«Блек Прінс» ( — військовий корабель, панцерний крейсер класу «Дюк оф Единбург» Королівського військово-морського флоту Великої Британії за часів Першої світової війни. Він базувався в Середземному морі, коли почалася Перша світова війна, і брав участь у переслідуванні лінійного «Гебен» та легкого «Бреслау» крейсерів кайзерівського флоту. Після того, як німецькі кораблі досягли османських вод, корабель у середині серпня перейшов до Червоного моря для захисту військових конвоїв, що прибували з Індії, та для пошуку німецьких торгових суден. Після захоплення двох кораблів «Чорний принц» був переданий до Великого флоту в грудні 1914 року. 1 червня 1916 року «Блек Прінс» був потоплений під час Ютландської битви з втратою всього екіпажу.

Історія створення «Блек Прінс» закладений 3 червня 1903 року на верфі компанії Thames Ironworks and Shipbuilding Company у Лондоні. 8 листопада 1904 року спущений на воду, а 17 березня 1906 року увійшов до складу Королівських ВМС Великої Британії.

Історія служби Буквально в перші дні воєнних дій в Європі стався факт прориву німецьких крейсерів «Гебен» та «Бреслау» до Чорного моря. Попри переслідуванню ескадрою британського флоту під командуванням адмірала А. Мілна, німецьким лінійному «Гебен» та легкому «Бреслау» крейсерам вдалося пройти крізь Дарданелли та дістатися Стамбула. Безкровна «битва» британських та німецьких кораблів мала далекосяжні політичні та військові наслідки для усього Середземноморського та Чорноморського регіонів та ходу війни в цілому.

Корабель брав участь у Ютландській битві, де був потоплений, при цьому загинув весь свій екіпаж. Обставини затоплення залишалися загадковими протягом кількох років. Оскільки британці втратили зв'язок і не бачили знищення корабля, вони не були впевнені, чи був це підводний човен, чи надводний корабель, що потопили «Чорного принца». Під час битви 1-ша ескадра крейсерів була розгорнута як частина сил прикриття за кілька миль попереду основних сил Великого флоту, але «Блек Прінс» втратив зв'язок з рештою ескадри, коли вона наразилася на німецький флот приблизно о 17:42. Невдовзі після цього два інші кораблі 1-ї ескадри крейсерів, «Дефенс» та «Ворріор», зазнали сильного зіткнення з німецькими лінкорами та лінійними крейсерами, причому «Дефенс» вибухнув, а «Ворріор» отримав серйозні пошкодження, що пізніше призвело до його затоплення.

Вночі з 31 травня на 1 червня британський есмінець «Спітфайр», сильно пошкоджений унаслідок зіткнення з німецьким лінкором «Нассау», помітив те, що виглядало як німецький лінійний крейсер з двома широко розставленими димарями, який описували як «…масу вогню від фок-щогли до грот-щогли, на палубі та між палубами. Полум'я виривалося з нього з усіх кутів». Загадковий корабель вибухнув близько півночі. Пізніше вважалося, що палаючим кораблем міг бути «Блек Прінс», оскільки дві димарі всередині крейсера могли обвалитися або були відстріляні.

Однак, сучасні історики дотримуються німецької версії затоплення корабля. «Блек Прінс» короткочасно вступив у бій з німецьким лінкором «Рейнланд» близько 23:35 за Гринвічем, отримавши два влучання 6-дюймовими снарядами. Відокремившись від решти британського флоту, «Блек Прінс» наблизився до німецьких ліній невдовзі після півночі. Він намагався ухилитися від німецьких лінкорів, але було вже надто пізно. Німецький лінкор «Тюрінген» поцілив у «Чорного принца» своїми прожекторами і відкрив вогонь. Невдовзі до обстрілу приєдналося до п'яти інших німецьких кораблів, включаючи лінкори «Нассау», «Остфрісланд» та «Фрідріх дер Гроссе», але вогонь у відповідь з «Чорного принца» був неефективним. Більшість німецьких кораблів знаходилися на відстані від 700 до 1350 м від «Чорного принца» — фактично на відстані прямої стрільби для сучасної морської артилерії. Корабель був уражений щонайменше дванадцятьма важкими снарядами та кількома меншими і затонув протягом 15 хвилин. З екіпажу з 857 осіб ніхто не вижив.

Див. також SMS Kaiser (1911) HMAS Encounter (1902) Мінін (крейсер) Hamidiye (1904) Jules Michelet (1908) Крейсери класу «Мінотавр» (1906)

Примітки Виноски

Джерела

Література Brown, David K. (1997). Warrior to Dreadnought: Warship Development 1860—1905. Chatham Publishing. ISBN 1-86176-022-1. Campbell, John (1998). Jutland: An Analysis of the Fighting. Conway Maritime Press. ISBN 1-55821-759-2.

Посилання

HMS Black Prince HMS Black Prince 1904—1916 HMS Black Prince