Наза́р Михайлович Гонча́р ( , Львів — , біля Ужгорода) — український поет і перформер.

Життя та творчість

Лауреат премії БУ-БА-БУ за найкращий вірш 1989 року. Автор поеми-комікса «Казка-показка про Байду-Немову» (1993), а також збірок віршів: «Закон всесвітнього мерехтіння» і «ПРОменеВІСТЬ».

Випускник Львівського університету ім. І.Франка (1986, українська філологія).

Співзасновник літературного гурту «ЛУГОСАД» (ЛУчук-ГОнчар-САДловський). Писав паліндроми, був членом літугруповання «ГЕРАКЛІТ».

Стипендіат програм «Urbani» (2005), «Gaude Polonia» (2007) і «Stadtschreiber der Stadt Graz» (2007/2008).

Твори Назара Гончара входять в шкільну програму вивчення української літератури.

Жив у Львові. Неодноразово виступав у Польщі. У 2007 році тут вийшов томик його вибраних віршів у перекладах Анети Камінської та Андрія Поритка (з участю автора). Його тексти були також опубліковані в антології «Wiersze zawsze są wolne. Poezja ukraińska przekładach Bohdana Zadury» та в часописах «art», «LiteRacje» «Pociąg 76» (w tłumaczeniu Anety Kamińskiej i Andrija Porytki). Польська Інтернет-сторінка автора — на порталі www.literackie.pl. Стипендіат програм «Urbani» (2005), «Gaude Polonia» (2007) та «Stadtschreiber der Stadt Graz» (2007/2008). 2008 року австрійське видавництво «Leykam» (Грац) видало перформативну поезію і лірику Назара Гончара у збірці «Lies dich», куди увійшла оригінальна німецькомовна творчість поета, а також вірші Гончара у перекладі Христини Назаркевич.

Його творчість не обмежувалася аркушем, пером і словом. Свого часу він працював актором у Львівському театрі ім. Леся Курбаса, заснував поетичний «Театр Ледачої Істоти» та студію перформенсу PERHAPS. А з початком XXI ст. одним із перших дивував львів'ян мистецтвом перформенсу.

Трагічна смерть Загинув 21 травня 2009 під час купання в озері, яке розташоване у кар'єрі неподалік від Ужгорода. Один зі свідків трагедії, письменник Андрій Любка, розповів, що Назар Гончар поїхав відпочити на озеро після зустрічі зі студентами Ужгородського національного університету: «…Він увесь час був біля берега: сидів у воді й трохи плавав. За кілька хвилин ми помітили, що товариш зник. Почали гукати, а через п'ять хвилин побачили його тіло за 30 метрів від берега»Назар Гончар потонув у кам'яному кар'єрі (gazeta.ua, 26 травня 2009). Згідно з висновком лікарів, причиною смерти стала ішемічна кардіоміопатія. Про свою хворобу серця поет не знав.

Мар'яна Савка, поетеса, головна редакторка «Видавництва Старого Лева»:

За останній час ми втратили стільки прекрасних людей, письменників… Страшенно прикро і досить страшно. Назар… Не знаю, як це сталося і як це сприймати за реальність. Людина була настільки світлою, доброю, привітною… Лагідний чоловік з філософським ставленням до життя. Завжди спокійний. Справляв враження людини, яка нікуди не поспішає. І так собі, не поспішаючи, робив багато справ. Був добрим сім'янином і батьком, перш за все. Його син Юлько завжди був біля Назара. Хоч я не належу до найближчих друзів Назара, ми часто бачилися. Ніколи не пам'ятаю Назара роздратованим. Він ніколи нікого не ображав і не ображався. Це — фатальна, трагічна загибель. Не хочеться вірити в те, що письменники повинні відходити у такий трагічний спосіб…

Іван Лучук, письменник, співзасновник літературного гурту «ЛуГоСад»:

«Це безповоротна втрата. Більше такого поета в нас немає… У Назара — такий широкий діапазон творчости поетичної, якої вистачить на добру сотню добрих поетів. Величезна втрата для української літератури. І для мене особисто. Назар був моїм найближчим другом, кумом, хресним батьком моєї доньки… Без таких людей, як Назар, світ стає порожнім…»

Залишив удову Христину й 13-річного сина Юліана.

