Яхія (або Ях'я) Олександр (тур Şehzade Yahya, шехзаде Ях'я; бл. 23 жовтня 1585Kosovo, A Short History (1998), Noel Malcolm -- Harper Perennial - pp. 121 - 122. ISBN 978-0-06-097775-7—1649) — турецький авантюрист, самозванець, видавав себе за представника султанського роду Османів. Претендент на турецьке султанство під час Босфорської війни.

Біографічні відомості Мав турецько-грецького походження, його мати — грекиня, православна, а відтак мав підтримку грецького населення Константинополя. Загалом, мав на меті зруйнувати Османську імперію та очолити нове Грецьке царство .

Видавав себе за сина турецького султана Мурада ІІІ (помер в січні 1595) і грекині Єлени з візантійської імператорської династії Комніних. За власними словами, був врятований матір'ю тим, що вони разом втекли з Топкапи, коли помер батько Яхії і в столицю мав приїхати старший син Мурада ІІІ — Мехмед, який стратив всіх своїх братів згідно закону Фатіха(en) James P. Krokar, "Maps in the Service of an Anti-Ottoman Crusade", Imago Mundi 60:1:23-38 (2008) JSTOR:40234115 p.29.

Від 1603 р. активний організатор антиосманської християнської коаліції в Західній Європі. В Європі був відомий як «Олександер, граф Чорногорський». У 1620 роках зробив спробу організувати військову коаліцію проти Туреччини, до якої входили б запорозькі та донські козаки, військові сили претендента на кримський престол Шагін-Гірея.

У 1624-25 побував у Києві в митрополита Й. Борецького та на Запоріжжі, де пробував схилити козаків до походу на Стамбул. Деякий час жив на Запорожжі. На початку 1625 з метою залучити до цього плану Московію Й. Борецький вислав до царя Михайла Федоровича козацьке посольство, у складі якого був і посланець Я. Марко Македонянин. Після невдачі козацького посольства до Москви (цар не погодився приєднатись до антитурецької коаліції) Яхія, очевидно, відмовився від свого плану й через Путивль, Мценськ і Архангельськ виїхав за кордон. В подальшому був активним учасником організації антитурецької коаліції. Найбільшу підтримку отримав з боку північно-італійських монархів. Часто перебував на Балканах з метою організації антиосманських повстань. Під час останнього відвідування Балкан 1649 року був поранений і помер. Поховали його за державний рахунок.

Сім'я Дружина: Анна Катерина Кастріотта (народ. 1608 р.), дочка графа П'єро Дрівасто, нащадка СкандербегаGiammanco A.D. (Self) Fashioning of an ottoman cristian prince: Jachia ibn Mehmed in confessional diplomacy of the early seventeenth century // Central Europian University : MA thesis in comparative history. — 2015..

Син: Мауріціо (1635, Турин—1693, Пальманова).

Дочка: Олена (1638, Турин—1697); з 1658 одружена з пизанським дворянином Андреа Б'яджіGiammanco A.D. (Self) Fashioning of an ottoman cristian prince: Jachia ibn Mehmed in confessional diplomacy of the early seventeenth century // Central Europian University : MA thesis in comparative history. — 2015.— p. 60..

Дивіться також

Лжедмитрій

Примітки

Джерела Сас П.М. Яхія Олександр //

Полїтичні горізонти козачини 1624/5. Шагін, Яхія і переговори з Москвою // М. Грушевський. Історія України-Руси. — Том VII. Розділ VIII. Глава VII. «Константинопольский» поход Яхьи // Королёв В. Н. Босфорская война. — Москва: Вече, 2007.

Посилання