«Клуб Депортес Толіма» (), більш відомий як «Депортес Толіма» або просто «Толіма» — колумбійський футбольний клуб з міста Ібаге з департаменту Толіма, який грає в Категорія Прімера A, найвищому дивізіоні колумбійського футболу.

Заснований у 1954 році, клуб тричі вигравав найвищий дивізіон Колумбії: у турнірах 2003–II , 2018–I та 2021–I, один раз виграв Кубок Колумбії у 2014 році та одмн раз Суперлігу Колумбії у 2022 році. Клуб грає свої домашні ігри на стадіоні «Мануель Мурільйо Торо».

Історія

Заснування та рання історія Футбольний клуб «Депортес Толіма» був заснований Мануелем Рубіо Чавесом 18 грудня 1954 року, коли він дав Хуану Барб'єрі (аргентинцю, який проживав в Ібаге) суму в 5 тисяч колумбійських песо, щоб той найняв футболістів зі своєї рідної країни. Барб'єрі повернувся до Колумбії з аргентинськими та колумбійськими гравцями, зокрема з Хорхе Гандульфо, Хосе Хамардо та Енріке Лаїно. Ця команда вперше грала в колумбійській футбольній лізі в 1955 році, використовуючи форму аргентинського клубу «Расінг» (Авельянеда). У дебютному матчі клубу в лізі він посів 7-е місце в чемпіонаті, змагаючись з 9 іншими командами. У 1957 році клуб посів друге місце в лізі.

1980—1990 роки У 1980-х роках сенатор Габріель Камарго Саламанка отримав можливість працювати в команді «Депортес Толіма». Він погодився, ставши найбільшим акціонером команди. Саламанка придбав таких важливих гравців, як Франсіско Матурана, Оскар Кінтабані, Освальдо Редондо, Арнольдо Ігуаран, Оскар Лопес та Ханіо Кабесас. З цією командою «Депортес Толіма» посів друге місце в лізі в 1981 та 1982 роках. «Толіма» вперше взяла участь у південноамериканському клубному турнірі — Кубку Лібертадорес 1982 року, де клуб вийшов у півфінал, перемігши свою групу, що складалася з «Атлетіко Насьйональ», «Естудіантес де Меріда» та «Депортіво Тачіра». Команда також грала на Кубку Лібертадорес наступного, 1983 року, де команда вибула в першому раунді, посівши друге місце у своїй групі.

У 1993 році через погані результати клуб вилетів до Прімери Б, або другого дивізіону. Клуб грав один рік у другому дивізіоні, переміг у лізі, що дозволило йому одразу повернутися до вищого рівня в сезоні 1995 року.

Перша зірка: 2003 У другій половині 2003 року «Депортес Толіма» мав дуже цікавий склад гравців. Серед них були Рікардо Сісіліано, Генрі Самбрано, Юліан Анчіко, Оскар Брісеньйо, Джон Чаррія, Хорхе Артігас, Нельсон Рівас та Дієго Гомес. «Депортес Толіма» посіла шосте місце в лізі, та кваліфікувалася до плей-оф. Клуб був включений до групи з «Атлетіко Насьйональ», «Хуніор де Барранкілья» та «Індепендьєнте Медельїн». Тоді всі передбачали, що «Хуніор де Барранкілья» очолить групу, та вийде до фіналу, «Депортес Толіма» переміг «Атлетіко Насьйональ» з рахунком 2-0 в Ібаге, а «Хуніор» програв «Індепендьєнте Медельїн» з рахунком 1-0 в Медельїн. З цими результатами «Депортес Толіма» кваліфікувався до фіналу проти «Депортіво Калі» завдяки голам на виїзді, зрівнявшись із «Хуніор» за очками та забитими голами. «Толіма» виграла перший матч фіналу з рахунком 2-0 в Ібаге завдяки винятковій грі Рожейру Перейри, який забив обидва голи. У матчі-відповіді Толіма програла 3-1 у Калі, що призвело до призначення пенальті, оскільки загальний рахунок склав 3-3. У серії пенальті «Депортес Толіма» не реалізувала лише один пенальті, а воротар Дієго Гомес відбив 2 пенальті, що допомогло клубу вперше в історії виграти титул чемпіона.

Як чемпіон країни, «Депортес Толіма» кваліфікувалася до Кубка Лібертадорес 2004 року, звідки вибула на груповому етапі, посівши третє місце у своїй групі, до якої входили «Рівер Плейт», «Депортіво Тачіра» з Венесуели, та парагвайський клуб «Лібертад».

