«Мамина юность» () — четвертий і останній студійний альбом українського гурту «Lюk», виданий 24 квітня 2009 року на лейблі Comp Music/EMI.

Харківський музичний гурт «Lюk» став відомим на початку 2000-х років завдяки оригінальному стилю, що поєднував інді-поп, лаунж та ейсид-джаз, текстам українською, російською та французською мовами, а також співпраці з музикантами гурту 5'nizza. 2008 року, після трирічної перерви з моменту виходу альбому Sex, музиканти розпочали роботу над новим матеріалом. Платівку було записано в київській студії «211» під керівництвом звукорежисера Віталія Телезіна, відомого роботою з гуртами «Океан Ельзи» та «Ляпис Трубецкой».

Альбом «Мамина юність» вийшов в Україні та Росії та містив 13 пісень різними мовами, що втілювали нове, більш попрокове звучання «Lюk». Головним хітом стала пісня «Митхун Чакроборти», записана разом з Антоном Слєпаковим з гурту «И друг мой грузовик». Пісні з альбому не звучали на радіо, але колектив був відомим серед меломанів та музичних критиків завдяки інтернету та концертним виступам. З часом його визнали одним з кращих українських альбомів 2000-х, бо дозволив гурту посісти жанрову нішу, поєднуючи лаунж та інді-поп.

Історія створення

Передумови Музичний гурт «Lюk» був заснований в Харкові навесні 1999 року. Колектив виконував інді-поп з елементами ейсид-джазу та став відомим завдяки участі в фестивалях «Гогольфест» та «Вдох», а також відзначився співпрацею з багатьма музикантами (Місько Барбара, Андрій Запорожець, Сергій Бабкін), музичними гуртами (5'nizza, «Оркестр Че», «Ойра»), поетом Сергієм Жаданом та театром-студією «Арабески».

Перша вокалістка Елізабет залишила гурт 2001 року, і після довгих пошуків музиканти переманили з фольктріо «Ойра» Ольгу Герасімову, яка і стала їхньою співачкою. Всі учасники «Lюk», окрім Олі, не мали музичної освіти та працювали в інших сферах, пов'язаних із дизайном або програмуванням, тож не вважали себе професійними музикантами, а музика для них була радше хобі.

Ранній матеріал гурту не зацікавив українські звукозаписувальні компанії. Їхній перший альбом Tourist zone (2002) був записаний в Харкові, але виданий лише після того, як дві пісні потрапили до збірки російського лейблу Олега Нестерова «Снегири музыка». Лише здобувши певну популярність в Росії, гурт став відомим в рідній країні. Другий альбом Lemon (2004) був створений за участі музикантів гурту 5'nizza, з якими вони познайомилися на квартирнику, а коли останні стали популярними, то «Lюk» стали вважати чи не їхнім сайд-проєктом. Нарешті, 2005 року вийшов третій студійний альбом Sex, після якого гурт багато гастролював. В другій половині 2000-х років за «Lюk» закріпився статус «вічно перспективних»: хоча у пресі його іноді називали культовим, гурт був відомий лише у вузьких колах і не мав всенародної популярності.

Студійна робота «Lюk» розпочав роботу над четвертим альбомом після перерви, яка тривала близько трьох років. Музиканти зізнавалися, що свідомо робили велику паузу, щоб не випускати пісні, схожі на попередню платівку. В березні 2008 року стало відомо, що учасники готові записувати черговий альбом і, можливо, він буде готовий вже восени. В липні того ж року музиканти почали працювати над матеріалом та готуватися до запису, обираючи між студіями в Києві («211») або Санкт-Петербурзі («Добролет»).

Запис альбому співпав зі світовою фінансово-економічною кризою, через яку гурт втратив спонсорські пропозиції та велику кількість корпоративних виступів. Лейбли звукозапису вмовляли музикантів почекати хоча б до осені 2009 року, але ті відмовилися, розуміючи, що витрати на запис не виправдають себе в будь-якому разі. Щобільше, вони вирішили записуватися в одній з найдорожчих студій — київській «211», — принципово не зраджуючи власний перфекціонізм. Основним чинником, що вплинув на вибір студії, стала персона звукорежисера Віталія Телезіна, відомого роботою з гуртами «Lama», «Океан Ельзи», «Ляпис Трубецкой» та «Братья Гримм». Спочатку студія Телезіна була недоступна гуртові через обмежені фінансові можливості, але той сам зізнався, що іншого шансу попрацювати з «Lюk» в нього може не бути, та погодився на більш демократичний бюджет «через любов до мистецтва».

