Підза́мче (Львів-Підзамче) — вузлова залізнична станція Львівської залізниці на перетині ліній Львів — Тернопіль та Підзамче — Ківерці. Розташована в однойменній місцевості Шевченківського району Львова, на висоті 264,88 м над рівнем моря, за 7 км від головного залізничного вокзалу Львова та за 1,5 км від центру міста Львова — площі Ринок.

На станції Підзамче здійснюється прийом та видача повагонних та малих вантажів і відправлень, а на Вокзалі Станції Підзамче здійснюється продаж проїзних документів .

Історія Станція Підзамче відкрита на лінії Львів — Броди на вимогу Львівського магістрата між підніжжям Замкової гори та вулицею Жовківською (нині — вул. Богдана Хмельницького), частково на землях колишнього цвинтаря Папарівка.

Назва станції походить від традиційної назви древніх історичних «княжих» кварталів Підзамче Львова. Підза́мче — історична місцевість Львова у західній та північній околиці Високого замку. У XIII—XIV століттях в її межах сформувався центр княжого міста (Поділ). У XIV—XVIII століттях цю територію виведено за межі дії магдебурзького права і організовано Старостинську юридику. Після 1772 року виділена в окреме Жовківське передмістя. У 1869 році, в ході будівництва залізничної станції та вокзалу з одноіменною назвою прилеглої місцевості Підзамче, ця назва поширилася і на довколишні квартали, що розташовані на північний схід від стародавнього центру Львова.

Вокзал станції Підзамче розташований на місці колишньої вулиці Студеної, що підіймалась до Високого замку, та згодом залишки якої переназвані на Криничну площу, що поряд з сучасним вокзалом Підзамче. Під залізничною колією виявили рештки підземного ходу, що йшов з вулиці Гайдамацької до Високого замку на Замковій горі. При будівництві вокзалу були виявлені поховання на місці Папарівського цвинтаря.

12 липня 1869 року відкритий вокзал станції Підзамче, одночасно з відкриттям регулярного руху поїздів у напрямку станцій Броди, Злочева та тодішнього кордону з Російською імперією, з 1870 року — у напрямку Тернополя, а з 1871 року — до Підволочиська.

У 1897 року, завдяки прокладанню другої колії, відбулася реконструкція станції. 1907 року відбулося чергове капітальне розширення станції за проєктом тодішнього директора залізниці у Львові Станіслава Рибіцького. Під час реконструкції станції над сучасною вулицею Опришківською фірмою Альфреда Захаревича та Юзефа Сосновського, за проєктом інженера Єжи Венгерського було споруджено залізобетонний залізничний міст, який зберігся і понині.

З 1909 року поїзди почали курсувати у напрямку Підгайців через Перемишляни та Бережани, пізніше була відкрита лінія до Стоянова. Після Першої світової війни лінія перейшла до Польських державних залізниць. Під час Другої світової війни залізницею керувала німецька імперська залізниця (1941—1944). 22 липня 1941 року, при наближенні фронту, німецькі окупанти підірвали частину мостів, колії та станцію Підгайці. Після відступу Вермахту більшу частину колій не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР ширину колії 1520 мм. Залізнична лінія Львів — Підгайці нині напівзаросла, а рух поїздів нею не здійснюється.

Вокзал станції Підзамче великий і досить цікавої конструкції. Він частково розташований на території колишнього Папарівського цвинтаря. Споруда вокзалу виконана з використанням геометричних форм в стилі неоренесансу. У 1890-х та 1908—1909 роках будівлю реконструйовано зі збереженням оригінальної стилістики первісної споруди двоповерхової будівлі вокзалу з центральним ризалітом за проєктом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького.

Під час польсько-української війни (1918—1919 років) навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час Другої світової війни. Його відбудова завершилася лише у 1947 році. Подальші перебудови у 1950-х та 2000-х роках значно змінили первісний вигляд вокзалу. У збереженій частині старої будівлі вокзалу розташувалися залізничні служби станції Підзамче.

У 1966 році станція електрифікована змінним струмом (~25 кВ) в складі дільниці Красне — Львів .

Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини — жертв Голодомору та репресій 1946—1947 років, останки яких були перепоховані на Личаківському цвинтарі.

