Гу́йва — річка в Україні, права притока Тетерева (басейн Дніпра), у межах Хмільницького району Вінницької області, Бердичівського та Житомирського районів Житомирської області.
Характеристики Довжина річки Гуйви — 97 км. Площа басейну — 1 505 км². Похил річки — 0,9 м/км. Річкова долина на значному протязі V-подібна, завширшки до 2 км. Заплава у верхів'ї заболочена. Річище звивисте, завширшки до 20 м, завглибшки пересічно 1,2 м. Стік зарегульовано ставками. Споруджено Андрушівське водосховище. Використовується в якості технічного водопостачання, зрошення, рибництво.
Бере початок в селі Садки. Тече спочатку на північний схід, у середній течії на північ, у нижній течії (від м. Андрушівки) — на північний захід. Впадає до Тетерева навпроти південно-західної околиці Житомира/
Морфологічні параметри русла та характерні параметри витрат
Витрати води річки протягом 2016 року в селі Городківка змінювалися від 0,017 м³/с до 1,59 м³/с. При цьому, ширина річки змінювалася від 3,8 до 12,4 м; рівень води над нулем графіка — від 58 до 130 см, поперечний переріз (площа водотоку) — від 0,45 до 8,97 м²; середня глибина водотоку — 0,12-0,72 м; максимальна глибина — 0,17-0,92 м. Середня висота водозбору річки у Городківці — 250 м над рівнем моря, у Пісках — 240 м.
Середньорічні витрати води річки в Городківці (площа водозбору — 312 км²) за період 1940—2016 роки змінювалася від 0,36 (1951 р.) до 1,95 м³/с (1982 р.) і в середньому становили 0,6 м³/с. У Пісках (площа водозбору 1150 км²) показники річних витрат води значно виші й за 1937-1977 рр. змінювалися від 1,1 (1954 р.) до 6,57 (1940 р.) при середній річній витраті 2,94 м³/с.
Річний об'єм стоку річки Гуйва у Городківці змінювався від 11,4 млн м³ (1951 р.) до 61,5 млн м³ (1982 р.) при середньому багаторічному 19,65 млн м³; у Пісках відповідно від 34,68 млн м³ (1954 р.) до 207,2 млн м³ (1940 р.) при середньому багаторічному 92,87 млн м³.
Середній річний модуль стоку води з верхньої площі басейну Гуйви в Городківці змінювався від 1,15 л/с км² (1951 р.) до 6,25 л/с км² (1982 р.) при середньому багаторічному 3,06 л/с км². У Пісках ці параметри нижчі й відповідно становили: 0,76 л/с км² (1954 р.), 5,21 л/с км² (1970 р.), 2,22 л/с км². Шар стоку води за рік у Городківці змінювався від 36 мм (1951 р.) до 197 мм (1982 р.) при середньому багаторічному 96,5 мм; у Пісках відповідно: 24 мм (1854 р.), 142 мм (1940 р.), 67,4 мм.
Стік Гуйви за фазами водного режиму для Городківки за 1939—1976 роки має наступний розподіл: зимова межень 22,4 % стоку, весняна повінь — 50,3 %, літня межень — 13 %, осінь — 14,2 % при середній річній витраті — 0,68 м³/с. За період 1977—2010 роки стік у цьому пункті відповідно розподіляється: 23 %, 40 %, 20,3 % та 16,6 % при зростанні середньої річної витрати до 0,92 м³/с. Після повного врегулювання стоку зменшилася частка стоку у весняну повінь з 52-55 % до 40% та зросли витрати влітку в межах з 13 до 20 % та восени з 14 до 16 %.
Водний стік Гуйви за фазами водного режиму для Пісків за 1937—1976 роки є таким: за період зимової межені 22,2 % стоку, весняної повені — 54,9 %, літної межені — 11,7 %, восени — 12,1 % при середній річній витраті 2,94 м³/с.
Найбільший середньорічний змив ґрунтів з території басейну спостерігається в травні (220 г/с), червні (140 г/с), липні (50 г/с), найменший — у жовтні (0,4 г/с). За роки досліджень максимальний змив ґрунтів в басейні Гуйви складав 820 г/с.
Середня мутність води річки Гуйва змінювалася від 0,94 г/м³ до 42 г/м³, максимальна — до 300 г/м³. Мутність води різко зростає при проходженні дощових паводків. Найменша мутність води спостерігається зимою та в період літньої межені.
Забір і використання води в басейні Гуйви з 1999 по 2015 рр. змінювалося від 2,965 млн м³ на рік у 2000 роцв до 12,35 млн м³ у 2009 році. В окремі роки загальний водозабір становив: 1999 р. — 4,465 млн. м³; 2001 р. — 4,533 млн м³; 2004 р. — 3,698 млн. м³; 2005 р. — 3,059 млн. м³; 2006 р. — 5,588 млн м³; 2008 р. — 6,482 млн. м³; 2012 р. — 11,87 млн м³; 2014 р. — 11,94 млн м³; 2015 р. — 4,464 млн м³. 65-33 % забраної води використовували у комунальному господарстві, до 40 % — у промисловості, 10-23 % — у сільському господарстві, частково – у риборозведенні.