В київській студії музиканти спочатку розповідали Телезіну своє бачення нових пісень, але він швидко все зрозумів та став зводити пісні самостійно, досягнувши звучання, яке шукав гурт. Робота в екстремальних умовах, вперше за межами рідного Харкова, допомогла учасникам «Lюk» зосередитися на студійній роботі та уникнути сварок, які в них траплялися раніше. Запис тривав близько трьох місяців та закінчився 20 березня 2009 року. Музиканти визнавали, що вперше за багато років залишилися задоволеними процесом саундпродюсування, бо змогли записатися саме в тій студії та з тією людиною, що хотіли.

Учасники запису

«Lюk» Ольга Герасімова — спів Олег Сердюк — клавішні, віртуальні інструменти Олександр Кратінов — ударні, віртуальні інструменти Сергій Бельмас — бас-гітара Валентин Панюта — гітара

Співавтори Антон Слєпаков — текст, спів (3) Олексій Мокринський — текст, музика, бек-вокал (5) Сергій Жадан — текст (8, 10) Костянтин Русєв — текст (4) Юлія Рущенко — текст (11)

Запис та оформлення Студія «211» (Київ, 2009) запис — Влад Ярун зведення — Віталій Телезін, Влад Ярун майстеринг — Віталій Телезін, Влад Ярун саундпродюсинг — Віталій Телезін

Студія «м.а.р.т.» (Харків, 2009) — запис гітар (окрім 6) звукорежисер — Сергій Кондратьєв

Студія «Графпром» дизайн обкладинки — Марія Норазян, Ілля Павлов

Анонс та вихід альбому

13 лютого 2009 року, перед сольним концертом «Lюk» у Києві, музиканти повідомили, що вже активно записують нові пісні на київській студії «211», а також ведуть перемовини щодо знімання відеокліпу на одну з нових пісень. За місяць стало відомо, що альбом отримає назву «Мамина юность», вийде навесні одночасно в Україні та в Росії, а першим синглом з нього стане «Дама из Праги». Ще за місяць було анонсовано, що презентація альбому відбудеться наприкінці квітня 2009 року, а до його складу увійде 13 нових пісень. В пресрелізі повідомлялося, що співавтором тексту та співвиконавцем однієї з пісень став Антон Слєпаков з гурту «И друг мой грузовик», а на іншій можна буде почути запис звернення радянського композитора Дмитра Шостаковича до радіослухачів в блокадному Ленінграді.

Альбом вийшов 24 квітня 2009 року. В Україні його випустив на компакт-дисках лейбл звукозапису Comp Music, а в Росії — лейбл «Союз». Презентація альбому відбулася в день виходу в київському клубі «Trocadero». Як і раніше, гурт не використовував стандартні для шоубізнесу засоби розкрутки, як-то активна ротація пісень на телебаченні або на радіо, але спілкувався із власною публікою за допомогою інтернету та фестивальних виступів. Зокрема, після появи альбому в інтернеті, кількість слухачів «Lюk» на сайті Last.fm збільшилася на 547 %. Самі музиканти вважали, що альбом вийшов напрочуд вдалим, та називали його єдиним власним записом, який могли слухати після релізу, попри числені репетиції.

На підтримку платівки гурт відправився в концертний тур, який містив близько 30 виступів в Росії та Україні, а наприкінці літа подорожував до інших країн СНД, як-то Білорусь, Прибалтика або Грузія. Українська частина туру складалася з чотирьох концертів в східній Україні, включаючи презентацію в Києві та Харкові, та чотири концерти на західній Україні, де їх знали гірше. Російська частина турне була більш масштабною та успішною, ніж українська. В цілому, тур не виправдав фінансових очікувань музикантів, але й не сильно їх розчарував.

Зміст альбому

Назва та обкладинка Назва альбому не має відношення до ретро-тематики. За словами музикантів, вона була не відсиланням до юності їхніх мам, а означала юність, що проживається просто зараз. «Ми вирішили, що юність — це дуже потужний період. Це радше майбутнє, ніж минуле» — пояснював гітарист Валентин Панюта.

