Еусе́біу (уроджений Еусебіу да Сільва Феррейра, ; 25 січня 1942, Лоренсу-Маркіш, Мозамбік — 5 січня 2014, Лісабон) — видатний португальський футболіст мозамбіцького походження. Більшість кар'єри провів у лісабонській «Бенфіці», забивши понад 300 голів, що є клубним рекордом.

Лауреат «Золотого м'яча» 1965 року, бронзовий призер і найкращий бомбардир чемпіонату світу 1966 року. Другий найкращий бомбардир збірної Португалії всіх часів — 41 гол у 64-х поєдинках. Увійшов до десятки найкращих футболістів XX століття за версією IFFHS. Лауреат Ювілейної нагороди УЄФА як найвидатніший португальський футболіст 50-річчя (1954—2003).

Кар'єра

«Бенфіка» Першим клубом нападника був «Спортінг» (Лоренсу-Маркіш), але після прибуття до метрополії він почав виступати не за «Спортінг» (Лісабон), а за «Бенфіку» (Лісабон). Став одним із перших футболістів з Африки, який здобув всесвітню популярність.

У 1962 році допоміг «Бенфіці» виграти Кубок європейських чемпіонів, забивши у фіналі 2 голи у ворота мадридського «Реала» (підсумок — 5:3). Наступного року португальський клуб знову вийшов до фіналу, але поступився «Мілану» 1:2. Єдиний гол за «Бенфіку» забив Еусебіу.

Відзначався дуже високою результативністю — багато разів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату Португалії. У 1965 році став найкращим голеадором не лише першості Португалії, а й Кубку європейських чемпіонів, а «Бенфіка» знову вийшла до фіналу, де поступилася міланському «Інтеру» 0:1. Європейські спортивні журналісти наприкінці того року визнали нападника найкращим футболістом Європи — Еусебіу став першим португальцем, який здобув «Золотий м'яч».

Лінія нападу лісабонської «Бенфіки» у 1960-х роках була однією з найсильніших у світі: поряд з Еусебіу виступали Жозе Торреш, Маріу Колуна, Жозе Ауґушту ді Алмейда й Антоніу Сімойнш, які були також основою атаки збірної Португалії. У відборі до ЧС-66 португальці випередили Чехословаччину, віцечемпіона світу. У груповому раунді португальці виграли всі 3 матчі, перемігши сильні команди Бразилії, Угорщини і Болгарії.

В 1/4 фіналу Португалія грала з невідомою до того збірною КНДР і вже до 24-ї хвилини програвала 0:3. Тоді Еусебіу взяв гру на себе і в першому таймі скоротив відставання до 2:3, а у другій половині забив ще 2 м'ячі. За всю історію тільки кільком гравцям вдавалось забити 4 голи в одному матчі чемпіонату світу. Півфінал португальці програли господарям англійцям 1:2, а голи забивали Еусебіу і два — лідер збірної Англії Боббі Чарлтон, який став головним суперником Еусебіу під час визначення лауреата «Золотого м'яча» наприкінці 1966 року і набрав лише на одне очко більше від португальця (81:80). У матчі за 3-є місце Португалія перемогла СРСР, здобувши «бронзу». Це досягнення залишалось найвищим для збірної Португалії на чемпіонатах світу до 2006 року. Еусебіу став найкращим бомбардиром чемпіонату, забивши 9 голів.

У 1968 році став першим лауреатом щойноствореного призу «Золотий бутс» для найкращого бомбардира національних першостей у Європі і того ж сезону ще раз вивів свій клуб до фіналу єврокубка, але у вирішальному матчі за КЄЧ «Бенфіка» програла «Манчестер Юнайтед» 1:4. У 1969 році всьоме і востаннє став чемпіоном Португалії у складі «Бенфіки».

Дві серйозні травми коліна протягом 1967—1969 років знизили рівень гри нападника. У 1970 році став переможцем першого опитування на найкращого футболіста Португалії, у 1973 році отримав цю нагороду вдруге. Останній матч у складі «Бенфіки» провів улітку 1975 року. Загалом гравець у складі клубу 11 разів ставав чемпіоном країни, 5 разів здобував Кубок Португалії, двічі — Кубок європейських чемпіонів і тричі виходив до фіналу КЄЧ. 1960-ті роки і досі вважать «золотою ерою» «Бенфіки» завдяки насамперед неповторній грі Еусебіу. Після цього нападник поїхав виступати за клуби Північноамериканської ліги (НАСЛ), що готові були виплачувати високі гонорари футболістам.

