Черкаси

Черка́си () — місто, в Україні, обласний та районний центр в Центральній Україні, адміністративний центр Черкаської міської громади, промисловий центр Центрального економічного району, значний культурний та освітній осередок. Відоме з кінця XIV ст. і за час свого існування відіграло певну роль в історії всієї України. Черкаси були осередком формування Козаччини, мешканці міста брали безпосередню участь у Хмельниччині (1648—1657) та Коліївщині (1768—1769). Зростання міста після отримання статусу обласного центру призвело до перетворення його на великий промисловий центр і головний культурний осередок регіону. Чисельність населення станом на 2025 рік — 264 тис. осіб.Рішення про схвалення прогнозу бюджету на 2026—2028 роки. с. 3

Походження назви

Походження топоніму «Черкаси» та його істинна етимологія лишається нерозв'язаною і дотепер загадкою. Російськими істориками І. Болтіним та В. Татіщевим обґрунтовувалася думка, що назва міста пов'язана з екзоетнонімом черкаси — так називали всіх українців сусідні народи, зокрема росіяни та кримські татари. Також існує теорія про походження назви від слова «черкаші». Частина дослідників сходяться на тому і шукають коріння назви черкаси в тюркських мовах. На сьогодні існують такі основні версії: від тюркізмів виходить Олександр Знойко, стверджуючи, що назва «черкаси» походить від чири киши або чири кисі, що означає «люди сили» або «люди армії». Це тлумачення повністю доводить ідеї тюрксько-слов'янського єднання в боротьбі проти половців у домонгольський періодЗнойко О. П., Міфи Київської землі та події стародавні, К.: «Молодь», 1989, стор. 284. ще одна версія тлумачення топоніма Черкаси походить від («черкати межу»), бо місто було розташоване на межі Змієвих валів; зовсім новою версією стала та, у якій стверджується, що походження назви слід шукати у індоєвропейському корінні, а саме, що назва утворилася ще в давнину у карпатському регіоні від коренів двох стародавніх мов — іллірійської («чрха» — чорна річка) і фракійської («кас» — чистий, прозорий), і XIV століття була перенесена на нове наддніпрянське місто.

Географічне розташування

Місто Черкаси розташоване на високому правому березі головної річкової артерії України — Дніпра, зокрема, створеного в його середній течії Кременчуцького водосховища, через яке збудовано чи не найбільший міст-дамбу в Україні. Рельєф історичної частини міста сформували Замкова гора, на якій розташовувався Черкаський замок, та численні яри в Соснівці. Але більша частина міста розташована на рівнині. Інтенсивна урбанізація спотворила історичний природний ландшафт дніпровських пагорбів у Черкасах. Особливо руйнівними виявилися дії радянських містобудівників.

На початку 1960-х років, із знищенням Свято-Троїцького храму та городища й подальшим зведенням меморіального комплексу «Пагорб Слави» на місці Замкової гори, було втрачено недосліджений археологічний культурний шар, оскільки історичний рельєф пагорба поховали під великою купою ґрунту. Згодом було спотворено унікальний історико-ландшафтний комплекс берегових схилів між річковим портом та Черкаським замчищем. А в 1990-х роках замито піском історичний Чорний яр, посеред якого поставлені каналізаційні відстійникиРець Сергій (старший науковий співробітник археологічної інспекції Черкаської облдержадміністрації, член Українського географічного товариства, архітектор) Біль Замкової гори // газ. «День», за 10 березня 1999 року (№ 43). Але на території міста лишаються і заповідні та природоохоронні ділянки — так, рішенням облвиконкому від 29 березня 1991 року створено заповідну територію «Черкаські берегові схили».

Площа міста Черкаси станом на 2010 рік складає 69 км². Місто простяглось на 17 км уздовж берега Кременчуцького водосховища, водночас завширшки Черкаси лише 8 км.

З північного заходу та з півночі місто оточує лісовий масив — Черкаський бір, що є найбільшим (28,5 тисячі га) у державі сосновим лісом природного походження, який зберігся на південній природній межі сосни звичайної .

Клімат

Клімат Черкас обумовлений розташуванням на березі Кременчуцького водосховища. Загалом клімат міста є помірно-континентальним з м'якою зимою і теплим літомКлімат Черкас (підготовлено Вишневським В. І.) на сайті meteoprog.ua (Погода в Україні й світі. Прогноз погоди) . На особливості мікроклімату впливає розташування Черкас поблизу великої водойми.

Середньорічна температура повітря в місті становить +7,7 °C, мінімальна вона у січні (-5,9 °C), максимальна — у липні (+19,8 °C). Найнижча пересічна температура повітря в січні (-16,6 °C) зафіксована в 1963 році, найвища (+1,6 °C) — в 2007. Такі ж піки для липня становлять відповідно — найнижчий +17,6 °C (1978 і 1979 роки), а найвищий +25,8 °C (1936). Абсолютний мінімум температури повітря в Черкасах було зафіксовано в січні 1935 року і він склав −35,3 °C, тоді як абсолютний максимум +37,4 °C — 30 липня 1936 року та +38 °C — 7 липня 2012 року.

У середньому за рік у Черкасах випадає 517 мм атмосферних опадів, найменше — у березні та жовтні, найбільше — у липні. Мінімальна річна кількість опадів — 303 мм — спостерігалась у 1975 році, а максимальна — 948 мм — у 1952 році. Максимальну ж кількість опадів — 121 мм — протягом однієї доби було зафіксовано 3 серпня 1959 року. Пересічна кількість днів з опадами в місті — 135 (найбільша їх кількість припадає на грудень), крім того, взимку в Черкасах зазвичай випадає сніг, однак значної висоти снігового покриву не буває майже ніколи.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 76 %, мінімальна вона у травні (64 %), максимальна ж — у грудні (87 %). У Черкасах переважають вітри, що дмуть з північного заходу. Пересічна швидкість вітру в січні становить 4,5 м/с, у липні — 3,1 м/с.

