Черніве́цька о́бласть (ЧернівеччинаЧернівеччина (географічна територія) // Як писати: з великої літери чи малої? Словник-довідник. 1–4 класи / Упор. Будна Н.О., Каніщенко А.П. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. — 264 с. — ISBN 978-966-10-0566-1. — С. 165.; Букови́на) — область у південно-західній частині України. Утворена 7 серпня 1940 з північної, переважно заселеної українцями, частини Буковини (Північна Буковина) і сусідньої частини Бессарабії (з Хотином). Розташована у межах Карпат, Передкарпаття (Буковинське Прикарпаття) та Покутсько-Бессарабської височини.
Площа 8100 км²; 922,8 тисяч мешканців, зокрема 373,5 тис. міського та 549,3 тис. сільського населення. За даними перепису 2001 року, етнічні українці становили 74,98 % населення Чернівецької області, етнічні румуни — 12,46 %, етнічні молдовани — 7,31 %, етнічні росіяни — 4,12 %. Українську мову рідною назвали 75,57 % населення, румунську — 11,85 %, молдовську — 6,79 %, російську — 5,27 %. Область має у своєму складі 11 міст, 11 селищ міського типу.
Географія Область межує з Румунією на півдні та Молдовою на південному сході. На заході та північному заході — з Івано-Франківською, на півночі — із Тернопільською і Хмельницькою, а на сході з Вінницькою областями. Це найменша за площею область України, хоча не найменша адміністративна одиниця першого рівня (такими одиницями є м. Київ та м. Севастополь).
Історія
За останні 650 років територія Північної Буковини входила до складу різних держав: упродовж 415 років (1359—1774 рр.) вона перебувала у складі Молдовського князівства, протягом 143 років (з 1775 по 1918 рр.) — Габсбурзької Австрії та Австро-Угорщини; майже 25 років (у період 1918—1940 та 1941—1944 рр.) — Румунії. Майже 48 років (1940—1941 та 1944—1991 рр.) північна частина Буковини входила до складу Української РСР, а відтак і СРСР. З 1991 року Чернівецька область — складова частина незалежної України.
Епідемія коронавірусу
Перший випадок захворювання в Україні було виявлено ввечері 2 березня у жителя Чернівців, що повернувся з Італії. Його госпіталізували ще 29 лютого.
12 березня було виявлено ще один випадок захворювання.
Станом на 16 березня було 4 випадки зараження, госпіталізовано 33 особи.Температура і пневмонія: У якому стані перебувають інфіковані в Чернівцях , Зік, 16 березня 2020Уже 5 випадків зараження коронавірусом в Україні — МОЗ , Українська правда, 16 березня 2020 Стан хворих стабільний, їм надається медична допомога, першого пацієнта планують виписати, його періодично тестують на наявність коронавірусу, останній раз тест був негативний, якщо тест буде негативним і через 2 доби, його визнають здоровим і випишуть.
20 березня першого пацієнта, інфікованого коронавірусом було виписано із лікарні, тест показав відсутність у нього вірусу.У Чернівцях виписали з лікарні першого пацієнта, який одужав від коронавірусу , Чернівецька державна адміністраціяКоронавірус в Україні: видужав перший хворий , БіБіСі Україна, 20 березня 2020«Коли тобі кажуть: у тебе — коронавірус». Розповідь першого українця, який одужав , Ольга Паламарюк, БіБіСі Україна, 22 березня 2020
21 березня в області було 25 хворих (із 41 по Україні), 11 з них — у селі Колінківці, 7 осіб у Брусниці Кіцманського району, 1 особа у Хотині, 1 особа у Топорівцях Новоселицького району, 1 особа у Лужанах Кіцманського району, 1 особа у Чернівцях, 1 особа у Їжівцях Сторожинецького району.
Буковина опинилася на першому місці за приростом хворих на COVID-19: загалом, станом на 22 серпня в області зареєстровано 8505 осіб, а найбільшу кількість підтверджених випадків коронавірусної хвороби виявили саме у Чернівецькій області.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація Адміністративний центр області — місто Чернівці.
У складі області: районів — 3; населених пунктів — 417, в тому числі: міського типу — 19, в тому числі: міст — 11, в тому числі: міст обласного значення — 2; міст районного значення — 9; селищ міського типу — 8; сільського типу — 398, в тому числі: сіл — 398; селищ — 0.
У системі місцевого самоврядування: районних рад — 11; міських рад — 11; селищних рад — 8; сільських рад — 252.
Райони № Назва Адм. центр Адм. устрій 1 Вижницький м. Вижниця Адм. устрій 2 Чернівецький м. Чернівці Адм. устрій 3 Дністровський смт. Кельменці Адм. устрій
Міста обласного значення (до 17.07.2020) Новодністровськ Чернівці
Міста районного значення до 17.07.2020 № Місто Входження 1 Вашківці Вижницький район 2 Вижниця Вижницький район 3 Герца Герцаївський район 4 Заставна Заставнівський район 5 Кіцмань Кіцманський район 6 Новоселиця Новоселицький район 7 Сокиряни Сокирянський район 8 Сторожинець Сторожинецький район 9 Хотин Хотинський район
Райони у містах до 01.01.2016 року* № Район Входження 1 Першотравневий м. Чернівці 2 Садгірський м. Чернівці 3 Шевченківський м. Чернівці *Районний поділ міста Чернівці ліквідовано з 01.01.2016 року Рішенням 62 сесія Чернівецької міської ради VI скликання 62 сесія VI скликання за № 1542 «Про адміністративно-територіальний устрій міста Чернівців» від 26 березня 2015 року. Рішення про ліквідацію районного поділу у Чернівцях прийнято відповідно вимог підготовки до адміністративно-територіальної реформи, зменшення видатків на утримання управлінського апарату державних виконавчих органів, посилення основ самоврядування, спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, приведення управління територією до європейських стандартів.
