Костянтин Ігнатович Крупський (, Казань — , Санкт-Петербург) — офіцер російської імператорської армії, колезький асесор, учасник революційного руху в царській армії, батько Надії Костянтинівни Крупської.
Життєпис Народився в сім'ї дворянина Волинської губернії гербу «Корчак» Jan Ciechanowicz, «Spis szlachty Polesia»:KRUPSKI herbu Korczak; z tej rodziny Nadzieja K. (1869—1939) wybitny pedagog, żona W. Lenina, otruta na rozkaz Stalina, Rzeszów. «KRUPSKI herbu Korczak» / Kroniki Historyczne: RODY SZLACHECKIE IMPERIUM ROSYJSKIEGO POCHODZĄCE Z POLSKI, dr. Jan Ciechanowicz, cz. 6 (K). штабс-капітана Ігнатія Андрійовича Крупського (1794) і Марії Василівни Гончаревської (бл. 1814) в м. Казані, рано залишився сиротою. Навчався у (1856) та у Костянтинівському артилерійському училищі. Після закінчення навчання в Костянтинівському артилерійському училищі був призначений служити в в Царстві Польському.
Був одним із керівників .
6 червня 1857 р. отримав військове звання підпоручника ЦГВИА, ф. 320, оп. 2, д. 1593, лл. 91 — 93. Трифонов В. В., «ОТЕЦ НАДЕЖДЫ КОНСТАНТИНОВНЫ», 15.02.2018 / Научная библиотека Порталус .
1863 р. отримав військове звання капітана Россия. Военное министерство. [Высочайшие приказы о чинах военных] …. — [б. м., 1806—1863 г.], с 17 янв. — 30 июня. — 1863. — л. — С.8 (277).
У 1863 р. під час повстання в Польщі проти окупаційного режиму Російської імперії Крупський, будучи командиром роти, всіляко допомагав і виявляв співчуття до повстанців. Того ж року одружився з Єлизаветою Василівною Тістровою (*1843—†1915), яка працювала гувернанткою.
Капітан Крупський як військовий начальник у Кельці "за працю після приведення в дію Постанови від 19 лютого (2 березня) 1864 р. «Про влаштування селян у Царстві Польському» 1 (13) квітня 1866 р. був нагороджений « для носіння на грудях на Олександрівській стрічці» «Послужной список К. И. Крупского», л. 1. / ЦГВИА, ф. 2639, оп. 1, д. 1, л. 236..
У 1869 р. завершив навчання в Юридичній військовій академії та був знову направлений до Польщі.
У 1874 р. за допомогу місцевому населенню під час їх антиросійського повстання Крупського звільнили зі служби. Після звільнення було віддано його під суд, який позбавив його права обіймати державні посади в Російській імперії. Судова тяганина тривала багато років і підірвала здоров'я Костянтина Ігнатовича. Зрештою Сенат виправдав Крупського.
Помер від туберкульозу легень. Вдові було видано документ про те, що «24 лютого 1883 року відставний колезький асесор К. І. Крупський, на 41-му році життя, волею Божою помер від сухот легень». Вік був вказаний помилково, хоча це вже не мало важливого значення.
Відповідно його прижиттєвого побажання, він був похований на Новодівичому цвинтарі м. Санкт-Петербурга «Петербургский некрополь». Том 2. — , 1912. — С.536..
Примітки
Джерела
Посилання Константин Игнатьевич Крупский, отец Н.К.Крупской, «Тёща Ленина», 22.06.2013 Константин Игнатьевич Крупский (1838-1883) / Geni