Wish You Were Here () — дев'ятий студійний альбом британського рок-гурту Pink Floyd, виданий у вересні 1975 року. Матеріал для платівки збирали під час концертного туру по Європі, а запис після множинних сесій було здійснено у лондонській студії Еббі Роуд.

Wish You Were Here зачіпає теми відчуження, проблеми музичної індустрії та особистість колишнього учасника гурту Сіда Барретта, який залишив колектив через нестабільність психічного стану, яку спричинили зловживання наркотиками. Перші сесійні записи давались важко та проходили в напруженому режимі, концепцію альбому запропонував Роджер Вотерс, вирішивши розділити головну композицію «Shine On You Crazy Diamond» на дві частини та додати до неї ще три нові пісні. Заголовна пісня стала даниною поваги до Барретта, який за іронією долі експромтом відвідав студію прямо під час запису. Візит виявився настільки несподіваним, і зовнішність музиканта так сильно змінилася, що учасники гурту не одразу визнали в ньому свого старого товариша.

Так само, як і в попередній своїй роботі, альбомі The Dark Side of the Moon, музиканти використовували різні студійні ефекти та синтезатори. На роль вокаліста пісні «Have a Cigar» спеціально був запрошений Рой Гарпер. Оформлювачем обкладинки альбому знову виступив Сторм Торґерсон, розробкою оригінального дизайну займалася студія Hipgnosis. Презентація відбулась на музичному фестивалі в місті Небворт (графство Гартфордшир), кількома місяцями пізніше у вересні відбувся реліз. Одразу ж з моменту видання альбом став настільки популярним, і попит на нього виявився настільки великим, що звукозаписувальна компанія EMI не встигала штампувати копії платівки для всіх охочих її придбати. Отримавши стримані відгуки, журнал Rolling Stone все ж таки поставив альбом на 209-е місце в списку п'ятисот найкращих альбомів усіх часів. Річард Райт та Девід Гілмор назвали Wish You Were Here своїм улюбленим альбомом, записаним у складі Pink Floyd.

Підґрунтя В 1974 році музиканти активно гастролювали по Англії та Франції, організовуючи безліч концертів на підтримку виданого роком раніше альбому The Dark Side of the Moon. У той час у репертуарі Pink Floyd з'явилися три нові пісні: «Raving and Drooling», «Gotta Be Crazy» і «Shine On You Crazy Diamond», які під час туру активно виконували, і вони мали стати основою майбутньої платівки. Учасники гурту не запрошували журналістів, не давали інтерв'ю та взагалі старалися дистанціюватися від преси. Складні взаємини із засобами масової інформації переважно були продиктовані цинічними та жовчними статтями, написаними Ніком Кентом та Пітом Ірскіном, оглядачами музичного журналу NME — журналісти піддавали жорстокій критиці весь новий матеріал, записаний без участі Сіда Барретта. У перший тиждень нового 1975 року музиканти повернулися на студію Еббі Роуд та взялися за роботу.

Концепція Wish You Were Here — це другий альбом, концепція якого повністю була розроблена Роджером Вотерсом, тексти пісень відобразили його занепокоєння з приводу втрати атмосфери товариства та братства, що супроводжувала групу на ранньому етапі розвитку.