Екологічний стан Визначення специфічних забруднювальних речовин проводиться за рішенням міськвиконкому з урахуванням екологічної ситуації та виробничої специфіки підприємств міста лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Черкаського обласного центру гідрометеорології, яка має 3 пости спостереження у місті, контролює 4 основних та 20 специфічних забруднювальних речовин. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 року № 343 «Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря» основний обов'язковий обсяг визначень забруднення атмосферного повітря припадає на речовини, які мають найбільше розповсюдження — пил, двоокис сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід, бензопірен, свинець.

Спостереження за станом атмосферного повітря в місті проводить Черкаський обласний центр з гідрометеорології. Департамент екології та безпеки населення міськвиконкому фінансує з міського цільового фонду охорони довкілля проведення вимірів специфічних забруднювальних речовин. Крім того, гідрометцентр контролює основні речовини, важкі метали та органічні сполуки. Спеціалістами відділу екології та раціонального природокористування департаменту екології та безпеки населення проводиться систематизація та аналіз даних спостережень. Систематичні спостереження за вмістом в атмосферному повітрі шкідливих речовин проводяться на 3 стаціонарних постах (ПСЗ № 2 — центр міста, вулиця Святотроїцька, буд. 68; ПСЗ № 3 — мікрорайон Дніпровський, вулиця Гетьмана Сагайдачного, буд. 146; ПСЗ № 4 — Південно-Західний мікрорайон, вулиця Олени Теліги, буд. 4) з періодичністю відбору проб 4 рази на добу (1,00, 7,00, 13,00, 19,00) 6 разів на тиждень.

Стан довкілля у місті загалом характеризується як стабільний. Комплексний індекс забрудненості на 2008 рік склав 7,56, що приблизно дорівнює середньому забрудненню у містах України. Зниження індексу забруднення обумовлене зменшенням концентрацій аміаку та оксиду азоту в атмосфері. Найбільш забрудненими залишаються мікрорайони Дніпровський та Центр. Стан першого обумовлений близьким розташуванням до ПрАТ «Азоту», а Центр більш завантажений автотранспортом. Подальше зменшення вмісту шкідливих газів в повітрі завдячує зупинці хімічного підприємства «Хімволокно» та зменшенні потужності інших заводів .

Результати спостережень води в Кременчуцькому водосховищі показують, що концентрації азоту нітритного, БСК5, хрому шести-валентного та фенолу перевищують свою граничну допустиму концентрацію. Решта контрольованих речовин знаходяться в межах допустимих норм. У 2008 році, в порівнянні з попередніми, зменшились концентрації фосфатів і фосфору загального в 3,2-3,8 раза, АСПАР в 1,6 раза, магнію в 1,4 раза, азоту амонійного і хлоридів в 1,3 раза, завислих речовин в 1,2 раза, але збільшились концентрації хрому шести-валентного, калію, гідрокарбонатів, БСК5 в 1,2-1,4 раза, натрію в 1,5 раза, азоту нітратного — удвічі .

Основними причинами забруднення поверхневих вод Черкас є скид неочищених та не досить очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через систему міської каналізації, надходження до водних об'єктів забруднювальних речовин у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь, ерозія ґрунтів на водозабірній площі. Якісний стан підземних вод унаслідок господарської діяльності також постійно погіршується. Це пов'язано з існуванням фільтрувальних накопичувачів стічних вод, а також з широким використанням мінеральних добрив та пестицидів. З 1992 року місто для очищення стічних вод використовує очисні споруди ПрАТ «Азоту»Черкаський прес-клуб реформ.

Населення

Станом на 1 січня 2022 року населення міста становить 269 836 осіб, що на 2815 осіб менше, ніж на 1 січня 2021 року . Станом на 2001 рік згідно з офіційними даними Всеукраїнського перепису чисельність населення міста складала 295,4 тисяч осіб . Станом на 1 січня 2005 року населення міста становило 293 271 особа, з них у Придніпровському районі проживало 141 737 осіб, у Соснівському — 151 534 особи. З 2014 року населення поступово скорочується.

Національний склад За національним складом, більшість населення міста становлять українці, значна частка росіян та євреїв. 1926Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-2919391959В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. 19892001 українці62,074,771,074,483,4 росіяни8,68,421,220,613,1 євреї27,614,85,51,60,5

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українці становили 94 % населення міста, росіяни — 4 %.https://www.iri.org/wp-content/uploads/legacy/iri.org/ukraine_nationwide_municipal_survey_final.pdf

Мовний склад Динаміка рідної мови населення Черкас за переписами, % мова 1897 192619892001Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Черкаська область українська43,656,870,279,1 російська16,618,828,718,7 їдиш36,922,90,10,01

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: Мова Чисельність, осіб Доля Українська 231 441 79,05 % Російська 54 677 18,68 % 6 643 2,27 % Разом 292 761 100 %

Українська мова є основною та єдиною офіційною мовою міста.

Згідно з опитуваннями, проведеними Соціологічною групою «Рейтинг» у 2017 році, українською вдома розмовляли 64 % населення міста, російською — 19 %, українською та російською однаково — 15 %.

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2023 року, українською вдома розмовляли 80 % населення міста, російською — 18 %.

Згідно з опитуванням, проведеним Міжнародним республіканським інститутом у квітні-травні 2024 року, українською вдома розмовляв 91 % населення міста, російською — 37 % (на відміну від опитування 2023 року було дозволено вибір кількох варіантів).

28 вересня 2023 року, рішенням Черкаської міської ради, у Черкасах було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.

Статевий склад населення