Похований 23 травня 2009 року на 78 полі Личаківського цвинтарю, неподалік могили поета Ігоря Римарука. У 2013 році на могилі поета встановлено пам'ятник, автор — львівський скульптор Олег Капустяк. Бібліографія книжкових видань Гончар Н. Закон всесвітнього мерехтіння: «я — мерехчу…» (С. 52); Для Музи (С. 53); Non credo (С. 54); Дещо з передісторії (С. 55); Автопортрет у трамваї (С. 56); Автопортрет у пательні (С. 57); Автопортрет в автобусі (С. 58); Автосуґестія (С. 59); «Серед зими я вибрався в мандрівку…» (С. 60); «а рима…» (С. 61); «сухі цупкі листки…» (С. 62); Автонатюрморт (С. 63); Вистій (С. 64); «Символізми…» (С. 65); «я сьогодні нап'юся-нап'юся…» (С. 66); На заріз (С. 67); «якби я вмів дихати …» (С. 68); «запитайте у дерева…» (С. 69); Настрій (С. 70); На новий рік (С. 71); «тротуаром фраєр…» (С. 72); «коли в віршову гальбу…» (С. 73); Зацапка мудрого цапа з дурним чоловіком (С. 74); «поезіє…» (С. 75); «в житті (в житті? — нехай)…» (С. 76); «Коли зламався…» (С. 77); «моя платформа — крихітна крижина…» (С. 78); Deca-deca-decadence decadence-decadence (або un po’ decadendo) (С. 79); Маніфестації (С. 80); «ой у полі голову…» (С. 81); «я хотів би бути…» (С. 82); Конкурс (С. 83); Телефонна серенада (С. 84); «одна моя знайома…» (С. 85); Така любов (С. 86); Лірика футуриста (С. 87); Го-о-ол (С. 88); «не спиться…» (С. 89); «я осовів…» (С. 90); Сон (з Антоничем в узголів'ї) (С. 91); «ой не буду будити…» (С. 92); «сниться мені невідома Італія…» (С. 93); Ода до ліжка або Колискова для себе (С. 94); «пірнаю…» (С. 95); Сестрінчик (С. 96); Відписую Ко’ Досину чий друг Ван Вей (С. 97); «нині рано…» (С. 98); «'чулення…» (С. 99); Божевільні вірщі? (С. 100); Ремінісценції або відгомін (С. 101); Поемрево (С. 102); «мене…» (С. 103); Мов (С. 104); «коли потяг — у даль…» (С. 105); Отакої! (С. 106); Подробиці (з циклу): Поезія; «універсальний вислів…»; Інтонаційно-імпровізаційна поема; Прислів'я; «чуєш? мов-чати-му»; Трагедія (С. 107); «піхви…» (С. 108); Апологія Байдужости (С. 109) // ЛУГОСАД: поетичний ар'єргард. — Львів: ВФ «Афіша», 1996. — С. 50-109.

Гончар Н. Закон всесвітнього мерехтіння: «я — мерехчу…» (С. 4); Для Музи (С. 5); Non credo (С. 6); Дещо з передісторії (С. 7-9); Автопортрет у трамваї (С. 10); Автопортрет у пательні (С. 11); Автопортрет в автобусі (С. 12); Автосуґестія (С. 13); «Серед зими я вибрався в мандрівку…» (С. 14); «а рима…» (С. 15); «сухі цупкі листки…» (С. 15); Автонатюрморт (С. 16); Вистій (С. 17); «Символізми…» (С. 18-19); «я сьогодні нап'юся-нап'юся…» (С. 20); На заріз (С. 21-24); «якби я вмів дихати …» (С. 25); «запитайте у дерева…» (С. 26); Настрій (С. 27-28); На новий рік (С. 29); «тротуаром фраєр…» (С. 30); «коли в віршову гальбу…» (С. 31); Зацапка мудрого цапа з дурним чоловіком (С. 32); «поезіє…» (С. 33); «в житті (в житті? — нехай)…» (С. 34-35); «Коли зламався…» (С. 36); «моя платформа — крихітна крижина…» (С. 37); Deca-deca-decadence decadence-decadence (або un po’ decadendo) (С. 38); Маніфестації (С. 39-40); «ой у полі голову…» (С. 41); «я хотів би бути…» (С. 42); Конкурс (С. 43); Телефонна серенада (С. 44); «одна моя знайома…» (С. 45); Така любов (С. 46); Лірика футуриста (С. 46-47); Го-о-ол (С. 48-49); «не спиться…» (С. 50); «я осовів…» (С. 51); Сон (з Антоничем в узголів'ї) (С. 52-53); «ой не буду будити…» (С. 53-54); «сниться мені невідома Італія…» (С. 55); Ода до ліжка або Колискова для себе (С. 56-57); «пірнаю…» (С. 57-58); Сестрінчик (С. 59); Відписую Ко’ Досину чий друг Ван Вей (С. 60); «нині рано…» (С. 61-62); «'чулення…» (С. 63); Божевільні вірщі? (С. 64); Ремінісценції або відгомін (С. 65); Поемрево (С. 65); «мене…» (С. 66); Мов (С. 66); «коли потяг — у даль…» (С. 67); Отакої! (С. 67); Подробиці (з циклу): Поезія; «універсальний вислів…»; Інтонаційно-імпровізаційна поема; Прислів'я; «чуєш? мов-чати-му»; Трагедія (С. 68); Апологія Байдужости (С. 68) // Лугосад. Об'єктивність канону. — Львів: ЛА «Піраміда», 2007. — С. 4-68.

Гончар Н. Казка показка про Байду Немову / Казкував Назар Гончар; Показав Орко Ґелитович. — Львів: [видавець — газета] «Молода Галичина», . — 32 с. — (Гуляй-поле — 3).

