Володимир Леонідович Стрельников (; ) — український художник, одна з центральних фігур Другого одеського авангарду.
Життєпис Володимир Стрельников народився 25 жовтня 1939 року в Одесі. Його дід викладав каліграфію в ОдесіЛевкович, 2011..
У 1959–1962 роках навчався в Одеському художньому училищі, але не закінчив навчання. У 1960-х роках увійшов до групи молодих художників-нонконформістів. Брав участь у «квартирних виставках» не тільки в Одесі. Виступив одним із засновників творчого об’єднання «Мамай».
Емігрував до Німеччини під тиском радянських спецслужб, які переслідували його за організацію «квартирних» виставок; Стрельников зазнавав тиску з боку радянських спецслужб. У 1978 році він емігрував до Відня. У 1979 році Стрельников оселився в Мюнхені. Того ж року брав участь у неофіційній виставці «Сучасне мистецтво з України» (Мюнхен — Лондон — Париж — Нью-Йорк).
У 1990-х роках почав приїжджати до Одеси, де у нього залишилися дружина та син.
Творчість Мистецтво Володимира Стрельникова знаходить своє відображення в ландшафті та навколишньому середовищі Чорного моря. У його творчості простежуються формальні зв’язки з давньослов’янськими іконами, а також «кам’яні жінки», знайдені в степах біля Чорного моря.
Премії
1993 — Перша премія III міжнародної бієнале «ІМПРЕЗА — 93» (у категорії «живопис»), Івано-Франківськ, Україна
Колекції
Музеї
Zimmerli Art Museum (Нью-Джерсі, США) Національний художній музей України (Київ, Україна) Музей сучасного мистецтва України (Київ, Україна) Одеський художній музей (Одеса, Україна) Одеський державний літературний музей (Одеса, Україна) Музей сучасного мистецтва Одеси (Одеса, Україна)
Приватні колекції
Галерея сучасного мистецтва NT-Art (Одеса, Україна)
Вибрані виставки
Персональні виставки
2012 — Колір. Форма. Прогулки. NT-Art Gallery, Одеса, Україна. 2012 — ЧОРНЕ. БІЛЕ. Тушь Перо Папір. NT-Art Gallery, Одеса, Україна. 2011 — «Галерея “Ника”», Одеса. 2009 — NT-Art Gallery. Одеса, Україна. 2007 — «Кляйне Галеріе». Розенхайм, Німеччина. 2007 — Галерея «Вілла Марія». Бад Айблінг, Німеччина. 2006 — Галерея «Арте-Фактум». Мюнхен, Німеччина. 2006 — Галерея «Кунсткрайс». Карсфельд, Німеччина. 2004 — Галерея «Сові Арт». Хаматов. Київ, Україна. 2000 — Праксис дотор Кобер. Аахен, Німеччина. 1996 — Галерея «Вельті». Мюнхен, Німеччина. 1995 — Музей західного і східного мистецтва. Одеса, Україна. 1994 — Музей сучасного мистецтва. Хмельницький, Україна. 1992 — Галерея «Хаймхаузен». Мюнхен, Німеччина. 1992 — Галерея «Батрух». Евер, Німеччина. 1991 — Праксис доктор Маркович. Дюрен, Німеччина. 1991 — Галерея «Вілла Вальдриг». Зіген, Німеччина. 1986 — Галерея «Ательє Анна». Мюнхен, Німеччина. 1985 — Ратхауз. Гермеринг, Німеччина. 1984 — Галерея «Маргелик». Мюнхен, Німеччина. 1984 — Університет. Зіген, Німеччина. 1983 — «Ательє Рідман». Кельн, Німеччина. 1982 — Інститут Ґете. Мюнхен, Німеччина. 1981 — Галерея «Макс Райнер Хоф». Бад Айблінг, Німеччина. 1980 — Український вільний університет. Мюнхен, Німеччина (каталог). 1978 — Галерея «Альте Шміде». Відень, Австрія. 1977 — Квартира Анатолія Глузман. Одеса, СРСР. 1966 — Квартира Алли Шевчук. Одеса, СРСР. 1964 — Редакція газети «Комсомольська іскра». Одеса, СРСР.
