Кві́тка Ці́сик (, також Kacey Cisyk від ініціалів К. С.; 4 квітня 1953, Квінз, Нью-Йорк — 29 березня 1998, Мангеттен, Нью-Йорк) — американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень. Пісня «You Light Up My Life», яку вона виконала для однойменного фільму, отримала 1978 року «Оскар» і «Золотий глобус» у категорії «Найкраща пісня до фільму», а також номінувалася на нагороду «Греммі» в категорії «Пісня року».
Життєпис
Дитинство та юність Народилася 4 квітня 1953 року в нью-йоркському районі Квінз (нейборгуд ) в сім'ї Іванни (до шлюбу Лев) та Володимира Цісиків — післявоєнних емігрантів із заходу України.
Батько з дитинства навчав доньок грати на скрипці та фортепіано. Так Квітка пізнала скрипку в чотири роки. Її сестра Марія Цісик стала відомою піаністкою, була директоркою Консерваторії Сан-Франциско, вела майстер-класи в Карнеґі-холі.
Квітка ж, крім гри на скрипці в акомпануванні сестри Марії, опановувала сценічне мистецтво в балетній школі відомої балерини Роми Прийми-Богачевської (головна роль у балеті-казці «Попелюшка», 1967 рік; балетна сцена опери «Анна Ярославна» в Карнеґі-холі, 1969 рік), співала в хорі, займалася вокалом«Метелик» в Українському Народному Домі в Ню Йорку" // «Свобода», ч. 47, 11 березня 1964, с. 4 «Мистецький вечір молодих талантів у Ню Йорку» // «Свобода», ч. 222, 1 грудня 1965, с. 1 «Балет „Попелюшка“ — вже в цю неділю» // «Свобода», ч. 62, 7 квітня 1967, с. 1 «Балет у опері» // «Свобода», ч. 86, 9 травня 1969, с. 4 . У хорі Квітка часто співала з малим Майклом Джексоном. Крім того, займалася кінним спортомПро захоплення Квітки Цісик розповідають світлини, зібрані мешканцем Івано-Франківська Тарасом Зенем — «Унікальні фотографії співачки Квітки Цісик» // «Історична правда», 4 квітня 2013 .
Дитячі та юнацькі роки Квітка Цісик провела за звичними для української емігрантської родини школярсько-вишкільними заняттями. У будні Цісик навчалася в американській стандартній школі, а щосуботи прямувала до «Школи українознавства» (Озон-Парк), куди її записали батьки, намагаючись зберегти зв'язок з батьківщиною та українським народом. Крім того, більшість українського емігрантського юнацтва мала за честь перебувати в рядах пластунів, де їхні наставники продовжували виховувати та спрямовувати в любові до України. Які б заробітки не мала українська родина в еміграції, справою честі було відкласти кошти на літній табір для дитини. Не була винятком й родина Цісиків. З 7 до 16 років юна пластунка Квітка відвідувала ці тритижневі табори в горах — жили в наметах, щовечора збиралися довкола великої ватри, вчили українські пісні, пізнавали українські обряди та звичаї. У «Пласті» вона здобула ступінь пластунки-розвідувачки. 1967 року організувала з дівчат 30-го куреня імені «Софії Галечко» в Нью-Йорку (Улад пластунів-юнаків та пластунок-юначок, УПЮ) співочий гурт «Соловейки», яким керувала протягом трьох років. До складу гурту входили пластунки-розвідувачки Реня Сафіян, Віра Самощак, Христя Зимна, Марійка Гой, Марійка Костів, Ліда Прокоп, Марта Навроцька, Ліда Голюка, Уляна Ільницька й Оксана Шуль. Дівчата виконували пластові, народні та популярні пісні, акомпануючи собі на гітарах.
Квітка Цісик виступала з гуртом на пластових таборах, різноманітних великих культурних заходах української громади — юнацька Орликіада та Свято Весни; оселя «Вовча тропа» в Іст-Чатгемі під час приїзду верховного архієпископа кардинала Йосипа Сліпого; вишивані вечорниці; вечір самодіяльності з нагоди 20-річчя Пластової станиці в Нью-Йорку (на плівку записані українські народні пісні, але їх доля невідома); вечір молодих талантів у Літературно-мистецькому клубі в Нью-Йорку. Але через свою постійну музичну зайнятість Цісик поступово залишає «Пласт». У зрілому віці закладений у дитинстві вишкільний український фундамент відіграв чималу роль у творчій натурі співачки.