За радянських часів частина пасажирських поїздів далекого та міжобласного сполучення мала зупинку на станції Підзамче. Поступово від цієї практики у 1990-ті роках відмовились.

У 2009—2010 роках станція була однією із кінцевих пунктів прямування міського рейкового автобуса. Рух міського поїзда було запроваджено у грудні 2009 року за маршрутом Підзамче — Сихів. Міський рейковий автобус курсував до 2010 року, проте через нерентабельність був скасований.

До практики зупинки на станції Підзамче деяких пасажирських поїздів регіонального та далекого сполучення вирішили повернутися у 2016 році. За ініціативи громадського діяча Олександра Ємельянова були зібрані понад 1000 підписів мешканців та організацій щодо відновлення зупинок поїздів далекого сполучення на станції Підзамче, що продовжується і понині.

З 10 липня 2016 року на станції здійснює зупинку регіональний денний швидкісний поїзд категорії «Інтерсіті+» № 743/744 Дарниця — Львів.

З 25 серпня по 29 жовтня 2016 року здійснювалося вивчення пасажиропотоку і була встановлена тарифна зупинка на станції Підзамче фірмовому пасажирському поїзду «Львів» № 92/91 на постійній основі.

З 23 грудня 2016 року зупиняється регіональний денний швидкісний поїзд «Інтерсіті+» № 705/706 сполученням Київ — Перемишль.

З 12 липня 2017 року, у відповідь на побажання пасажирів, «Укрзалізниця» призначила тарифну зупинку на станції Підзамче ще семи поїздам далекого сполучення.

12-13 липня 2019 року відзначалось 150-річчя Підзамче у вигляді фестивалю з погашенням пам'ятної спецмарки. З будівництвом залізниці у 1890-х роках Підзамче розділилось на Ближнє Підзамче (від Краківської брами: вул. Лесі Українки та площі Осмомисла до вул. Татарської, що поряд з залізницею) та Дальнє Підзамче (від залізниці — вул. Долинського до вул. Опришківська). З прийняттям нового генерального плану міста Львів Ближнє Підзамче набуло назву — Центр, а Дальнє Підзамче — Підзамче. Сучасне Підзамче охоплює мікрорайони: Підзамче, Габрієлівка, Жовківська Рогачка, Нове Знесіння (частково) та Замарстинів (частково) і знаходиться в межах вул. Чорновола, вул. Липинського, вул. Богдана Хмельницького, вул. Долинського. Саме ця назва побутує і понині, як вокзалу, так і дільниці Підзамче.

Пасажирське сполучення

На станції Підзамче зупиняються поїзди далекого та приміського сполучення. Призначення зупинки для пасажирських поїздів далекого сполучення дозволяє суттєво розвантажити головного вокзалу Львова. Поруч, з вокзалом станції розташована зупинка громадського транспорту, зокрема трамвая № 6 та автобусів № 20, 56, 58, 59, 60, 62.

У 2019 році, з метою мінімізації незручностей для пасажирів, що виникали у зв'язку з проведенням реконструкції Двірцевої площі перед головним вокзалом станції Львів та частковим обмеженням руху автотранспорту до вокзалу, низка пасажирських поїздів здійснювали зупинку на станції Підзамче. Зокрема, з 31 березня 2019 року на станції Підзамче зупиняються пасажирські поїзди далекого та регіонального сполучення (через повномасштабне російське вторгнення в Україну деякі поїзди скасовані): + +№Маршрут сполученняПеріодичність курсування12/11«Західний експрес»Львів — ОдесаЩоденно25/26135/136Одеса — Ясіня / ЧернівціЩоденно42/41Трускавець — ДніпроЩоденно45/46Харків — УжгородЩоденно60/59Чоп — КиївЩоденно80/79«Січеслав»Львів — ДніпроЩоденно86/85Львів — ЗапоріжжяЩоденно92/91«Леополіс»Львів — КиївЩоденно110/109Львів — ХерсонЧерез день113/114Харків — ЛьвівЗа особливим графіком128/127Львів — ЗапоріжжяЩоденно141/142143/144Рахів /  — Чернігів / СумиЩоденно368/367Ужгород — ЛуцькЩоденно+ +705/706«Інтерсіті+»Київ — Перемишль-ГоловнийЩоденно741/742«Інтерсіті+»Дарниця, Київ — ЛьвівЗа вказівкою743/744«Інтерсіті+»Дарниця, Київ — ЛьвівЩоденно804/803Львів — РівнеЩоденно, крім неділі806/805Львів — РівнеЩоденно, крім суботи816/815Коломия — ЛуцькЩоденно, крім понеділка, вівторка, середи826/825Львів — ХмельницькийЩоденно, крім вівторка866/865Коломия — Рава-РуськаЩоденно +68/67Львів — МаріупольСкасований з березня 2022 року, раніше курсував через день70/69Львів — МаріупольСкасований з березня 2022 року, раніше курсував щоденно, з призначенням поїзда № 68/67 — через день111/112«Слобожанщина»Харків — ЛьвівСкасований з березня 2022 року, раніше курсував через день126/125Рахів / Івано-Франківськ — МиколаївСкасований з березня 2022 року, раніше курсував щоденно142/141Львів — БахмутСкасований з березня 2022 року, раніше курсував по числах