Основні підприємства забруднювачі води басейну Гуйви: БУ № 3 Житомирської КЕЧ району, селище Озерне; військова частина А2038 селище Озерне; ДП «Коростишівський спирткомбінат». Андрушівка. Щороку в річку Гуйва скидалося від 1,339 (2000 р.) до 10, 14 (2011) млн м³ зворотних вод.
Сольовий склад та мінералізація води Мінералізація води у річці Гуйва (м. Житомир) змінювалась від 279,8 мг/дм³ (28.03.2010) до 780,7 мг/дм³ (10.02.1971) при усередненому значенні 497,75 мг/дм³ (табл. 1).
Таблиця 1. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості хімічного складу природної води річки Гуйва ПоказникиСереднє значенняСтанд. похибкаСтанд. відхил.Мінім. значенняМакс. значенняРівень надійності (95 %)р. Гуйва — м. Житомир, 134 аналізи водиНСО3-, мг/дм³282,624,8355,931684309,55Cl,- мг/дм³43,171,2614,646,787,62,5SO42-, мг/дм³41,881,7620,437,3130,54,49СО32-, мг/дм³0,510,171,860150,34Ca2+, мг/дм³76,561,1713,5146,91122,31Mg2+, мг/дм³19,570,677,853,644,51,34Na+, мг/дм³30,661,1513,373,291,82,26K+, мг/дм³4,760,221,942,3120,44М., мг/дм³497,758,75101,35279,8782,217,31рН, од.7,590,050,576,48,70,1Відсотковий уміст інгредієнтівСО32-, %-екв0,220,080,9108,30,15НСО3-, %-екв69,140,515,8852,1190,781Cl,- , %-екв180,424,825,1129,940,82SO42-, %-екв12,640,384,453,2327,50,76Ca2+, %-екв57,510,576,6442,1573,491,13Mg2+, %-екв23,550,536,174,0639,91,05Na+, %-екв17,870,526,033,4643,651,03K+, %-екв1,060,081,0204,870,17 Концентрація переважаючого гідрокарбонату змінювалася від 168 мг/дм³ (28.03.2010) до 430 мг/дм³ (17.11.1997) при середньому значенні 282,6 мг/дм³, що складає 69,1 % від суми аніонів (табл. 1).
Уміст переважаючого катіона кальцію змінювався від 46,9 мг/дм³ (28.03.2010) до 112,0 (10.11.1969) при середньому 76,56 мг/дм³, що складає в середньому 57,51 % від суми катіонів (табл. 1).
Концентрація сульфатів у воді Гуйви змінювалася від 7,3 мг/дм³ (19.07.1946) до 130,0 мг/дм³ (10.02.1971), при середньоарифметичному значенні — 41,88 мг/дм³ (1 категорія якості).
Амплітуда коливання концентрації хлору у воді річки змінювалась від 6,7 мг/дм³ (19.07.1946) до 87,6 мг/дм³ (31.05.1977) при середньоарифметичному значенні — 43,17 мг/дм³ (табл. 1). Середнє значення відповідає 3 категорії якості води за сольовим складом. У жодній із проаналізованих проб води не виявлено перевищення ГДК для водойм рибогосподарського призначення за хлоридами (300 мг/дм³).
Уміст магнію у воді річки змінювався від 3,6 мг/дм³ (18.08.1970) до 44,5 мг/дм³ (10.02.1971) при середньоарифметичному значенні 19,57 мг/дм³ (табл. 1). Зафіксовано 5 значень (з 134) концентрації магнію вищих за ГДК для водойм рибогосподарського призначення (40 мг/дм³), що складає лише 3,6 % від усієї вибірки.
Уміст натрію у воді Гуйви змінювався від 3,2 мг/дм³ (19.07.1946) до 71,8 мг/дм³ (19.12.1977) при середньому значенні — 30,66 мг/дм³ (табл. 1). У жодній з проаналізованих проб води уміст натрію не перевищував ГДК для водойм рибогосподарського призначення (120 мг/дм³). Слід зазначити, що до 1997 року у воді Гуйви натрій визначали спільно з калієм.
Калій у воді Гуйви почали визначати окремо від натрію з 1974 року. Його концентрація у вибірці з 79 значень змінювалася від 2,3 мг/дм³ (12.02.1974) до 12,0 мг/дм³ (08.09.2015) при середньому значенні 4,76 мг/дм³.
Узагальнені результати зміни середньоарифметичної мінералізації й концентрації головних іонів у воді Гуйви за окремі коротші періоди досліджень приведено у табл. 2. Аналіз даних свідчить про стабільність загальної мінералізації протягом 1967—2015 роках. Проте у 1946—1948 рр. вона була значно нижчою. Значення у окремі відрізки часу змінювалися від 331,08 мг/дм³ за 1946—1948 роки до 517,68 мг/дм³ за 2011—2015 роки. Різниця між найбільшою та найменшою мінералізацією за ці періоди досліджень становила 186,6 мг/дм³ або 56,36 % і може бути охарактеризована як дуже значна.