Альбом також критикує усталений музичний бізнес. Одразу після «Shine On» триває пісня «Welcome to the Machine», яка починається звуком відкривання дверей автомобіля, що символізує, як вважає Вотерс, музичні відкриття та знахідки, підло віддані жадібною до грошей індустрією. Пісня закінчується звуками галасливої вечірки, що на думку автора вказує на «недостатність відносин та щирих почуттів між людьми». Композиція «Have a Cigar» подібним же чином виявляє зневагу до «грошових мішків» звукозаписних компаній, присутня в ній лірика рясніє характерними алегоріями та кліше, наприклад, «ми збилися з рахунку» (), «ми називаємо це загрібання грошей» () та «до речі, який із вас Пінк ?» ()   — питання, що задається учасникам групи при кожній нагод Справа в тому, що довгий час після створення групи багато людей думали, що «Пінк Флойд» — це псевдонім одного з музикантів. Тож учасникам групи часто доводилося відповідати на уточнювальне запитання, розповідати про те, що насправді немає в гурті ніякого Пінка.. Текст пісні «Wish You Were Here» описує не стільки гнітючий стан Барретта, скільки розвиток особистості Вотерса, як стверджував сам автор, вона про «протиборство двох сторін» його власного суперечливого характеру: співпереживаваючого ідеаліста та «хваткого, жадібного, егоїстичного хлопчини, який мріє дорватися до солодощів і всі їх з'їсти»; образ «сталевого рейки» () був узятий з пісні Баррета «If It's In You» з альбому The Madcap Laughs. Платівка закінчується репризою до «Shine On» та інструментальною партією у фіналі.

Історія створення

Зведенням попереднього альбому гурту займався Алан Парсонс, штатний звукорежисер компанії EMI, але цього разу він відмовився від участі в проєкті (переважно через успіх свого власного гурту The Alan Parsons Project). Тому музикантам довелося працювати з Браяном Гамфрісом, який до цього вже двічі співпрацював з Pink Floyd: перший раз в 1969 році над записом саундтрека до фільму More та другий раз у 1974-му, коли на одному з концертів замінив недостатньо кваліфікованого звукоінженера. Гамфріс був цілком компетентним фахівцем, проте на студії Еббі Роуд він опинився вперше, і через це в процесі зведення виникли деякі труднощі. Сама курйозна з пригод сталася на ранньому етапі запису, коли через неуважність він зіпсував усі фонограми пісні «Shine On You Crazy Diamond», які Вотерс та Мейсон доводили до ідеалу впродовж багатьох годин. Велика частина композицій виявилася накритою гучною луною, тому довелося все переписувати заново.

Приступивши до роботи у «Студії 3», гурт з самого початку зіткнувся з проблемою переробки накопиченого матеріалу: попередній успішний альбом The Dark Side of the Moon спустошив всіх учасників гурту як фізично, так і емоційно. Говорячи про перші сесії, Річард Райт схарактеризував те, що відбувалось «початком неясності», а Роджер Вотерс назвав цей час «болісним». Барабанщик Нік Мейсон вважав процес багатодоріжечного запису тривалим та виснажливим, а Девід Гілмор взагалі скоріше був зацікавлений в удосконаленні вже існуючого матеріалу, ніж у написанні чогось нового. Крім того, все сильніше та сильніше ускладнювалися відносини між ним і Мейсоном, який через невдалий шлюб перебував у стані апатії, відчуженість та розчарування істотно позначалися на манері його гри. Мейсон також зазначив, що тодішній стан Pink Floyd вельми точно визначила груба викривальна стаття Ніка Кента, опублікована в журналі New Musical Express, ця критика сильно вплинула на музикантів та можливо саме вона утримала гурт від розпаду.

Тим не менш, після декількох тижнів застою Вотерс таки почав втілювати в життя нові ідеї. Три композиції, що народилися під час туру 1974 року, були відмінним стартом для запису альбому, а пісня «Shine On You Crazy Diamond» так і просилася стати головною ланкою концепції нової платівки. Великою мірою інструментальна, ця пісня тривала 26 хвилин на кшталт «Echoes» та починалася чотиринотною гітарною партією, яка нагадувала Вотерсу «стомлену примару» колишнього учасника Pink Floyd Сіда Барретта. Гілмор склав цю музичну фразу зовсім випадково, але був заохочений позитивним відгуком Вотерса. Вотерс вирішив розділити головну звукову доріжку навпіл, а всі інші пісні помістити між двома її частинами. Гілмор був проти цього, проте йому довелося змиритися, оскільки двоє інших учасників гурту задум підтримали. Пісні «Welcome to the Machine» і «Have a Cigar» містили в собі завуальовану критику музичної індустрії, крім того, їх текст спеціально писали в тій же манері, що й «Shine On» — таким чином Вотерс прагнув натякнути на причини злету та падіння Барретта: «Оскільки я хотів підібратися як можна ближче до того, що відчув … такою собі невимовної, невідворотної меланхолії з приводу зникнення Сіда». Запис тривав понад сім місяців з двома перервами: один у квітні 1975 року, інший в червні. Пісням «Raving and Drooling» і «Gotta Be Crazy» на новому альбомі місця не знайшли, тому вони були відкладені до майбутніх релізів.

