Ункей (; 1151 (?) — 3 січня 1223) — японський скульптор 13 століття, періоду Камакура. Вважається найяскравішим митцем школи Кей, засновником реалістичного стилю в японській храмовій скульптурі.
Життєпис Ункей народився близько 1151 року у сім'ї Кокея, 5-го голови школи скульпторів Кей, яка походила від майстра 11 століття Дзьотьо. На той час ця школа знаходилася у Нарі, при монастирі Кофукудзі, і поступалася ступенем популярності кіотським школам Ін та Ен, які користувалися опікою могутньої столичної аристократії. Проте наприкінці 12 століття на японській політичній арені з'явилися самураї, котрі заснували свій уряд в Камакурі і почали поступово займати нішу аристократів. Дорослий Ункей отримав патронат в особі самурайських можновладців і обійшов столичних конкурентів. У зрілому віці він працював у Нарі, виборюючи собі всеяпонське визнання і отримуючи високі чернечі пости соґої, хоккьо, хоґен і хоїн. Наприкінці життя безперервно виконував замовлення Камакурського сьоґунату. Помер майстер 3 січня 1223 року.
Письмові джерела повідомляють про велику кількість робіт Ункея, серед яких до сьогодні збереглося лише декілька. Серед них найвідоміші такі: Статуя будди Вайрочани з монастиря Ендзьодзі в Нарі. (1176) Статуї будди Амітабхи, Ачали і небесного короля Вайшравани у монастирі Кандзьодзюїн, уСідзуоці. (1189) Триптих будди Амітабхи, Ачали і небесного короля Вайшравани з монастиря Дзьоракудзі, у Йокосука. (1189) Статуї восьми слуг Ачали з Залу Ачали монастиря Конґобудзі в Коя. (1197) Статуї будди Майтреї, мислителів Асанги (Мудзяку) і Васубандху (Сесіна) з Північного круглого Залу монастиря Кофукудзі в Нарі.(1212) Статуя Ваджрапані з Тодайдзі в Нарі (1203, спільно з Кайкей).
Ункей був піонером реалізму в японській скульптурі. На противагу аристократичній чупурній естетиці і шаблонній техніці зображення живих істот, яка оформилася на початок 12 століття, майстер створював нову самурайську естетику і дотримувався вільного стилю. Його образи — це переважно кремезні чоловіки, з величними обличчями і міцною статурою. Монументальний стиль Ункея нагадував класичну скульптуру часів Темпьо. Його продовжували розвивати діті і учні майстра, такі як Танкей і Кайкей. Стиль Ункея справив вплив на розвиток східнояпонської храмової скульптури, заклавши підвалини так званого «камакурського стилю».
Галерея
Примітки
Джерела та література 運慶 / 江崎誠致著. 東京: 筑摩書房, 1964. 運慶･快慶とその弟子たち: 特別展 / 奈良国立博物館編. 奈良: 奈良国立博物館, 1994. 日本中世の仏師と社会 : 運慶と慶派･七条仏師を中心に / 根立研介著. 東京: 塙書房, 2006.
Посилання
Біографія Ункея Хронологія життя Ункея Ункей і статуї Камакури (зображення)