Полі́на Мусі́ївна Омельченко, в шлюбі Таба́чникова-Нятко́ (, с. Карабачин — 12 жовтня 1994, м. Київ) — українська радянська акторка, режисерка і театральна педагог. Двічі лауреатка Державної премії СРСР (1948, 1951). Народна артистка УРСР (1951).
Життєпис Народилася Поліна Омельченко (Нятко — акторський псевдонім) 8 (21 жовтня) 1900 року в селі Карабачині (нині Брусилівського району Житомирської області. З дитячих років захоплювалася поезією, особливо любила читати твори Тараса Шевченка. 1916 року вступила до театральної школи Миколи Лисенка у Києві, яку закінчила 1918 року. Її першими вчителями були Марія Старицька, Іван Мар'яненко. Брала участь в студійних заняттях в малому театрі ім. Івана Франка.
У період 1918—1920 роки працювала у «Молодому театрі». У 1920—1921 — у «Центростудії» (м. Київ), у 1921—1922 — у Київському шостому районному театрі ім. Лесі Українки, в 1923—1924 — у театрі «Березіль», театрах Одеси (зокрема — в пересувному робітничо-селянському театрі), Дніпропетровська, Донецька, у 1940—1963 — у Київському українському драматичному театрі ім. Івана Франка.
З 1921 року викладала у драматичних студіях при різних театрах, з 1940 по 1960-ті — у Київському інституті театрального мистецтва ім. Івана Карпенка-Карого, завідувачка кафедри сценічної мови. Серед учнів: Ольга Кусенко, Ада Роговцева, Еліна Бистрицька, Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Олександр Кузьменко.
Жила в Києві. Незадовго до смерті в інтерв'ю театрознавцю Валерію Гайдабурі казала: «Мені здається, я зіграла все, що хотіла. Шкода тільки, що деякі ролі грала „по закутках“, і їх мало бачили ті, хто оцінює нашу роботу „для історії“»Нятко Поліна — Театр Франка. Померла на 94-му році життя 12 жовтня 1994 року. Похована разом з родиною на Байковому кладовищі (ділянка № 33, ).
У 2023 році вийшла книга «Про моє театральне і особисте життя». Книгу написала донька Поліни Нятко Світлана Табачникова на основі архівних документів, які залишила її мати. Книга має 631 сторінку та описує події в житті різних театрів України, в яких актрисі доводилось працюватиЖиття як кінороман / Вікторія Котенок // Кіно-Театр: журнал. — 2024. — № 4. — С. 43—44. — Рецензія на книгу..
Родина Була одружена з філософом, літературознавцем Ісаєм Табачниковим (1904—1983), виховали доньку. Сестра акторки Віри Данилевич.
Творчість За роки театральної діяльності Поліна Нятко виконала багато ролей, що увійшли в золотий фонд української радянської культури. Створені акторкою образи: у комедії «Багато галасу з нічого» Шекспіра, Мавки в «Лісовій пісні» Лесі Українки, Катерини в п'єсі «В степах України», Марії Смереки в «Макарі Діброві», Аги Щуки в «Калиновій рощі» Олександра Корнійчука.
Окрім театру, Поліна Нятко активно працювала й у кіно, на радіо та телебаченні. Примітний внесок Нятко у справі популяризації творчої спадщини Тараса Шевченка, художнім читанням поезій якого вона віддала понад шість десятиліть.
Ролі в поемі «Гайдамаки» (театр «Березіль»), у кінофільмах «Коліївщина» і «Прометей» за творами Тараса Шевченка.
Також знялася в ряді кінокартин: «Позбавлені дня» («Без сонця») (1927, ВУФКУ), «Шельменко-денщик» (1957), «Поема про море» (1958), «Роки дівочі» (1961), «Зелена гілка травня» (1961), «Дипломати мимоволі» (1978), «Смужка нескошених диких квітів» (1979) та ін.