Фіналісти 2006 року

2006 рік був чудовим для Толіми. Команда посіла друге місце в загальній таблиці (за кількістю очок, набраних у турнірах Апертура та Фіналісьйон), забила найбільше голів у році (понад 80) та посіла друге місце в лізі сезону 2006 Фіналісьйон. На початку 2006 року «Депортес Толіма» не здавалася дуже сильною командою в цьому сезоні, оскільки не підписала жодних нових гравців. Тренером клубу був Хорхе Луїс Берналь, який багато років був тренером резервної команди. Однак команда добре виступила як у домашніх, так і у виїзних іграх, здобувши перемоги над «Енвігадо» з рахунком 7–3, «Атлетіко Насьйональ» з рахунком 5–1, «Мільйонаріос» на виїзді з рахунком 3–0, та «Атлетіко Уїла» з рахунком 4–1. Клуб дійшов до півфіналу Апертури 2006 року, та був включений до групи з «Депортіво Перейра», «Депортіво Калі» та «Онсе Кальдас», і був на шляху до фіналу, і мали не програти важливу гру проти «Перейри», яка посіла останнє місце в групі. «Толіма» виграла свою останню гру, але зрештою фінішувала другою, відставши від «Депортіво Калі» на 3 очки.

Перебіг чемпіонату Фіналізасьйон була навіть кращою за першу. Толіма фінішувала першою у першому етапі ліги та зіграла півфінали проти «Атлетіко Насьйональ», «Депортіво Пасто» та «Бояка Чіко». «Атлетіко Насьйональ» лідирував у групі більшу частину часу, тоді як «Депортес Толіма» відставала на одне очко. Драматична виїзна перемога 2-1 над «Атлетіко Насьйональ» зробила «Депортес Толіма» лідерами, і команда вийшла у фінал проти «Кукута Депортіво» після перемоги над «Бояка Чіко» з рахунком 2-0 в останньому турі групи. Перша гра відбулася на виїзді в Кукуті, і «Толіма» програла 0-1; матч-відповідь в Ібаге завершився внічию 1-1, гол «Толіми» забив Юліан Анчіко, але цього було недостатньо для виграшу титулу чемпіона.

Оскільки «Депортес Толіма» посіла п'яте місце в загальній таблиці 2005 року, вона змогла зіграти на Південноамериканському кубку 2006 року. Команда розпочала змагання на першому етапі, де перемогла «Індепендьєнте Медельїн» з рахунком 4–2 за сумою двох матчів. На наступному етапі «Толіма» зіграла внічию з «Мінерос де Гуаяна» за сумою двох матчів, але пройшла до наступного раунду за правилом голів на виїзді. У третьому раунді клуб зустрівся з «Пачукою». «Толіма» виграла перший матч вдома з рахунком 2–1, але у матчі-відповіді в Мексиці програла 5–1, і «Толіма» вибула зі змагань, тоді як «Пачука» виграла турнір.

2007—2009 роки На сезон 2007 року «Депортес Толіма» підписала контракти з такими важливими гравцями, як захисники Ніколас Айр та Хав'єр Арісала, нападники Густаво Савоя та Хорхе Перласа, а також півзахисник Хесус Сіністерра. «Толіма» також отримала нового тренера, Хайме де ла Пава. Оскільки «Толіма» посіла друге місце в загальній турнірній таблиці 2006 року, вона кваліфікувалася до Кубка Лібертадорес 2007 року. Команда розпочала виступи в турнірі з перемоги над «Депортіво Тачіра» за сумою двох очок на першому етапі, що вивело клуб до групового етапу разом з «Греміо», «Серро Портеньйо», та командою, яка перемогла «Толіму» у фіналі Фіналізьйон 2006 року — «Кукута Депортіво». «Толіма» посіла третє місце на груповому етапі, та вибула після поразки від «Кукута Депортіво» вдома в останньому турі. У турнірі Апертура «Толіма» посіла 12-те місце, не потрапивши до плей-оф. Невдовзі після цього Хайме де ла Пава залишив свою посаду, посилаючись на невдачу у плей-офф Кубка Лібертадорес та непотрапляння у плей-оф.

У Фіналізасьйон 2007 року Хайме де ла Паву замінив давній помічник головного тренера Ернан Торрес. «Толіма» кваліфікувалася до плей-оф як четверта сіяна команда, але не змогла дістатися до фіналу, посівши третє місце в групі. В Апертурі 2008 року «Толіма» провела жахливий сезон, посівши останнє місце в турнірній таблиці, що включало важкі поразки від «Бояка Чіко» (2–7) та «Індепендьєнте Медельїн» (1–4). Це було головним чином пов'язано з відходами форвардів Хорхе Орасіо Серни та Дарвіна Кінтеро. Незважаючи на жахливий сезон, рада директорів вирішила залишити Торреса на Фіналізасьйон 2008 року, де клуб мав набагато кращий виступ, фінішувавши першою сіяною командою в регулярному сезоні, та кваліфікувавшись до плей-оф. У плей-оф «Депортес Толіма» мала труднощі у своїй групі, набравши 7 очок у перших 4 матчах, і дійшовши до п'ятої гри з необхідністю перемогти «Ла Екідад», щоб зберегти шанс на вихід до фіналу. Однак поразка з рахунком 0-2 у Боготі фактично зруйнувала надії «Піхао» на вихід у фінал, оскільки «Медельїн» та «Насьональ» зіграли внічию у своїх матчах, що дозволило першій команді вийти у фінал з одним матчем у запасі. Хоча «Толіма» пізніше перемогла фіналістів «Індепендьєнте Медельїн» з рахунком 4-1 в останньому турі, це було марно, але все ж дало вболівальникам «Толіми» шанс відсвяткувати велику перемогу над однією з найкращих команд ліги, та ще більше підтримати головного тренера Торреса як початок нової ери.