Сусідні області Вінницька область Івано-Франківська область Тернопільська область Хмельницька область
Демографія
Населення Чернівецької області на 1 січня 2010 року становило 904,4 тис. осіб. Міське населення — 379,3 тис.(41.9 %), сільське — 525,1 тис.(58.1 %)
28,87 % населення області проживає у Чернівцях.
Міське населення
Чернівці 265 682 Хотин 9262
Сторожинець 14 260 Сокиряни 8941
Новодністровськ 10 813 Заставна 7925
Красноїльськ 10 324 Берегомет 7647
Глибока 9441 Новоселиця 7616
Національний склад
+ Національний склад Чернівецької обл. <br
/>(перепис 2001 року)Населення Українці Румуни Молдовани Росіяни Чернівці236.69179,9 %4,5 %1,6 %11,3 % Новодністровськ10.34487,1 %0,3 %0,9 %10,2 % Вижницький район59.99398,2 %0,3 %0,1 %1,1 % Герцаївський район32.3165,0 %91,5 %2,3 %0,9 % Глибоцький район72.67646,8 %45,3 %6,1 %1,2 % Заставнівський район56.26199,1 %0,1 %0,1 %0,6 % Кельменецький район48.46897,5 %0,1 %1,0 %1,3 % Кіцманський район72.88498,5 %0,2 %0,1 %0,9 % Новоселицький район87.46134,0 %6,8 %57,5 %1,4 % Путильський район25.35299,3 %0,1 %0,1 %0,4 % Сокирянський район48.88989,9 %0,1 %3,4 %6,2 % Сторожинецький район95.29559,6 %36,8 %0,3 %1,4 % Хотинський район72.39891,2 %0,1 %7,0 %1,3 % Чернівецька область919.02875,0 %12,5 %7,3 %4,1 %+
Мовний склад
+ Мовний склад Чернівецької обл. <br
/>(перепис 2001 року)НаселенняУкраїнськаРумунська/МолдовськаРосійськаПольська Чернівці236.69179,2%4,4%15,3%0,1% Новодністровськ10.34485,7%0,6%13,4% Герцаївський район32.3164,8%93,8%1,2% Глибоцький район72.67652,6%46,0%1,2%0,2% Кельменецький район48.46897,8%0,8%1,3% Хотинський район72.39891,6%7,0%1,3% Кіцманський район72.88498,8%0,2%0,9% Новоселицький район87.46134,1%64,0%1,8% Путильський район25.35299,5%0,1%0,4% Сокирянський район48.88990,4%3,0%6,4% Сторожинецький район95.29561,4%35,6%1,8%1,0% Вижницький район59.99398,5%0,4%1,0% Заставнівський район56.26199,2%0,1%0,6% Чернівецька область919.02875,6%18,7%5,3%0,2%+
Українська мова є єдиною офіційною мовою на всій території області.
За даними Державної служби статистики України у 2023/24 навчальному році в Чернівецькій області 105 874 учні здобували загальну середню освіту, з них 93 134 (87,97 %) навчалися в українськомовних класах, 12 740 (12,03 %) — у румунськомовних. З 48 486 здобувачів середньої освіти в міських закладах освіти, 47 165 (97,28 %) здобували освіту українською, 1 321 (2,72 %) — румунською. З 57 388 здобувачів середньої освіти в сільських закладах освіти, 45 969 (80,10 %) здобували освіту українською, 11 419 (19,90 %) — румунською Загальна середня освіта в Україні у 2023 році — Сайт Державної служби статистики України.
Економічний потенціал
Транспортно-географічне положення Чернівецька область займає вигідне транспортно-географічне положення, має досить щільну мережу залізниць і автомобільних доріг, трубопроводів і ліній електропередач. Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Бухарестом, Софією, Белградом.
Природні ресурси Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.
У надрах є досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні річки Прут виявлено значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт Красноїльськ є перспективне родовище мармуру.
На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу «Іжевська», «Мацеста», «Боржомі» і «Нафтуся».
На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Серет, Черемош.
Докладніше Річки Чернівецької області
У Чернівецькій області нараховується 243 території та об'єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам'яток природи, ботанічний і дендрологічний парк Чернівецького національного університету, Вижницький національний природний парк, Черемоський національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам'яток природи, 40 парків, що є пам'ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Драницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам'ятників природи державного значення належать урочища Шилівський ліс, Рухотинський ліс, Тисовий яр, Білка; печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська та інші природоохоронні території, зокрема: Кадубівська стінка, Товтрівська стінка, Совицькі болота, Чорнопотоцький заказник, заказник Чорний Діл, заказник Боргиня, Молочнобратський карстовий масив.
Виробництво Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.
У машинобудуванні провідним є виробництво нафтогазопереробного устаткування; у лісовій і деревообробній промисловості — виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів — виробництво цегли, толі, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості — виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості — виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.
Промисловий потенціал області представляють понад 200 промислових підприємств, обсяг виробництва яких становить 0,4 % загальнодержавного обсягу.
Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п'ята частина основних фондів.
Харчова промисловість Буковини представлена підприємствами з виробництва: м'ясної продукції — 34,5 % загального обсягу виробництва в харчовій галузі, цукру — 12,4 %, хліба і хлібобулочних виробів — 9,9 %, кондитерських виробів — 9,6 %, напоїв — 9,2 %, молочної продукції — 6,2 %, жирів — 4,1 % та з переробки овочів і фруктів — 9,4 %.