Альбом було оформлено в харківській студії «Графпром», заснованій у 2006 році випускниками місцевої академії дизайну та мистецтва. Спеціально для нового релізу дизайнери Ілля Павлов та Марія Норазян створили новий логотип гурту, а також провели фотосесію з «марсіанським андрогіном, який і представляє нове обличчя команди», що потрапив на обкладинку.

Музика та тексти

За словами музикантів, на новому альбомі гурт вирішив змінити звучання та відійти від лаунжу на користь рок-музики. Вони хотіли позбутися занадто стерильного звучання та зробити нові пісні більш «брудними», щоб краще донести естетику концертних виступів. Звучання «Lюk» завжди відзначалося сумішшю різних жанрів, як-то ейсид-джаз, даб, соул, фанк та регі, і новий альбом продовжував поєднувати різножанрові елементи, балансуючи між інді-музикою та більш форматними композиціями. Він зберіг характерні ознаки попередніх платівок, як то електронне звучання з «космічними» клавішними, дзвінкий вокал Олі Герасимової, літній настрій й незмінний оптимізм, професійні аранжування, тексти українською, російською та французською мовами. Серед відмінностей «Маминої юності» відзначали більш щільне та рокове звучання, яке тяжіло до попроку, жорсткіше звучання гітар, та відсутність регі, яке раніше було наслідком співпраці з Андрієм Запорожцем. В музиці «Lюk» вбачали паралелі з творчістю таких виконавців, як ейсід-джазові De-Phazz та Jamiroquai, російські попрокові гурти «Мумий Тролль» та «Чичерина», Pizzicato Five, , Morcheeba, Air, , Dsh! Dsh!, , Mazzy Star, , , Cranes, українські Fotomoto та 2sleepy, але відзначали їхню власну упізнавану манеру.

У новому альбомі більше уваги було приділено текстам пісень, в той час, як в минулих платівках на першому місці завжди були мелодії Якщо раніше більшість з них було написано на тексти Сергія Жадана, якому заздалегідь скидували музику, то тепер поету належало лише два тексти («Зима» та «Антон»). Багато пісень написали самі музиканти, «по рядочку, в дорозі, у переїздах». «Якось так у нас виходить, що кожен долучається якоюсь ноткою, яка є різна: в одній нотці ніжність, в іншій філософія — все це разом склали й отримали такі пісні» — розкривала секрети колективної творчості Оля Герасімова. Музиканти свідомо змінили тематику, відмовившись від занадто позитивного звучання «про космос або сонце» та додали трагічності й тривожності. Характер мелодії визначав мову пісень, а з текстами французькою або італійською їм допомагали друзі. Примітно, що на «Маминій юності» не було пісень англійською мовою, попри давні плани видати збірний англійськомовний альбом, щоб випустити його за кордоном. Як і на попередньому альбомі, на цьому також є «запрошена зірка»: минулого разу це був Сергій Бабкін з 5'nizza, а тепер — Антон Слєпаков з гурту «И друг мой грузовик», що написав та прочитав частину пісні «Митхун Чакроборти».

Пісні

Альбом відкриває ніжна пісня «Друг» (), героїня якої розкриває свої почуття, як-то хвилювання за «співачку з Уфи» або освідчення в коханні безіменному милому другові. Слідом за другою «Нафтою» йде головний хіт з альбому, танцювальна композиція «Мітхун Чакраборті» (). Образ відомого боллівудського кіноактора був обраний через те, що мелодія пісні містила індійські мотиви. Записана разом з Антоном Слєпаковим, пісня з бадьорим східним аранжуванням відображала тогочасне захоплення індійською культурою після успіхів фільму «Мільйонер із нетрів» та співачки M.I.A.

Продовжує альбом традиційний, як для «люків», французькомовний трек «Le Petrole-27», схожий на творчість De-Phazz, Gabin або пісню Röyksopp «Remind Me». Наступна пісня «Олені» є більш роковою у порівнянні з попередніми альбомами. «Дама з Праги» (), яка вийшла синглом, відзначається гітарними партіями у стилі The Smiths, та розповідає «чехівську» історію про героїню, яку «завалило в розмитому яру»; закінчується сумна пісня у піднесеному настрої: «Я нап'юся з фонтану блакитного кольору — і забуду, що втратила людину». Танцювальна «Байкали, Амури» () поєднує синті-поп від Eurythmics, клавішні Moby та диско в стилі Кайлі Міноуг.