Пізні роки Американський клуб «Род-Айленд Оушенірс» () заявив, що готовий підписати контракт із зіркою, але не зміг знайти потрібних для цього коштівThe Year in American Soccer — 1975 , тож Еусебіу вибрав іншу команду зі США — «Бостон Мінутмен». Оскільки чемпіонат у Штатах проводили за системою «весна-осінь», нападник 1975-го провів там лише 7 ігор, забивши 2 м'ячі. Від листопада 1975 року до лютого 1976 року виступав за мексиканську команду «Монтеррей», а на початку 1976 року повернувся до команди НАСЛ «Торонто Метрос-Кроейша» з Канади. Сезон у Торонто став найкращим у заокеанськомку періоді кар'єри португальця — у регулярному чемпіонаті він забив 16 голів у 21 грі, а також здобув титул чемпіона, забивши перший гол у фіналі НАСЛ, який «Мотрос-Кроейша» виграли у «Міннесоти Кікс» з рахунком 3:0The Year in American Soccer — 1976 . Потім короткий час пограв у команді «Лас-Вегас Квіксілвер» і португальських «Бейра-Мар» (1976/77) та нижчолігового «Уніау де Томар» (II дивізіон, 1977/78). На сезон 1978 підписав контракт із клубом Дивізіону 2 «Нью-Джерсі Амеріканс»The Year in American Soccer — 1978 . 1980 року завершив футбольну кар'єруAs Grandes Figuras do Futebol Português (lpfp.pt) .

Стиль гри Володів величезним набором фінтів, високою технікою, швидкістю і спритністю, одним із його прізвиськ було «європейський Пеле». Добре грав у повітрі, мав сильний і точний удар з різних дистанцій.

Шана

У 2000 році Міжнародна федерація футбольної історії і статистики визнала Еусебіу найкращим португальським футболістом XX століття і помістила на 9-те місце у списку найкращих гравців світу XX століття. У 2003 році УЄФА готуючись до свого півстолітнього ювілею, провела опитування, щоб визначити найкращого гравця від кожної європейської країни за останні 50 років. Найсильнішим футболістом Португалії останнього 50-річчя визнано ЕусебіуGolden Players take centre stage (УЄФА, 29 листопада 2003) .

Смерть та похорон Еусебіу помер у ніч на 5 січня 2014 року на 72-му році життя внаслідок гострої серцевої недостатності. Португальська влада оголосила в країні триденний траур у зв'язку зі смертю футболіста. На всіх державних установах у країні приспустять прапори. Крім того, будуть скасовані різні розважальні заходи, а телебаченню та радіокомпаніям порекомендували прибрати з ефірної сітки розважальні передачі.

Смерть Еусебіу прокоментувало багато політиків, футболістів та тренерів як у Португалії, так і за кордоном. Зокрема, португальський нападник мадридського Реала Кріштіану Роналду назвав Еусебіу вічно живим, а португальський тренер лондонського «Челсі» Жозе Моурінью — одним із найбільших португальців в історії футболу, на рівні Боббі Чарлтона або Пелеhttp://lenta.ru/news/2014/01/05/euseb/ ?. «Футбол втратив легенду», — написав у Твіттері президент ФІФА Зепп Блаттер. «Португалія сьогодні втратила одного з найулюбленіших своїх синів, Еусебіу да Сілва Феррейру. Країна сумує через його смерть», — заявив президент Португалії Анібал Каваку Сілва. У Мозамбіку, на батьківщині футболіста, президент країни Жоакім Чіссану сказав, що особисто він втратив друга. «Португальський футбол втратив одного з найбільших своїх кумирів. Футбол зближав Мозамбік та Португалію, і в Мозамбіку все пишаються Еусебіу».