Приміські поїзди прямують до станцій Тернопіль, Золочів, Здолбунів, , , (через ), , , , , а також до головного вокзалу Львів, який для них є кінцевою точкою. Маршрут сполученняКількість рейсівПроміжні станції та зупинні пунктиЛьвів — Тернопіль4 париПідбірці, 1460 км, Борщовичі, Залуги, Полоничі, Задвір'я, Полтва, Куткір, Красне, Скваржава, Княже, Ясенівці, Злочів, Зарваниця, Плугів, Метенів, Зборів, Тустоголови, Ярчівці, Озерна, Цебрів, Курівці, Глибочок-Великий, Біла, Тернопіль-Вантажний, ТернопільЛьвів — Злочів2 париПідбірці, 1460 км, Борщовичі, Залуги, Полоничі, Задвір'я, Полтва, Куткір, Красне, Скваржава, Княже, Ясенівці, ЗлочівЛьвів — Здолбунів2 париПідбірці, 1460 км, Борщовичі, Залуги, Полоничі, Задвір'я, Полтва, Куткір, Красне, Утішків, Петричі, Закомар'я, Ожидів-Олесько, Кути, Заболотці, Пониковиця, Броди, Радивилів, 58 км, Михайлівка, Гаї-Ситенські, Рудня-Почаївська, Турки, Верба, Птича, Підлужжя, Кам'яниця-Волинська, Дубно, Мирогоща, Мокрів, Заруддя, Озеряни, Квітневе, Ульбарів, Глинськ-Загура, Миколи ПриходькаЛьвів — Рівне1 параКрасне, Утішків, Петричі, Закомар'я, Ожидів-Олесько, Кути, Заболотці, Пониковиця, Броди, Радивилів, 58 км, Михайлівка, Гаї-Ситенські, Рудня-Почаївська, Турки, Верба, Птича, Підлужжя, Кам'яниця-Волинська, Дубно, Мирогоща, Мокрів, Заруддя, Озеряни, Квітневе, Ульбарів, Глинськ-Загура, Миколи Приходька, Здолбунів-Пас., Квасилів — 2 париДубляни-Львівські, Запитів, Руданці, Колодно, Новий Став, Сапіжанка, Батятичі, Добротвір, Стриханка, Соснівка, Гірник, Шептицький, ЗавишеньЛьвів — Ковель1 параДубляни-Львівські, Запитів, Руданці, Колодно, Новий Став, Сапіжанка, Батятичі, Добротвір, Стриханка, Соснівка, Гірник, Шептицький, Сокаль, Трудолюбівка, Ульвівок, Ромош, Іваничі, Яневичі, Бубнів, Володимир, Овадне, Туропин, Обеніжі, Турійськ, Ружин, Люблінець-Волинський, Фасти — 1 параДубляни-Львівські, Запитів, Руданці, Колодно, Новий Став, Сапіжанка, Кам'янка-Бузька, Селець-Беньків, Воля-Холоївська, Вузлове, Радехів, Стоянів — 1 параСапіжанка, Кам'янка-Бузька, Радехів, Стоянів, Горохів, Звиняче, Луцьк

Особистість Васькало Роман Вікторович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув 2014 року. Працював на станції Підзамче колійником.

Див. також Головний залізничний вокзал (Львів)

Примітки

Джерела

Посилання

Панорама