.

У 1927 — 15 грудня 1929 року — заступник відповідального секретаря обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя.

15 грудня 1929 — 2 червня 1932 року — відповідальний секретар обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя. Знятий з посади 2 червня 1932 року на позачерговому пленумі обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя на підставі постанови ЦКК ВКП(б) «Про результат перевірки фактів викривлення лінії партії в Німецькій республіці».

З квітні 1932 до травня 1933 року навчався в Інституті червоної професури історії в Москві.

У травні — вересні 1933 року — інструктор сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

З серпня до жовтня 1933 року — начальник політичного сектору машинно-тракторних станції (МТС) Середньої Азії (начальник політичного сектору уповноваженого Народного комісаріату землеробства СРСР у Середній Азії).

У жовтні 1933 — жовтні 1934 року — начальник політичного сектору машинно-тракторних станції (МТС) Народного комісаріату землеробства Узбецької РСР — заступник народного комісара землеробства Узбецької РСР.

У жовтні 1934 — серпні 1935 року — завідувач сектору Середньої Азії, Закавказзя, Північно-Кавказького краю та Криму сільськогосподарського відділу ЦК ВКП(б).

У серпні 1935 — квітні 1936 року — завідувач сектору Міжнародної ленінської школи Виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу. 9 травня 1936 року отримав від УПУ при ЦК ВКП(б) догану «за порушення конспірації», звільнений з посади з передачею справи на розгляд у КПК ВКП(б). З квітня до грудня 1936 року — в розпорядженні ЦК ВКП(б).

У грудні 1936 — липні 1937 року — прокурор Дагестанської АРСР. У липні 1937 року знятий з роботи та звільнений з органів прокуратури (наказ Прокуратури СРСР від 28 липня 1937).

У липні 1937 році заарештований органами НКВС СРСР у справі «про підпільну націоналістичну фашистську організацію» в АРСР Німців Поволжя. У вересні 1937 року Дагестанським обласним комітетом ВКП(б) виключений із партії. 14 червня 1940 року Військовим трибуналом Орловського військового округу засуджений до 20 років виправно-трудових таборів (позбавлення волі).

28 листопада 1941 року помер у СеввостЛАГу НКВС СРСР (табірний пункт Одинокий Ягоднинського району Магаданської області) від авітамінозу.

Посмертно реабілітований.

Родина Дружина — Анна Георгіївна Пауль-Горст (1902—1984), ректор Німецького державного педагогічного інституту в 1930—1932 роках.

Примітки

Джерела Горст Христиан Христианович Горст Христиан Христианович Горст Христиан Христианович (Horst Christian)