2010-ті роки

В Апертурі 2010 року «Толіма» фінішувала першою в регулярному сезоні, це був третій випадок, коли клуб зробив це за останні 4 турніри. У плей-оф існував новий формат, коли лише 4 найкращі команди кваліфікувалися до плей-оф з іграми вдома та на виїзді. У півфіналі «Толіма» грала проти «Ла Екідад», яка вибила команду з Ібаге у серії пенальті після нічиєї 3-3 за загальним рахунком. У Фіналізасьйон 2010 року команда знову очолила турнірну таблицю регулярного сезону, кваліфікуючись до плей-оф, і виграла свою групу плей-оф, щоб вийти у фінал. У фіналі «Депортес Толіма» грала проти «Онсе Кальдас», у першому матчі на стадіоні «Мануель Мурільйо Торо» «Толіма» перемогла 2-1. Однак «Онсе Кальдас» виграв матч-відповідь з рахунком 3-1, і здобув чемпіонський титул із загальним рахунком 4-3, залишивши «Толіму» та їхніх уболівальників розчарованими після такого чудового сезону, але втрати чемпіонства.

Клуб розпочав свої виступи на Південноамериканському кубку 2010 року на другому етапі, перемігши болівійський клуб «Орієнте Петролеро». У 1/8 фіналу «Толіма» зіграла з «Банфілдом»; поразка 0-2 в Аргентині залишила «Толіму» на межі вильоту, але у матчі-відповіді в Ібаге колумбійці здійснили камбек, і виграли 3-0, вийшовши до наступного етапу змагань. У чвертьфіналі «Толіма» зіграла в парі з «Індепендьєнте», перший матч в Ібаге завершився внічию 2-2. Матч-відповідь в Авельянеді завершився внічию 0-0, при цьому спірний гол «Толіми» не зарахували, але нічия означала, що «Індепендьєнте» вийшов до півфіналу завдяки голам на виїзді. «Індепендьєнте» виграв турнір, що створило відчуття, що «Толіма» провела чудовий сезон, оскільки клуб був близький до вибиття майбутніх переможців.

Клуб посів перше місце в турнірній таблиці 2010 року, та кваліфікувався до першого етапу Кубка Лібертадорес 2011 року. На першому етапі «Толіма» здійснила величезну несподіванку, перемігши «Корінтіанс» з Роналду з рахунком 2-0. Протягом наступних кількох днів після матчу Роналду оголосив про завершення кар'єри, а матч проти «Толіми» став останнім у його професійній кар'єрі. Колумбійський клуб пройшов до групового етапу з великими очікуваннями після перемоги над «Корінтіансом», але посів третє місце та вибув, зокрема зазнавши принизливої ​​поразки від «Крузейро» з рахунком 6-1.

У 2014 році «Толіма» вперше в історії клубу виграла Кубок Колумбії, перемігши клуб «Санта-Фе» у фіналі з рахунком 3–2 за сумою двох матчів.

У червні 2018 року «Толіма» виграла свій другий чемпіонський титул, перемігши «Атлетіко Насьйональ» у фіналі Апертури 2018 року. Перший матч, зіграний в Ібаге, завершився перемогою «Атлетіко Насьйональ» з рахунком 1-0. Під час матчу-відповіді в Медельїні «Толіма» програвала за сумою 2-1 на 90-й хвилині, але поки місцеві вболівальники готувалися до святкування трофею, Дановіс Бангеро забив гол в останній комбінації гри на 94-й хвилині, зрівнявши загальний рахунок і перевівши гру на серію пенальті, яку «Толіма» виграла з рахунком 4-2, поклавши край 35-матчевій безпрограшній серії «Насьйональ», і 15-річній перерві між титулами. У Фіналізасьйон" 2018 року клуб фінішував першим в турнірній таблиці регулярного сезону, але у півфіналі були вибиті фіналістами «Індепендьєнте Медельїн» з рахунком 4-2 за сумою 2-2.

2020-ті роки