Міст Тисячі островів () — це збірний термін для 13-кілометрової серії мостів та доріг, що з'єднують Сполучені Штати та Канаду через архіпелаг Тисячі островів та через річку Святого Лаврентія. Це перший міст, що перетинає річку Святого Лаврентія на південь від озера Онтаріо; наступний міст — Міжнародний міст Оґденсбурґ-Прескотт, розташований приблизно за 60 км нижче за течією. Усі мости, за винятком двох коротких прикордонних мостів, є двосмуговими сталевими мостами на бетонних фундаментах, спроектованими компанією Robinson & Steinman та побудованими в 1937/38 роках. Сталеві компоненти пофарбовані в типовий зелений колір, якому віддавав перевагу Девід Б. Стейнман, що контрастує з жовтувато-коричневим бетоном фундаментних опор. Мости мають вузькі пішохідні доріжки, розділені захисними огорожами, які відкриті для використання лише в літні місяці.

Спочатку 150 000 транспортних засобів на рік перетинало платний міст Тисячі островів; сьогодні ця цифра становить близько 2 000 000 транспортних засобів.

Міст Тисячі островів та його околиці експлуатуються, обслуговуються та ремонтуються Адміністрацією мосту Тисячі островів за американо-канадською угодою.

Розміщення З боку США відправною точкою є перетин міжштатної автомагістралі 81 з трасою штату Нью-Йорк 12 поблизу Коллінз-Лендінґ; з боку Канади це перетин між шосе Онтаріо 137 та автомагістраллю Тисячі островів або шосе Онтаріо 401.

Підвісний міст на острові Веллзлі Підвісний міст через острів Веллзлі починається одразу за платною стоянкою з боку США та пролягає через міжштатну автомагістраль I-81 над американським рукавом річки до острова Веллзлі. Його загальний проліт становить 1372 м з пілонами заввишки 76 м, головним прогоном 244 м, двома 564 метровими пандусами та висотою просвіту 45,72 м. Примітними особливостями є поздовжні ванти, встановлені між підвісними тросами та мостовим покриттям, окрім вертикальних підвісів, а також рами з вузьких сталевих балок, підвішених між підвісними тросами та посилених діагональними тросами. Анкерування підвісних тросів також незвичайне: незадовго до анкерних блоків вони розгалужуються на 37 окремих пасм, кожне з яких окремо закріплюється до анкерного блока за допомогою регульованої втулки.

Мости Веллзлі та Гілл-Айлендс (прикордонні мости) Мости Веллзлі та Гілл-Айлендс перекривають вузьке гирло, яке називають International Rift, і по якому проходить державний кордон. Це сегментні мости на бетонних опорах, завдовжки 27 м. Через брак місця для прикордонної станції у 1959 році тут збудували міст на трьох опорах. Від кордону веде лише вузький проїзд, названий шосе № 137, до осрова Гілл.

Міст через острови Гілл та Констанц Міст через острови Гіл та Констанц — це 183 м завдовжки фермовий міст Воррена, який веде від острова Гілл до острова Констанц і підтримується посередині залізобетонним прольотом на палях на крихітному скелястому острівці.

Міст між островами Констанц та Джорджіна Міст через острови Констанц і Джорджіна — це сталевий арковий міст, розташований за кілька метрів нижче за течією від фермового моста. Його проліт становить 106 метрів. м.

Міст острова Джорджіна Міст через острів Джорджіна — це підвісний міст через північний рукав річки Святого Лаврентія. Він має спільну залізобетонну палеву естакаду зі сталевим арковим мостом, біля основи якої розташовані анкерні блоки для підвісних тросів. Його пілони заввишки 62 м, сумарна довжина 404 м, має розмах основних крил 229 м та висоту просвіту 37 м. Як і в випадку з підвісним мостом острова Веллслі, між підвісними тросами є додаткові ванти та рами, а також таке ж кріплення підвісних тросів з віялоподібним розходом 37 пасем.

Історія Два підвісні мости є важливою віхою в розвитку цього мостового проєкту. Леон С. Мойсейф розробив теорію прогину, започатковану Джозефом Меланом, раніше застосовану в конструкції Мангеттенського моста, відкритого в 1909 році. Цей новий метод структурного аналізу дозволив побудувати значно легші, а отже, дешевші та швидші підвісні мости, ніж раніше. У наступні роки теорію прогину далі розвивали численні інженери, включаючи Девіда Б. Штайнмана. Одна з ідей, що випливають з неї, полягала в тому, що плоскі мостові настили були більш придатними, ніж раніше поширені високі фермові конструкції, оскільки вони забезпечували менший опір вітру. Теорія прогину та проміжні покращення якості сталі тепер зробили можливим створення плоских мостових настилів навіть для мостів, що пролягають високо над водою.

Будівництво моста через річку Святого Лаврентія обговорювалося з 1920 року, але неодноразово гальмувалося через проблеми з фінансуванням. У 1932 році приватна компанія Robinson & Steinman отримала замовлення на розробку проєкту, а наступного року було створено Управління мостів Тисячі островів. Девід Б. Стейнман подав проєкт у 1934 році, який, наскільки це було можливо, відповідав обмеженому бюджету та мав надзвичайно легкі підвісні мости з пласкими балками перекриття. Нарешті, 30 квітня 1937 року було закладено фундамент. Весь проєкт було завершено лише за 16 місяців — на 10 тижнів раніше запланованого терміну. Урочисте відкриття відбулося 18 серпня 1938 року за участю президента Франкліна Д. Рузвельта та прем'єр-міністра Маккензі Кінґа.

Навіть ближче до кінця періоду будівництва спостерігалися коливання мостових полотен, які, залежно від напрямку вітру, могли сягати 61 балів. Вібрації збільшилися по висоті на кілька сантиметрів. Як тимчасовий захід, Штайнман встановив діагональні ванти, які хоча б пригашували коливання, скорочуючи довжину хвиль. Зрештою, було встановлено систему вантів та ребер жорсткості, що вирішило проблеми. Цей досвід, а також те, що він зіткнувся з подібними проблемами на своєму мосту Дір-Айл, завершеному невдовзі після цього, привів його до усвідомлення, що широко прийнята теорія прогину в її тодішній формі взагалі не враховувала аеродинамічного впливу вітру. Цей факт невдовзі був доведений обваленням мосту Такома-Нарровз Мойсейффа 7 листопада 1940 року. Девід Б. Стейнман відповів на це, спроектувавши міст Макінак, побудований між 1954 і 1957 роками, який вважав справою свого життя, з надзвичайно глибокими та жорсткими балками, виготовленими з вітропроникних фермових конструкцій.

Зовнішні посилання

Thousand Islands Bridge. In: Structurae Thousand Islands Bridge Authority (en) Thousand Islands International Crossing I Фотографії американських підвісних мостів Thousand Islands International Crossing II Фотографії канадських підвісних мостів

Посилання

Див. також

кордон між Канадою та Сполученими Штатами