Мико́ла В'ячесла́вович Холосте́нко — український архітектор.
Біографія Народився 7 грудня 1902 року в місті Києві (за іншими даними — в Лодзі у сучасній Польщі).
1922 року вступив до Київського архітектурного інституту. Його викладачами були Іполит Моргілевський, Валеріан Риков, Василь Кричевський, Олександр Вербицький, Павло Альошин.
В 1929 році закінчив Київський художній інститут.
У 1930 році Холостенко спільно з братом Євгеном, Й. Ю. Каракісом та В. Г. Заболотним створили товариство «Жовтень». Згодом, у 1930-х роках працював у майстерні разом з Й. Каракісом і П. Юрченком. У 1936 році архітектор М. Холостенко разом з архітектором Й. Каракісом розробили проєкт річкового вокзалу Києва.
Помер 3 травня 1978 року. Похований на Міському кладовищі «Берковець».
Роботи
За проєктами архітектора в Києві споруджено: будинок кооперативу «Сяйво» на Костьольній вулиці, 11 (1931); будинок спеціалістів на Шулявці (1933—1935); будинок наукових робітників на Лютеранській, 21/12 (1929—1939) проєкт забудови мікрорайону «Соцмісто» у Києві (1936, забудовано частково, не завершено через початок війни; 1943 року більшість споруд знищено); Житловий будинок на Кудрявській, 2 (1950–1952); селища Ветеранів (1947–1955), Верстатозаводу (1948–1950) та Жовтневе (1950–1956); комплекс Центрального ботанічного саду АН УРСР (1951–1964). Будівля Центрального універмагу на Хрещатику (в співавторстві з І. Каракісом і Л. Киселевичем; 1932, розібрано недобудованим). Автор проєктів реставрації: Кирилівської церкви (1955); Собор Бориса й Гліба (Чернігів) (1952 - 1958); Великої дзвіниці Києво-Печерської лаври (1959–1960; у співавторстві). Житловий будинок кооперативу «Науковець»
Примітки
Джерела
Холостенки // Микола Холостенко — людина, що повернула Чернігову обличчя