Особливості композицій «Shine On You Crazy Diamond» починається з протяжної інструментальної преамбули, тривалістю у вісім хвилин тридцять секунд, і тільки після неї йшов текст пісні. Пісня, головним чином, присвячена Сіду Барретту, який через проблеми з наркотиками та психічним здоров'ям кількома роками раніше був змушений гурт покинути. За допомогою музики та текстів Вотерс хотів передати весь смуток, пов'язаний з відсутністю Барретта, назвавши його «божевільним діамантом».

«Божевільний діамант»

Найбільш пам'ятна подія під час запису відбулася 5 червня 1975 року, коли студію несподівано відвідав Сід Барретт (якраз на цей день було заплановано святкування весілля Гілмора). До того часу музиканти вже закінчували альбом та готувалися вирушати в другий у цьому році тур по США. Гурт працював над заключним варіантом пісні «Shine On», коли на порозі студії раптово з'явився повний чоловік з поголеною налисо головою (включаючи брови), що тримає в руці поліетиленовий пакет. Учасники Pink Floyd не бачили Барретта більше п'яти років і його зовнішність так сильно змінилася, що ніхто з присутніх його не впізнав. Вотерс не звернув на відвідувача ніякої уваги, Райт подумав, що ця людина — друг Вотерса, але через деякий час все ж зрозумів, що це Баррет. Гілмор при зустрічі припустив, що це один з технічних працівників компанії EMI, Мейсон також не впізнав старого друга і був шокований, коли Гілмор сказав йому. У своїй книзі «Вздовж та впоперек: Особиста історія Pink Floyd» (2005) Мейсон характеризує мову Барретта як «незв'язну і не цілком осмислену». Сторм Торгерсон пізніше описав зустріч Барретта так: «Роджер і Дейв плакали. Він присів та деякий час поговорив з іншими, але було зрозуміло, що думки його насправді не тут».

Вотерс був вкрай засмучений зовнішнім виглядом свого колишнього товариша по гурту, а менеджер Ендрю Кінг, що знаходився на студії, поставив питання про зайву вагу. Барретт відповів, що у нього на кухні стоїть великий холодильник, і він їсть дуже багато свинячих відбивних. Разом з гуртом він прослухав «Shine On You Crazy Diamond», сидячи нерухомо до кінця пісні. Дослухавши, Барретт сказав (попри те, що альбом був вже практично завершено), що якщо знадобиться, то він завжди готовий допомогти. Пізніше він приєднався до гостей, які святкували весілля Гілмора, і, побувши деякий час в кафетерії, не попрощавшись, пішов. Відтоді ніхто з учасників Pink Floyd Барретта не бачив, аж до його похорону в 2006 році. Альбом до того часу був вже практично закінчений, тому раптова поява Сіда Барретта не вплинула на музику та текст. Лише на сам кінець диску була додана мелодія з пісні «See Emily Play», яку награє Райт протягом декількох секунд.

Інструменти Також як і в The Dark Side of the Moon музиканти під час запису головним чином застосовували різні синтезатори (зокрема, EMS VCS 3 у пісні «Welcome to the Machine»), розбавлені акустичною гітарою Гілмора та ударними Мейсона. Початок «Shine On» містить фрагменти минулих нереалізованих студійних записів гурту, відомих під назвою «Household Objects». В основі цього проєкту лежало здобуття специфічного звуку використанням келихів для вина, заповнених різною кількістю рідини. Спочатку по кромці кожного з келихів проводили пальцем для створення звуків гами, а потім у певній послідовності додали їх до вступу «Shine On».