Навчання Після закінчення 1970 року Вищої школи музики і мистецтва у Нью-Йорку Квітка Цісик навчалася протягом одного року в Гарпер-коледжі — складовій частині Університету штату Нью-Йорк у Бінгемтоні ()«Eight Ukrainian students are awarded UNA scholarships for 1971» // «The Ukrainian Weekly», № 115, 19 June 1971, p. 1 , де в той час її старша сестра Марія викладала гру на фортепіано. Тоді вона вже мала кілька записаних власних пісень.
В січні 1971 року ініціативним комітетом (голова — Любомир ЗобнівLubomyr Zobniw on SalesSpider ), який складався переважно зі студентів Гарпер-коледжу, до Дня соборності України створено телевізійну програму «Думки про Україну» ()«Binghamton TV program devoted to Independence Day» // «The Ukrainian Weekly», № 25, 6 February 1971, p. 1 . Сценарій підготували Марія Цісик (викладачка музики) та Марія («Міма») Коропій (аспірантка з французької мови; ведуча української програми на радіо)«Obituary: Maria „Mima“ Koropey Zobniw» // Binghamton Press & Sun-Bulletin, 6-8 April 2009 Billmyer S. «Binghamton shooting victim went to work on day off just to help» // syracuse.com, 7 April 2009 «Community in Binghamton Marks Ukrainian Day» // «The Ukrainian Weekly», № 30, 13 February 1971, p. 2 . У програмі представлені українські народні танці; прозвучали поеми Тараса Шевченка, пісні у виконанні Квітки Цісик під гітарний супровід Богдана Соханя (студент з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студент Ратґерського університету)Юрій Турчин () — професійний музикант, автор пісень і виконавець, продюсер, студійний музикант, звукорежисер і колишній власник студії звукозапису Wheatsheaf Productions у Роузелл (Нью-Джерсі); грає на скрипці у власному джаз-бенді Grupo Yuri. Див. також: Yuri Turchyn Jazz Violinist (official website) ; Yuri Turchyn on LinkedIn , пісні під супровід фортепіано Марії Цісик. Окремі виступи були гармонійно об'єднані фотографічним матеріалом з України та фоновою музикою, яку вибрала та відтворила для програми Марія Цісик. Ввечері 22 січня програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі .
Липень-серпень 1971 року Цісик провела в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера» (), вигравши стипендію SUNY на стажування в Гентській консерваторії за ролі в студентських оперних постановках. У Генті вона студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської Метрополітен-опера як тенор (директор семінару), диригент , сопрано Марія Дорньє та меццо-сопрано Мерилін Горн; співала в оперній постановці «Ріголетто» Верді. Це дало молодій співачці можливість під час студій безпосередньо спостерігати за їхньою професійною роботою. У кінці навчального семестру відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки у свідоцтві, виданому після стажування«Ukrainian National Association Scholarship Winners. Kvitka Cisyk» // «The Ukrainian Weekly», № 128, 11 July 1972, p. 2 Summer training programs // «Central Opera Service Bulletin. March-April, 1971», vol. 13, № 4, p. 12 .
Повернувшись з Бельгії, продовжила навчання в нью-йоркській Школі музики Маннеса по класу скрипки. Але, зрештою, пісня переважила. Через рік Цісик покинула скрипку та перейшла на навчання по класу академічного співу. Згодом, віддаючи шану батькові, Квітка Цісик в одному з інтерв'ю так прокоментувала свій вчинок: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку…». Вчилась у відомого хранителя та популяризатора віденської оперної традиції Себастьяна Енгельберга. 1974 року закінчила Маннес-коледж. За час навчання декілька разів була стипендіаткою братсько-допомогового Українського народного союзу, як член 457 відділу«Протокол з річних нарад Головного Уряду У. Н. Союзу» // «Свобода», ч. 133, 16 липня 1971, с. 4 «Звідомлення рекордового відділу У. Н. Союзу» // «Свобода», ч. 123, 30 червня 1972, с. 4 «Протокол з річних нарад Головного Уряду У. Н. Союзу» // «Свобода», ч. 108, 12 червня 1973, с. 4 .