Творчий доробок
Ролі у театрі — Матюша в «Суєті» І. Карпенка-Карого. — Альошка в «На дні» Максима Горького. — Мавка в «Лісовій пісні» Л. Українки. — Аврелія в «Адвокат Мартіян» Л. Українки. — Юдіфь в «Урієль Акоста» К. Гуцкова. — Леді Макдуф в «Магбеті» В. Шекспіра. — Мабель Сміт в «Джиммі Хіггінс» Е. Сінклера. — Оксана в «Гайдамаках» Т. Шевченко. — Мірандоліна в «Господині заїзду» К. Гольдоні. — Лизька в «97» М. Куліша. — Камеристка Рірет в «Полум'ярі» А. Луначарського. — Гледі в «Композиторі Неїль» Д. Кауфмана і Ю. Бейля. — Геська в «Моралі пані Дульської» Г. Запольської. — Студистка Проня в «Коронному злодії» Г. Бергстедта. — Варя — «Мандат» М. Ердмана. — Авантюристка Орнелла в «Чуді святого Йоргена» Г. Бергстедта. — Студістка Єфрозія — «За двома зайцями» М. Старицького. — Ріта — «Любов і дим» І. Дніпровського. — Анархістка Фенька «Республіка на колесах» («Бузанівська республіка») Я. Мамонтова. — Марусечка в «Заході» І. Бабеля. — Таня в «Яблуневому полоні» І. Дніпровського. — Рина в «Мині Мазайло» М. Куліша. — Марина Мнішек в «Митька на царстві» К. Ліпськерова. — Дора Бриліант в «Напередодні» С. Бондарчука. — Оксана Небаба в «Диктатурі» І. Микитенка. — Котька в «Кадрах» І. Микитенка. — Лола в «Невідомих солдатах» Л. Первомайського. — Панночка в «Абатах та вільможах» Ф. Вальтера. — Рива в «Містечко Ладеню» Л. Первомайського. — Бетонярка Маша Шепіга в «Дівчата нашої країни» І. Микитенка. — Пані Зося в «Сава Чалий» М. Старицького. — Беатріче в «Слузі двом панам» К. Гольдоні. — Катаріна в «Приборканні непокірної» В. Шекспіра. — Марія Антонівна в «Ревізорі» М. Гоголя — Улька в «Бастілії Божої матері» І. Микитенка. — Беатріче в «Слуга двом панам» К. Гольдоні. — Катерина в «Грозі» О. Островського. — Наташа в «Суєті» І. Карпенка-Карого. — Лариса в «Безприданниці» О. Островського. — Катерина Бунчук в «Степах України» О. Корнійчука. — Варвара в «Страшному суді» В. Шкваркіна. — Шура в «Російських людях» К. Симонова. — Варка в «Безталанної» І. Карпенка-Карого. — Марина Гордієнко в «Приїздіть у Дзвонкове» О. Корнійчука. — Стара негритянка в «Глибоких коріннях» Д. Гоу та А. Юссо. — Кручиніна в «Без вини винні» О. Островського. — Гурмижська в «Лісі» О. Островського. — Марія Смерека в «Макарі Діброві» О. Корнійчука. — Місіс Даджен в «Учні диявола» Б. Шоу. — Христина Падера в «Змові приречених» М. Вірти. — Олександра Олексіївна в «Професорі Буйко» Я. Баша. — Марія в «Дванадцятій ночі» В. Шекспіра. — Ага Щука в «Калиновому гаї» О. Корнійчука. — Федора — «Завтра вранці» О. Ільченка. — Дунька в «Любові Яровій» К. Треньова. — Пошльопкіна в «Ревізорі» М. Гоголя. — Меланія в «Єгорі Буличьові» М. Горького. — Тітка Настя в «Дніпрових зорях» Я. Баша. — Діана (Домаха) — «Не називаючи прізвищ» В. Минка. — Парторг колгоспу Одарка Іванівна — «Мовчати заборонено» В. Минка. — Карпухіна — «Дядечків сон» Ф. Достоєвського. — Баба Мамаїха в «Думі про Британку» Ю. Яновського. — Гордиля в «Лихій долі» М. Старицького. — Хівря — «На хуторі біля Диканьки» В. Минка. — Ганна Петрівна — «Не судилось» М. Старицького. — Горпина Іванівна в «Дівачій долі» Л. Дмитерка. — Леді Патерсон в «Острові Афродіти» А. Парніса. — Марія Крюкова в «Грі без правил» Л. Шайніна. — Мадам Журден в «Міщанині — шляхтичі» Б. Мольєра.
Фільмографія — Позбавлені дня («Без сонця») — Мілка — Коліївщина — Оксана — Прометей — Катерина — Калиновий гай — Ага Олександрівна Щука — Одного чудового дня — мати Катерини Воропай — Суєта — Паша — Борець і клоун — мати Івана Піддубного 1957 — Шельменко-денщик — Аграфена Семенівна — Поема про море — заступник міністра 1958 — Сашко — Вовчинська — Роки дівочі 1961 — Зелена гілка травня 1961 — Радість моя — Дипломати мимоволі — Євдокія Іванівна — Смужка нескошених диких квітів — Анна Остапівна Відзнаки В 1951 році за заслуги в розвитку театрального мистецтва П. М. Нятко було удостоєно звання народної артистки УРСР. Двічі лауреатка Державної премії СРСР (1948, 1951).
Примітки
Джерела та література
Швидкий В. П.'' Нятко Поліна Мусіївна // Як працює радянська актриса / П. Нятко // Театр, клуб, кіно: журнал. — Одеса. — 1928. — № 80 (травень). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури: довідник. — Київ, 1962. — С. 178—179. Спогади «На все життя» / П. Нятко // Культура і життя. — Київ. — 1970. — № 77 (27 вересня). На українській сцені / Й. Маяк. — Київ: Мистецтво, 1971. — С. 52, 63, 102. Талант високий, чистий / П. Дубинка // Ленінський шлях: газета. — 1980. — 21 жовтня. — Про Поліну Нятко: збірник / упорядник Т. Й. Стах. — Київ: Мистецтво, 1985. — 173 с. Франківці. 1920—1995 : театр і час, митець і влада, душа і сцена: [До 75-річчя Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка] / Р. Г. Коломієць. — Київ: ТОВ «Сабат», 1995. — С. 13, 72, 114—115, 141, 149, 153, 268. — ISBN 5-7707-6590-9. Театральні автографи часу / В. Гайдабура. — Київ: Факт, 2007. — С. 27, 52—56, 58—63, 106. — ISBN 978-966-359-152-0.
Про моє театральне і особисте життя / Поліна Мусіївна Нятко. — Київ: КВІЦ, 2023. — 632 с. — 100 прим. — ISBN 978-617-697-154-2. Передвісник Одеської держдрами / Антон Гриськов // Чорноморські новини. — 2023. — № 19 (22444). 4 травня. — Одеські карби Поліни Нятко / Антон Гриськов // Чорноморські новини. — 2024. — № 5 (22483). 1 лютого. —
Посилання
Фільмографія на kino-teatr.ru