Гончар Н. Книжечка Назара Гончара Михайловича / буклет-проспект (нас тут 300) евентуальної книжки: назар гончар. КОБЗАР -ИК ПАК ПЕРЕБЕНДЯ. — Львів, 2000. — 4 с. — [Зміст]: Поезія Назара Гончара (С. 2); Поголос дайбожости (С. 3); «чи то я ще дітвак…» (С. 4). — (перша книжечка поета / перевидання (доповнене). ціна 30 коп.).

Гончар Н. ГраНЬ заонач. — [Львів, 2001]. — Без пагінації [56 с.]. — Без змісту. — [Зміст]: «речення…» [С. 1]; Промова про промовистість мовчання [візуальна поезія] [С. 2]; «папуга розпинається…» [С. 4]; гЛ(Н)узд [візуальна поезія] [С. 5]; О преподобіє образотворче [С. 6]; Дойшло [С. 7]; «перше світня — брехня всеквітня…» [С. 8]; «речення…» [С. 9]; Промова про промовистість мовчання [візуальна поезія] [С. 10]; індекс [С. 11]: (зречення…1; м’… м’…2; …3; папуга розпинається…4; ре…5; О преподобіє образотворче…6; ба я — ь…7; ь…8; зречення…9; м'м…10; …11); (Ex libris: Sohntag führ’ Sohntag; Гра знарочна; Книжка читанна; Перебендя; Тут зараз око; Я не остання буква абетки); «папуга розпинається…» [С. 12]; «ні я не ніцше ні а ще…» [С. 13]; О преподобіє образотворче [С. 14]; Святе письмо [С. 15]; Ж(ах) [С. 16]; «день і ніч…» [візуальна поезія, фрагмент] [С. 16]; Таке («речення…») [С. 17]; Промова про промовистість мовчання [візуальна поезія] [С. 18]; «гойда…» [візуальний паліндром] [С. 18]; Театр Ледачої Істоти [візуальна поезія] [С. 19]; Sacher-речник [С. 20]; «отаке то на сім світі…» [С. 20]; гЛ(Н)узд [візуальна поезія] [С. 21]; «в Івана на дачі…» [С. 21]; «у чаклунів…» [С. 21]; «досі сіре міфа сольдо…» [візуальна поезія] [С. 22]; О преподобіє образотворче [С. 22]; «фізика — мета-…» [візуальна поезія] [С. 22]; Писарське поле- [С. 23]; «приблизно дводюжиноніжно і ніжно…» [С. 23]; Загадка [С. 23]; «день і ніч…» [візуальна поезія] [С. 24]; Сила-бо то — ніка [С. 25]; «матиме тоді…» [С. 26]; Промова про промовистість мовчання [візуальна поезія] [С. 26]; «о туркотіння у буянні…» [паліндромон] [С. 26]; Припустимо? [С. 27]; «папуга розпинається…» [С. 28]; гЛ(Н)узд [візуальна поезія] [С. 29]; О преподобіє образотворче [С. 30]; Дойшло [фрагмент] [С. 31]; «люблю sinèad o'connor…» [С. 31]; «день і ніч…» [візуальна поезія] [С. 32]; Сум — часто- [С. 33]; «речення…» [С. 33]; Промова про промовистість мовчання [візуальна поезія] [С. 34]; «теопітек сам…» [паліндромон] [С. 34]; НАЗАР ГОНЧАР — ГРА ЗНАРОЧНА [С. 35]; Хто се- / бе зна- [С. 36]; «прогуляли балеринки…» [С. 36]; Пробайдуж [С. 37]; гЛ(Н)узд [візуальна поезія, фрагмент] [С. 37]; О преподобіє образотворче [С. 38]; Рядок по- [візуальна поезія] [С. 38]; Дойшло [фрагмент] [С. 39]; «нераз назар задається сумним та невеселим…» [С. 39]; «нумо всі разом…» [С. 39]; Дума моя [С. 39]; «день і ніч…» [візуальна поезія] [С. 40]; «плесо хвилюється…» [С. 41]; Те носим ми (сонет) [паліндромон] [С. 42]; Назар Гончар граНЬ заонач [С. 43]; Лет у Лету [С. 44]; Обізва нацїнізму [С. 45]; гЛ(Н)узд [візуальна поезія, фрагмент] [С. 45]; «отче на’…» [С. 46]; О преподобіє образотворче [С. 46]; «о боже боже горе…» [С. 46]; Дойшло [фрагмент] [С. 47]; «як умру…» [С. 47]; «день і ніч…» [візуальна поезія] [С. 48]; «речення…» [фрагмент] [С. 49]; Gleichachtung [С. 49]; «Був Мамай собі маминим синком…» [С. 50]; Промова про промовистість мовчання [візуальна поезія] [С. 50]; «мого бзіка пшик…» [паліндромон] [С. 50]; [дитяче фото за друкарською машинкою] [С. 51]; «сонячний зайчику-пострибайчику…» [С. 52]; Довгий язик [С. 52]; «а-ба-ба-га-ла-мажу…» [С. 52]; «гик-кигик…» [С. 52]; «сфіґлюй…» [С. 53]; «глянь (!): що ж є шрифт…» [С. 53]; О преподобіє образотворче [назва] [С. 54]; Насамкінець світу [С. 54]; Дойшло [С. 55]; «день і ніч…» [візуальна поезія] [С. 56].