Співачка мала рідкісне колоратурне сопрано. За оцінками музикознавців, голос Цісик мав неймовірний вокальний тембр, у якому виділявся особливий, дзвінковий обертон, притаманний лише сопрановій колоратурі; рідкісний вокальний тембр Цісик містив у собі очевидні скрипкові тони. До того ж, Квітка вміла співати так званим «білим голосом» — своєрідною манерою жіночого фольклорного співу, яку можна почути в карпатських селах. У Цісик є кілька пісень в альбомі «Пісні України», заспіваних «білим голосом»Хоменко В. Квітка Цісик співала «білим голосом» — українцям покажуть документалку про невідоме життя співачки // Газета по-українськи. 3 квітня 2013Квитка Цисык — украинский голос Америки. // ФОКУС.ua. 8 травня 2008.
Творча діяльність
1971 року, після смерті батька від інсульту, потреба заробляти на життя звернула сімнадцятирічну співачку з оперного шляху у світ джинґлу. Певний час вона виступала в клубах Нью-Йорка та не втомлювалась надавати свої записи продюсерам і рекламним агенціям для прослуховування; багато разів співала оригінальні мелодії Юрія Турчина для «Радіо Свобода» — записи робились під егідою Юрія Денисенка, який на той час працював ді-джеєм на радіостанціїPaszczak Tracz O. «Kvitka long ago» // «The Ukrainian Weekly», № 19, 8 May 2011, p. 7, 9 . Це, зрештою, принесло позитивні результати. У середині 1970-х років Квітка Цісик увірвалася у світ реклами на телебаченні та радіо, де її чекала справжня американська слава.
Ще студенткою, взявши псевдонім Кейсі, не відчувала жодних труднощів у різних музичних стилях. Її почали запрошувати джазові, поп- і рок-зірки. Цісик допомагала Роберті Флек, Бобу Джеймсу, Девіду Сенборну, Майклу Болтону, Карлі Саймон, Лінді Ронстадт та іншимKacey Cisyk Credits (Vocals, Instruments & Performance) //«Discogs» , а також Квінсі Джонсу — відомому продюсеру-аранжувальнику Америки, котрий відкрив феномен Майкла Джексона.
Працювала над записом саундтреків до художніх фільмів та брала в них участь акторкоюKacey Cisyk's filmography — IMDb : «Ти осяюєш моє життя» (1977 рік) — виконала всі пісні головної героїні. Фільм відзначено «Оскаром» та «Золотим глобусом» за найкращу піснюYou Light Up My Life — Нагороди фільму на IMDbОфіційний сайт Академії кінематографічних мистецтв і наук You Light Up My Life — Офіційний сайт щорічної нагороди «Золотий глобус» . Цісик також зіграла в епізодичній ролі дружки нареченої — головної героїні фільму; Сідні Люмета (1978 рік) — співачка дорослого хору в музичній пригодницькій адаптації «Чарівника країни Оз». Головні ролі у фільмі виконали, зокрема, Даяна Росс і Майкл Джексон; «Один-єдиний» Карла Райнера (1978 рік) — однойменний саундтрек до кінофільму; «Коло двох» Жуля Дассена (1980 рік) — однойменний саундтрек до кінофільму; «Ділова дівчина» Майка Ніколса (1988 рік) — бек-вокал для саундтреку у виконанні Карлі Саймон.
Неодноразово брала участь у комерційних проєктах. За допомогою її витонченого співу свій імідж створювали корпорації ABC, NBC, CBS, Burger King, McDonald's, American Airlines та Delta Air Lines, Coca-Cola, Pepsi-Cola та інші. З початку 1980-х років Цісик стала однією з найдорожчих і найпопулярніших виконавиць джинґлів у США — рекламних мотивів для радіо та телебачення. 1981 року записала для компанії «Ford Motor» рекламну пісню «Have You Driven a Ford Lately?»Seamonds J. A. «Ford's Commercial Voice Not Driven To Attain Celebrity Status» // «Chicago Tribune», 24 September 1989 . Відтоді й аж до смерті залишалася єдиним голосом цієї автомобільної компанії. 1987 року в компанії «Ford» підрахували, що загальна кількість прослуховувань рекламної продукції Цісик склала понад 20 мільярдів слухачів — майже в чотири рази більше, ніж населення Землі на той час. Це світовий рекорд для корпоративного соліста. Також виконувала джинґли для Chevrolet, Cadillac, Toyota.