6 січня процесія з труною Еусебіу, драпірованою в кольори прапора клубу «Бенфіка», проїхала вулицями столиці Португалії, після чого тіло було виставлено на «Ештадіу да Луж», домашній арені рідного клубу покійного. На стадіоні труна простояла всього п'ять хвилин, після чого його провезли по прощального колу, як заповідав сам Еусебіу, винесли та відвезли на катафалку до церкви, де відбулося відспівування . Віддати останні почесті футболістові прийшли десятки тисяч людей. Еусебіу був похований того ж дня на кладовищі Луміар у Лісабоні.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів Сезон Команда Campionato Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього за Comp Pres Голів Comp Pres Голів Comp Pres Голів Comp Pres Голів Pres Голів 1957 «Спортінг» (Лоренсу-Маркеш) М 4 9 — — — — — — — — — 4 9 1958 М 7 11 — — — — — — — — 7 11 1959 М 11 21 — — — — — — — — — 11 21 1960 М 20 36 — — — — — — — — — 20 36 Усього за «Спортінг» (Лоренсу-Маркеш) 42 77 — — — — — — 42 77 1960—1961 «Бенфіка» ПД 1 1 КП 1 1 КЧ 0 0 — — — 2 2 1961—1962 ПД 17 12 КП 7 11 КЧ 6 5 МКК 1 1 31 29 1962—1963 ПД 24 23 КП 6 8 КЧ 7 6 МКК 2 1 39 38 1963—1964 ПД 19 28 КП 6 14 КЧ 3 4 — — — 28 46 1964—1965 ПД 20 28 КП 7 11 КЧ 9 9 — — — 36 48 1965—1966 ПД 23 25 КП 2 5 КЧ 5 7 — — — 30 37 1966—1967 ПД 26 31 КП 3 7 КЯ 4 4 — — — 33 42 1967—1968 ПД 24 42 КП 2 2 КЧ 9 6 — — — 35 50 1968—1969 ПД 21 10 КП 9 18 КЧ 5 1 — — — 35 29 1969—1970 ПД 22 21 КП 2 1 КЧ 4 4 — — — 28 26 1970—1971 ПД 22 19 КП 7 9 КВК 3 7 — — — 32 35 1971—1972 ПД 24 19 КП 5 8 КЧ 8 1 — — — 37 28 1972—1973 ПД 28 40 КП 1 0 КЧ 4 2 — — — 33 42 1973—1974 ПД 21 16 КП 3 2 КЧ 4 1 — — — 28 19 1974—1975 ПД 9 2 КП 0 0 КЧ 4 0 — — — 13 2Усього за «Бенфіку» 301 317 61 97 75 57 3 2 440 4731975 «Бостон Мінітмен» NASL 7 2 — — — — — — — — — 7 21975—1976 «Монтеррей» ПД 10 1 — — — — — — — — — 10 11976 «Торонто Метрос-Кроейша» NASL 2518 — — — — — — — — — 25 181976—1977 «Бейра-Мар» ПД 12 3 — — — — — — — — — 12 31977 «Лас-Вегас Квіксілверс» NASL 17 2 — — — — — — — — — 17 21977—1978 «Уніан ді Томар» 2Д 12 3 — — — — — — — — — 12 31978 «Нью-Джерсі Амеріканс» ASL 4 5 — — — — — — — — — 4 51979 «Баффало Стелліонс» MISL 5 1 — — — — — — — — — 5 1 Усього за кар'єру 435 429 61 97 75 57 3 2 574 585

Статистика виступів за збірну

Титули та досягнення

Чемпіон Португалії: 1960–1961, 1962–1963, 1963–1964, 1964–1965, 1966–1967, 1967–1968, 1968–1969, 1970–1971, 1971–1972, 1972–1973, 1974–1975 Кубок Португалії: 1961–1962, 1963–1964, 1968–1969, 1969–1970, 1971–1972 Футболіст року в Португалії: 1970, 1973 Кубок європейських чемпіонів: 1960–1961, 1961–1962 фіналіст Кубка європейських чемпіонів: 1962–1963, 1964–1965 і 1967–1968 чемпіон НАСЛ: 1976 3-є місце чемпіонату світу: 1966 найкращий бомбардир чемпіонату світу: 1966 «Золотий м'яч»: 1965 «Золотий бутс»: 1968, 1973 Найвидатніший португальський футболіст 50-річчя (1954—2003)

Література Соскин А. Всё о футболе. Страны. Клубы. Турниры. Футболисты. Тренеры. Судьи. — Москва: Физкультура и спорт, 1972. — С. 433 Andrzej Gowarzewski, Grzegorz Stański, Wielcy piłkarze, sławne kluby, Warszawa, Sport i Turystyka, 1979 ISBN 83-217-2189-3 Малов В. И. 100 великих футболистов. — Москва: Вече, 2004. — C. 216—220

Примітки

Посилання

Помер легендарний португальський футболіст Ейсебіо Життєпис на офіційній сторінці «Бенфіки» Статистики виступів у НАСЛ Статистика виступів за «Монтеррей» (mediotiempo.com) Ігри за збірну Португалії (rsssf.com) Eusébio da Silva Ferreira (grandefabrica.blogspot.com)