І́во Ва́ня Псо́та (, при народженні — Іва́н Псо́та; 1 травня 1908, Київ — 16 лютого 1952, Брно, Чехословаччина) — чеський танцюрист, хореограф, балетний режисер і педагог.

Життєпис Народився під ім'ям Іван Псота в Києві, де на той час працював його батько. Його мати була вчителькою танців; овдовівши, вона заснувала танцювальну школу в Пршерові та навчала першим танцювальним крокам свого сина. Він продовжував навчання танцю спочатку в Брно, а потім у Празі під керівництвом балетмейстера Національного театру Августина Бергера. У Національному театрі він також отримав своє перше ангажування як артист кордебалету.

У 1926 році став балетмейстером, а згодом художнім керівником балету Національного театру в Брно, де взяв псевдонім Іво Ваня Псота. За прикладом своєї матері у 1929 році він також відкрив балетну школу в Брно, якою керував разом зі своєю сестрою Любов'ю Квасницовою-Псотовою. У 1932 році після конфліктів у театрі він прийняв запрошення до трупи Original Ballet Russe (одного з наступників легендарного Російського балету Дягілєва), з якою гастролював по всій Європі, США, Канаді та Мексиці. У 1936 році знову повернувся до Брно, де у 1938 році посприяв світовій прем'єрі балету «Ромео і Джульєтта» Сергія Сергійовича Прокоф'єва, у якій сам виконав головну роль Ромео. Тоді ж у Брно він побудував власний будинок — функціоналістську віллу Псоти.

У Брно його застала німецька окупація. У 1941 році після тривалих зусиль він отримав дозвіл окупаційної влади на виїзд до США, де спочатку працював у нью-йоркській Метрополітен-опері, а згодом знову перейшов до трупи Ballet Russe. Він став заступником директора колективу і здійснив з ним успішне турне по всьому американському континенту.

До Чехословаччини повернувся у 1947 році, коли знову обійняв посаду художнього керівника балету Національного театру в Брно. Там він зосередив навколо себе значну частину найталановитіших молодих танцюристів і танцюристок покоління, що тоді лише починало свій шлях. Однією з найяскравіших постатей у цій категорії була багаторічна прима-балерина, а згодом балетмейстерка та асистентка хореографів Віра Вагнерова.

Помер у лютому 1952 року внаслідок інсульту, який стався з ним після сварки з балетним солістом Віктором Мальцевим. Його прах був перевезений до Чехословаччини та похований у сімейному склепі на Міському цвинтарі в Пршерові.

Нагороди У вестибюлі Театру імені Яначека в Брно встановлено його погруддя роботи скульптора Нікоса Армутідіса, створене у 2003 році.

У грудні 2008 року йому було посмертно присуджено медаль Artis Bohemiae Amicis — відомчу нагороду за поширення доброго імені чеської культури на батьківщині та за кордоном.

Примітки

Посилання Іво Ваня Псота в архіві Opera Plus (чес.) Праці Іво Вані Псоти у базі даних Національної бібліотеки Чеської Республіки (чес.) «Майстер» — документальний фільм Чеського телебачення (2010) (чес.) Іво Ваня Псота: балетмейстер, який відкрив Брно світові — iDNES.cz, 26.12.2009 (чес.) Архів Національного театру в Брно (чес.)