Півні́чно-Кавка́зька залізни́ця () — російська залізнична мережа, яка обмежена Азовським морем (на заході) і Каспійським морем. Охоплює десять федеральних суб'єктів: Ростовська область, Краснодарський край, Ставропольський край, Республіка Адигея, Карачаєво-Черкесія, Північна Осетія, Інгушетія, Чечня, Дагестан і Калмикія. Управління знаходиться в Ростові-на-Дону.
Історія Часопис будівництва: 1861 Шахти — Аксай. 1871 Зверево — Шахти. 1873 Ростов — Владикавказ. 1875 Аксай — Ростов. 1901 Кавказька — Краснодар. 1911 Батайськ — Азов. 1911 Сосика — Єйськ. 1911 Армавір — Майкоп. 1912 Бєлорєченськ — Туапсе. 1914 Краснодар — Ахтари. 1914 Кримськ — Тимашевська — Кущевська. 1915 Батайськ — Сальськ. 1915 Прохолодна — Гудермес. 1916 Палагіада — Винодєльне. 1923 Туапсе — Сочі. 1927 Сочі — Адлер з відголудженням на Мацесту. 1928 Петровське Село — Благодарне. 1931 Винодєльне — Дивне. 1931 Ростов — Хапри. 1931 Комсомольськ — Нефтегорськ. 1931 Майкоп — Хаджох. 1940 Лабінськ — Шедок. 1942 Гудермес — Астрахань . 1942 Адлер — Сухумі. 1944 Кримськ — Старотитаровська. 1969 Дивне — Еліста. 1971 Зверево — Краснодонська. 1977 Анапа — Юровський. 1978 Краснодар — Туапсе. 1987 Благодарне — Будьонновськ. 1989 Пещанокопська — Красна Гвардія.
Характеристика залізниці До складу залізниці станом на 2005 входили Грозненське, Краснодарське, Махачкалинське, Мінераловодське і Ростовське відділення, а також Владикавказька дитяча залізниця і Північно-Кавказька дитяча залізниця (у Ростові-на-Дону). Експлуатаційна довжина залізниці становить 6315,9 км, кількість працівників — 80 757 осіб, кількість станцій — 403 (з них на 281 виконуються вантажні операції).
Північно-Кавказька залізниця виконує важливі транспортні завдання, забезпечуючи вихід вантажопотоків на Російські чорноморські порти: Туапсе, Новоросійськ, Грушева. Важливу роль для всієї Росії у літній і осінній сезон грають пасажирські перевезення, здійснювані залізницею до таких курортів, як Сочі, Туапсе, Анапа, Кисловодськ.
Вузлові станції Основні вузлові станції залізниці: Ростов-Головний, Хапри, Кизитеринка, Батайськ, Лиха, Тихорєцька, Кавказька, Армавір, Мінеральні Води, Прохолодна, Георгіївськ, Гудермес, Махачкала, Тимашевськ, Краснодар, Бєлорєчєнська, Кривенківська, Сальськ.
Назви деяких станцій Північно-Кавказької залізниці відрізняються від назви населених пунктів, у яких перебувають, у тому числі: станція Кавказька — Кропоткін; станція — місто Кам'янськ-Шахтинський; станція Лиховська — селище Лиховськой; станція Хаджох — селище Каменномостський; станція Сулин — місто Красний Сулин; станція Шахтна — місто Шахти.
Регіони залізниці До 1 серпня 2010 року регіони залізниці називались відділеннями.
Грозненський регіон Північно-Кавказької залізниці
Махачкалинський регіон Північно-Кавказької залізниці
Фотогалерея
Див. також Грушевська залізниця Новоросійські тунелі Тунель в районі станиці Новагинської Армавір-Туапсинська залізниця
Джерела СКЖД на сайте ОАО «РЖД» Сидоренко В. Т. Грушевско-Донская железная дорога // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 1993—2014