Групові виставки
2013 — «Одеський нефігуратив — 3». Одеський музей західного та східного мистецтва, Одеса, Україна. 2013 — «Одеська школа. Традиции и актуальность». Мистецький Арсенал, Київ, Україна. 2013 — «Одеська школа. Традиции и актуальность». Арт-Донбас, Донецьк, Україна (каталог). 2013 — Бебеля, 19. Квартирні виставки. NT-Art Gallery, Одеса, Україна (каталог). 2013 — Бебеля, 19. Квартирні виставки. У рамках проєкту IV Fine Art Ukraine. Мистецький Арсенал, Київ, Україна (каталог). 2012 — Виставка творчого об'єднання «Мамай» до 95-літнього ювілею газети «Чорноморські новини». Живопис, графіка, скульптура, таракуци. Літературний музей, Одеса, Україна. 2012 — «Автопортрет». З колекції А. Дмитренко. Музей західного та східного мистецтва, Одеса, Україна. 2011 — «Одеський нефігуратив». Виставковий зал одеської обласної органиізації Національного союзу художників України, Одеса, Україна. 2010 — II Fine Art Ukraine. Мистецький Арсенал, Київ, Україна. 2008 — «Які молоді ви були… Одеські художники-нонконформісти. 60-ті — 80-ті роки XX століття в збірниках Фелікса Кохріхта і Анатолія Димчука». NT-Art Gallery, Одеса, Україна (каталог). 2007 — Виставка живопису, графіки та скульптури творчого об'єднання «Мамай». Музей західного та східного мистецтва, Одеса, Україна. 2005 — «Одеська школа». The Chambers Gallery, Лондон, Англія (каталог). 2005 — «Пора волю здобувати. Живопис, графіка, скульптура. Виставковий зал одеської обласної організації Національного союзу художників України, Одеса, Україна (буклет). 2004 — «Одеська школа сьогодні. Півстоліття разом». Одеський художній музей, Одеса, Україна (буклет). 2003 — Одеські художники в колекції М. Кнобеля. Національний художній музей Україны, Київ, Україна (каталог). 2004 — Третій квітневий салон творчого об'єднання «Мамай». Морська галерея, Одеса, Україна. 2003 — «Світло Півдня». Музей західного та східного мистецтва, Одеса, Україна. 2002 — Другий квітневий салон творчого об'єднання «Мамай». Морська галерея, Одеса, Україна. 2001 — «Б. С. С. С.» Медитація. Морська галерея, Одеса, Україна. 2000 — «До Великодня». Виставка творчого об'єднання «Мамай». Одеський філіал Грецького фонду культури, Одеса, Україна. 1999 — «Мамай». Виставка до 4-го Всесвітнього конгресу україністів. Художній музей, Одеса, Україна. 1999 — Художники неофіційного напрямку. Андеграунд 60-80 років. З колекції Т. Басанець. Галерея «Міст», Одеса, Україна. 1998 — «Galerie Winizki». Мюнхен, Німеччина (каталог). 1998 — «Мамай» і «КУМ». Виставка одеського і львівського творчих об'єднань. Палац мистецтв, Львів, Україна. 1998 — «Мамай» і «КУМ». Музей західного та східного мистецтва, Одеса, Україна. 1997 — «IV-В», «Дух творчості живе за законами свободи», (В. Басанець, В. Маринюк, В. Стрельников, В. Цюпко). Музей західного та східного мистецтва, Одеса, Україна. 1996 — Виставка творчих об'єднань «Арт-клуб-96», «Човен». Музей українського сучасного мистецтва, Хмельницький, Україна (каталог). 1996 — «Одеські митці — Всесвітньому конгресу українських лікарських Товариств». Одеський медичний інститут ім. Пирогова. Одеса, Україна. 1993 — III міжнародна біеннале «ІМПРЕЗА — 93». Івано-Франківськ, Україна (каталог). 1990—1991 — «Українські художники з Одеси» Львів — Чернівці — Хмельницький — Тернопіль, Україна. 1989 — Український Вільний Університет. Мюнхен, Німеччина (каталог). 1989 — «Художники з України». Міністерство Праці Баварії, Мюнхен, ФРН. 1979 — «Сучасне мистецтво з України», неофіційна виставка. Мюнхен — Лондон — Париж — Нью-Йорк (каталог). 1967 — Палац робітників мистецтв ім. Станиславського. Ленінград, СРСР. 1964—1978 — «Квартирні» виставки в Одесі (квартира Олександра і Маргарити Ануфрієвих, Осипова, 9; квартира В. Асрієва, Бебеля, 19 тощо), Москві, Ленінграді.
Примітки
Література
Посилання Владимир Стрельников на сайті галерея «Ніка» Владимир Стрельников: «Для меня в искусстве всегда самым главным была свобода»