Ло́гос () — термін західної філософії, релігії, психології та риторики. З давньогрецької мови буквально означає «слово». Уживається передусім у значеннях власне словаЕтимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий (Д-Копці) / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наук. думка, 1985. — С. 82., наукиЕтимологічний словник української мови: В. 7 т. Том другий: (Д — Копці) / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.), В. Т. Коломієць, О. Б. Ткаченко та ін. — К.: Наукова думка, 1985. — С. 173., закону, надприродного світового розуму. Часто під логосом розуміється раціональне, логічне знання, яке протиставляється міфу як знанню ірраціональному і прийнятому на віру. У логіці логос — це здатність робити умовиводи, знаходити причиново-наслідкові зв'язки. У східних філософіях йому аналогічні дао, а також — дгарма.
Антична філософія Початково слово «логос» одночасно позначало слово і думку, осмислене слово. В античній філософії «логос» — це термін для позначення загального закону світу. Вперше застосований Гераклітом, де розуміється як сутність всіх речей, знеособлений вічний розум, котрий створює все в світі з протилежностей, впорядковує і наперед визначає долю. Логос робить світ впорядкованим і гармонічним, виражає постійність і єдність протилежностей. Згодом слово «логос» набуло нових значень і інтерпретацій: власне «слово», «думка», «сенс» (поняття).
У поглядах Сенеки сутність людини полягає в її розумі, а сутність світу — в вищому світовому розумі, який мислитель і називає Логосом. Стоїки трактували Логос як світовий розум, який втілюється в матерії, якому підкоряються природа і повинна коритися людина. В неоплатоніків Логос — це притаманна Богу сила розуму, його вічні думки і слова, що творять і пов'язують воєдино світ.
Християнська філософія У християнській філософії Логос найчастіше — творче слово Бога, зокрема те, яким було створено світ. Нерідко асоціюється з самим Богом і різними Його іпостасями. Юстин Філософ (бл. 100—165 рр. н. е.) ототожнював Логос як творче слово із Христом. Філософію він вважав наслідком контакту з Логосом. Теофіл Антіохійський (кінець II ст.) у праці «До Автоліка» описував Логос як божественний принцип порядку, що працює разом з Божою Мудрістю як «дві руки» Бога, формуючи Всесвіт. Климент Александрійський у «Строматах» пояснював Логос як силу, що готувала людство до приходу Христа, відкриваючи Божі таємниці філософам давнини.
В Оригена («Про втілення Христа» 3) Логосом зветься одна зі складових Трійці: Бог-Отець впливає на весь світ, Святий Дух — на святих людей, а Логос перебуває між ними і впливає на всіх розумних істот. Григорій Ніський у праці «Проти Евномія» (близько 380 року н. е.) зображав Логос як вічне творче слово. Було предметом суперечок те, як розуміти вічність Логоса і його ототожнення з Богом-Сином. Латинські отці Церкви дотримувалися думки, що Логос — це Бог-Син, який постійно створюється Богом-Отцем, а не був створений у якийсь конкретний момент минулого. Арій у протилежність їм навчав, що Бог-Син/Логос був створений Отцем і, таким чином, не поділяє Його вічності й на підставі цього оскаржував божественну природу Христа. Вселенські собори відіграли ключову роль у оформленні християнського розуміння Логоса як Бога-Сина, втіленого у Христі.
Важливий внесок у християнське розуміння Логосу зробив Юстин. У його філософії під Логосом розуміється вічний абсолютний розум, втіленням якого є Христос. Логос є джерелом людського розуму і свободи, що попри гріхопадіння людей надає їм можливість спасіння душі через слідування йому. Юстин стверджував, що завдяки Логосу всі люди мають здатність зрозуміти доцільний і розумний спосіб життя, який врешті приведе до спасіння. Діяльністю Логосу Юстин пояснював існування понять про єдиного Бога, благочестя, гріх, у мислителів давнини та інших народів, що ніколи не знали про Святе Писання чи Ісуса Христа.
Примітки
Література
Д. Кирик. Логос // Присухін С. І. Філософія: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2006. — 208 с.
Посилання
Логос // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
Логос //ЕСУ Логос //