Старий коледж, ЕдинбургРеконструйований центральний двір, Старий коледж, Единбург[ {"properties":{"title":"Old College, University of Edinburgh","fill-opacity":0.1,"stroke":"#525252","stroke-width":3,"fill":"#dbdbdb"},"type":"ExternalData","service":"geoshape","ids":"Q4283940"}, {"properties":{"stroke-width":3,"stroke":"#525252","title":"Old College, University of Edinburgh"},"type":"ExternalData","service":"geoline","ids":"Q4283940"}, {"type":"Feature","geometry":{"coordinates":[-3.1873,55.9474],"type":"Point"},"properties":{"marker-color":"#919090","title":"Old College, University of Edinburgh","marker-symbol":"building"}} ]Інтерактивна карту району Старого коледжу, ЕдинбургЗагальна інформаціяАрхітектурний стильНеокласичнийРозташуванняЕдинбург, ШотландіяКоординати55°56′51″ пн. ш. 3°11′14″ зх. д.<span id="coordinates">Coordinates: <span class="plainlinks nourlexpansion">55°56′51″N 3°11′14″W / 55.9474°N 3,1873°W / 55.9474; -3.1873Початок будівництва1789Завершення будівництва1827ВласникЕдинбурзький університетПроєктування та будівництвоАрхітекториРоберт АдамВільям Генрі ПлейферСер Роберт Роуанд АндерсонПам'ятка архітектури — Категорія АПризначено14 грудня 1970Довідковий номерLB27989

Старий коледж — будівля Единбурзького університету у Шотландії, споруджена наприкінці XVIII — на початку XIX століття. Розташована на Південному Мосту. Нині в будівлі розміщуються частина адміністративних підрозділів університету, Школа права Единбурзького університету та галерея Талбота Райса.

Спочатку відома як «Новий коледж», будівля була спроєктована Робертом Адамом для заміни кількох старіших споруд, зведений на місці колишньої Кірк о' Філд. Після значних затримок будівництво завершили за зміненим проєктом Вільяма Генрі Плейфера, за винятком купола, який було добудовано пізніше. Будівля має статус пам'ятки архітектури категорії А.

Історія

Зусилля міської ради Единбурга зі створення коледжу призвели до того, що Яків VI Шотландський у 1582 році надав королівську хартію закладу, який став відомий, як «Тауніс-коледж». Під час свого візиту 1617 року він висловив побажання назвати його «Коледжем короля Якова», що стало його офіційною назвою. Однак попередня назва продовжувала вживатися щодо міського коледжу, який також називали Academia, а іноді — університетом.

Коледж займав територію колишньої колегіальної церкви Кірк о'Філд. З півдня територію обмежував Флоденський мур, а з півночі — Джамейка-стріт, приблизно посередині схилу, що спускався до Ковґейта. Уздовж західної межі проходила вулиця Горс-Вінд, яка вела до порту Поттероу. Сама церква простягалася звідси на схід. Її місце утворювало головний чотирикутник — Високий коледж, на північ від нього розташовувалися ще два менші чотирикутники. Стара бібліотека утворювала східну межу основного комплексу будівель, а на схід від неї простягалися Коледж-Гарденс до Королівського Лазарету на території Блекфрайєрс. До 1763 року університет набув міжнародної слави, однак його будівлі були недостатніми для потреб закладу й частково перебували в аварійному стані.

Ректор Університету Вільям Робертсон попереджував про переповненість і руйнування будівель. У памфлеті 1768 року безуспішно закликали до збору коштів на будівництво нових навчальних приміщень і житла. Південний Міст було прокладено через Коледж-Гарденс, а в листі від грудня 1784 року Ендрю Далцелл писав: «Тепер вирішено збудувати міст через Ковґейт, проклавши його між Коледжем та Лазаретом. Вважається, що, коли буде відкрито для загального огляду задню частину коледжу, це викличе у людей такий сором, що вони погодяться збудувати новий коледж.» Невдовзі після цього, Джеймс Грегорі написав впливового листа Дандасу, завдяки якому вдалося успішніше збирати пожертви. 21 квітня 1785 року Палата громад Сполученого Королівства ухвалила Акт про Південний Міст 1785 року, а у 1789 році було запроваджено податки для фінансування будівництва нової будівлі університету в Единбурзі за проєктом Роберта Адама.