Таблиця 2. Середньоарифметичний уміст головних іонів і мінералізації води р. Гуйва — м. Житомир за різні більш короткі періоди спостережень, мг/дм³ Інгредієнти1946—19481967—19701971—19771997—20002001—20102011—2015СО3--00,940,780,130,33НСОз-220,87288,09279,72299,14276,77284,58SO42-16,1343,1842,9438,6741,3547,26СІ-13,839,5946,1840,9642,9949,36Са2+61,583,176,2674,0376,0476,19Mg2+12,4712,8819,1525,2219,922,36Na+ + K+6,2737,835,3725,4826,4631,33К+--3,934,615,98Заг. мінімум331,03505,08500,48508,22488,24517,68Жорсткість, мг-екв/дм34,15,225,395,785,445,65рН, од.-6,627,537,847,717,92 За іонним складом вода річки належала до гідрокарбонатного класу, кальцієвої групи, другого типу, другої категорії якості, що відповідає співвідношенню: HCO3- ≤ Ca2++Mg2+≤ HCO3-+SO42+.
За забрудненням компонентами сольового складу хлором і сульфатами вода Гуйви належала до 3 та 1 категорії якості відповідно.
Відмічено поступове зростання у хімічному складі води річки сульфатів (протягом усього періоду досліджень) та хлоридів (до 2010 року). За забрудненням сульфатами вода Гуйви у всі роки досліджень належала до 1 категорії якості (к. я.), а за забрудненням хлоридами у 1946—1948 роках — до 1 к. я., у 1967—2015 роках — до 3 к.я.
За загальною мінералізацією вода річки у 1946—1948, 2001—2010 роках належала до 1 к.я., у 1967—1977, 1997—2000, 2011—2015 роках — до 2 к.я.
Якість води за еколого-санітарними показниками Вміст зважених часток у воді Гуйви коливався від 2,6 мг/дм³ (16.10.1968) до 145,6 (25.08.1976) мг/дм³ (табл. 3), що відповідало 1-7 к. я., тобто вода змінювалася в діапазоні від чистої до дуже брудної. Слід зазначити, що лише в 3 побах з 127 уміст зважених часток вищий за 7 к. я. (100 мг/дм³), що складає 2,3 % усієї вибірки. Найвищі показники забруднення води зваженими частками, що перевищували встановлені ГДК для водойм рибогосподарського призначення у 3-7 раз і більше. припадають на період 1967—1976 роки.
Таблиця 3. Статистичні характеристики кількісної і якісної мінливості трофо-сапробіологічних показників у воді річки Гуйви ПоказникиСереднє значенняСтанд. похибкаСтанд. відхил.Мінім. значенняМакс. значенняРівень надійності (95 %)t води при відборі проб12,020,718,23027,21,41Жорсткість, мг-екв/дм35,80,161,823,3514,580,31рН, од7,590,050,576,48,70,1СО27,080,333,68015,80,66Si3,640,141,371,180,27N-NO2-0,0530,0070,08100,50,014N-NO3-1,9030,3113,281022,430,617N-NH4+0,6510,0620,7070,024,730,122Фосфати0,1240,0130,13200,710,026Р, загальний0,1890,0180,1530,0120,780,037О2,мг/дм39,820,222,540,716,90,44О2, % насичення87,011,7820,3537,721663,53Кольоровість, град31,981,3113,627,8902,6Прозорість, см23,930,564,583,6341,13Зважені речовини20,461,96221,8145,93,89Запах, бали1,560,222,02050,44ПО, мгО/дм39,390,54,652,628,81БО, мгО/дм327,971,3610,548,460,82,72БСК5, мгО2/дм35,450,353,980,4826,50,69ХСК, мгО2/дм322,261,396,6714342,89Витрата води, м3/с2,420,513,220,313,81,04V, м/с0,250,020,110,10,490,04ІЗВ, од2,610,1820,413,280,35 За усередненою реакцією водного середовища (рН=7,59) вода Гуйви належить до слабо лужної, а граничні рівні за час досліджень змінювалися від 6,40 (14.09.1968) до 8,7 (20.05.1997). Полігон розподілу значень величини рН (їх 124) свідчить, що 25,8 % проб води (32 значення вибірки) мали рН у межах 7,7-8,0 (2 к.я), 19,35 % (24 значення) — 8,0-8,3 (3-4 к.я), 15,3 % (19 значень) — 7,4-7,7 (1-2 к.я), 12,9 % (16 значень) — 6,5-6,8 (3-4 к.я), 11,29 % (14 значень) — 6,8-7,1 (1-2 к.я), що в сумі складає 84,64 %.
ГДК рН для водойм рибогосподарського, господарсько-побутового, питного призначення 6,5-8,5. Поріг ГДК перевищено лише в 4 пробах води річки, що складає лише 3,22 %.
За фазами водного режиму величина рН у воді річки Гуйва — м. Житомир не мала значних відхилень, але найменшою була у літню повінь (7,47, 1 к.я.), найвищою — весняну повінь (7,68 од., 2 к. я.).