Корибут-Дмитро Ольгердович (бл.1358/1359 — після 1404) — князь сіверський (1386—1392), чернігівський, збаразький, брацлавський, вінницький(?). Син великого князя литовського Ольгерда і його третьої дружини Уляни Тверської, рідний брат польського короля Владислава II Ягайла.
Життєпис Його не слід плутати з Дмитром Ольгердовичем Старшим — князем трубчевським й брянським, сином Ольгерда від першого шлюбу з Марією Вітебською.
Як князь новгород-сіверський вперше згадується в літописному оповіданні про події 1382 року. Був впливовим українським князем. Можливо, карбував власну монету. Проводив незалежну політику, через що вступив в конфлікт з Великим князем Литовським Кейстутом, який навіть організував на Корибута похід. Проте через початок громадянської війни у ВКЛ (1381—1384) та наступ на Кейстута військ князя Ягайла похід на Корибута перервали.
Виступав також й проти посилення влади Ягайла, довго не визнавав його Великим князем Литовським. Лише 1386 року Корибут видає присяжну грамоту Ягайлу. Проте, продовжував проводити самостійну політику до 1393 року. Був позбавлений влади через конфлікт із Великим князем Литовським Вітовтом (1393), який передав його уділ Федору Любартовичу. Згодом Вітовт повернув князівство сину Дмитра-Корибута — Сигізмунду.
Діти Дружина — Анастасія, дочка князя рязанського Олега Івановича Сигізмунд (? —1435) — намісник Чеського королівства; Федір (? — після 1440) — військовий та політичний діяч ВКЛ, деякі дослідники ототожнюють його з Федором Несвіцьким. Іван (? — після 1431); Анастасія — дружина , ; Оленау трилогії «Саґа про Рейневана» Анджея Сапковського згадується як Гелена з Пщини, або «Вдова на Пщині» (Литовська) (? — після 2 березня 1449) — 16 січня 1407 року вийшла за , князя Ратиборського (1375—1424); Марія — дружина , князя Воротинського.
Примітки
Джерела та література Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. — Біла Церква : Видавець Олександр Пшонківський, 2006. — С. 639, 650—651. — ISBN 966-8545-52-4. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 68, 161, 166—168, 170, 450—453, 456, 466, 515. Сапковський А. Lux perpetua: Роман / Пер. А. Поритко. — К. : Гамазин, 2007. — 632 с. — ISBN 978-966-2938-55-5. Русина О. Сіверська земля у складі Великого князівства Литовського. — К., 1998. Русина О. Дмитро-Корибут Ольгердович // Kuczyński S. Fedor kn. Neswizki (Fed'ko Neswizki, Nieswicki, Nieświeski, Nieświski) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : PAU, 1948. — T. VI/5, zeszyt 30. — S. 386—387. Kuczynski S. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy. — Warszawa, 1936. Зотов Р. В. О черниговских князьях по Любецкому синодику и о Черниговском княжестве в татарское время. — СПб., 1892.
Посилання ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ; Інститут історії України НАН України: ДМИТРО-КОРИБУТ ОЛЬГЕРДОВИЧ ;
ПопередникДмитро Ольгердович Князь сіверський1380-1393 НаступникФедір Любартович