План Адама передбачав будівлю з головним входом із боку Південного Мосту, який вів до «Першого двору» з житловими приміщеннями для професорів, а далі — до квадратного Великого двору, навколо якого мали розміщуватися основні академічні зали та лекційні приміщення. Південний Міст було збудовано та відкрито для руху в березні 1788 року. 6 листопада 1789 року було закладено «наріжний камінь Нового коледжу Единбурга», після чого старі будівлі вздовж північної межі було знесено. «Театр для розтинів», збудований близько 1760 року на схід від бібліотеки для професора анатомії Александера Монро (молодшого), було знесено через будівництво мосту. 31 березня 1790 року Монро заклав наріжний камінь нового анатомічного театру в північно-західному куті будівлі; його почали використовувати в жовтні 1792 року. На той час кілька квартир у північній частині вже використовувалися, проте дахи ще не були завершені. Будівництво сповільнилося через смерть Роберта Адама та початок Наполеонівських війн. Були зведені римські доричні колони портика при вході з боку Південного Мосту, але кошти закінчилися, і до 1793 року всі роботи припинилися.

У 1815 році було зібрано додаткові кошти і будівельні роботи відновилися. Дев'ять архітекторів подали свої проєкти завершення будівництва, у результаті чого у 1817 році архітектором було призначено Вільяма Генрі Плейфера. Проєкт Плейфера значною мірою наслідував задум Адама, але передбачав об'єднання двох дворів в один великий чотирикутний двір. До 1827 року будівлю практично завершили, за винятком облаштування бібліотеки та спорудження купола, який Адам передбачав у східній частині будівлі. Купол вирішили не споруджувати з міркувань економії, а роботи над будівлею завершили приблизно через чотири роки. Купол було добудовано у 1887 році за проєктом сера Роберта Роуанда Андерсона, а фінансування було надане промисловцем та політиком з Ґорджі Робертом Коксом. Позолочену статую Юності, що увінчує купол, створив Джон Гатчісон.Buildings of Scotland: Edinburgh by Gifford McWiliam and Walker

Університетська будівля, яку певний час називали «Новим Коледжем», згодом стала відомою як «Коледж».. Професор теології Томас Чалмерс подав у відставку під час розколу 1843 року, а в листопаді виголосив інавгураційну промову з нагоди відкриття Коледжу Вільної Церкви, який згодом став Новим Коледжем. На початку XX століття університетська будівля на Південному Мосту стала називатися Старим коледжем. У 1935 році, після возз'єднання Вільної Церкви з Церквою Шотландії, університетський факультет богослов'я було об'єднано з коледжем Вільної Церкви на Маунді.

Великий бронзовий військовий меморіал у західній частині чотирикутного двору спроєктував сер Роберт Лорімер у 1922 році, а наступного року меморіал створив Пілкінґтон Джексон.Dictionary of Scottish Architects: Robert Lorimer

Внутрішній двір чотирикутника не було завершено під час первісного будівництва Старого коледжу. Однак у 2011 році його перепроєктувала архітектурна фірма «Simpson & Brown», після чого двір замостили пісковиком із Гейзелдіну — каменем медового кольору, який добре пасує до оригінального пісковику з Крейґліта. Проєкт також передбачав центральну газонну ділянку. Оновлений внутрішній двір використовується для святкування випусків та проведення фестивальних заходів, а також слугує більш привітним входом до різних приміщень Старого коледжу.

Галерея

Посилання

University of Edinburgh

Примітки