Граната Тип 97 ( ) - японська осколкова ручна граната, призначена для ураження живої сили противника в оборонному бою.
Тактико-технічні характеристики
Маса: 450 г Маса вибухової речовини: 65 г Висота корпусу з кришкою: 102 мм. Діаметр корпусу: 50 мм Затримка: 4 - 5 с
Історія Ручна граната створена в 1936 році на основі японської універсальної осколкової гранати «Тип 91» зразка 1931 року. Прийнята на озброєння Імператорської Армії в 1937 році і використовувалася як стандартне спорядження піхоти у всіх бойових операціях японських сухопутних військ до закінчення Другої світової війни.
Деяка кількість гранат, після капітуляції на складах постачання на територіях, раніше окупованих Японією, застосовувалося в ряді повоєнних конфліктів у Південно-Східній Азії.
Конструкція Граната складається з корпусу, заряду вибухової речовини та запалу дистанційної дії. Корпус циліндричної форми виготовлений з чавуну з вертикальними та горизонтальними насічками та споряджений зарядом вибухової речовини ( тринітротолуолу або тринітрофенолу ), у верхній частині корпусу є кришка з отвором для загвинчування запалу. Запал складається з корпусу, всередині якого розташований ударник з бойком, контрзапобіжна пружина, капсуль-запальник і пороховий сповільнювач. Бойок загвинчується в корпус ударника, який фіксується за допомогою запобіжного ковпачка та запобіжної вилки.
Для бойового застосування необхідно висмикнути запобіжну вилку за прив'язану до неї мотузку, ударити гранату об твердий предмет і після цього кинути її. При ударі головної частини гранати об перешкоду ударник долає опір контрзапобіжної пружини і наколює капсуль, який запалює пороховий сповільнювач, що горить протягом 4-5 секунд, після чого запалює детонатор, а це призводить до вибуху основного заряду та ураження противника ударною хвилею і осколками чавунного корпусу.
Посилання
Зброя країн світу на сайті oruzie.su Taki's Imperial Japanese Army page