Кам'яниця Лукашевичів — житловий будинок на східній стороні площі Ринок у Львові.

Історія Будинок був споруджений у XVI столітті, але у 1571 був майже повністю знищений пожежею, зберігся лише перекритий ґотичними склепіннями перший поверх.

У 1571—1577 роках будинок відбудовується архітектором Петром Красовським на замовлення міщанки Зофії Ганель. Під час реконструкції власним коштом Зофії Ганель відбудовано верхню частину кам'яниці, добудовано офіцини, які від подвір'я отримали ґанок. Будинок отримав також вогнетривкі стіни. Відомо також, що його фасад мав багатий декор: був прикрашений різьбленням, колонами, карнизами.

Від 1595 року кам'яниця Ганлівська змінила назву та власників. Від цього часу й до XVIII століття належала родині Лукашевичів. Потім належала іншим власникам, навіть магістрату, від якого перейшла до рук доктора Мартина Никанора Анчевського. Численні перебудови та реконструкції змінили зовнішній вигляд будинок. Дотепер збереглися лише фрагменти першого поверху. Від Анчевського кам'яниця перейшла до внучки його першої дружини Регіни Ожґєвичевої, а потім до родини Кастеллі. У 1677 році тут мешкала Анна Дорота з дому Фрезен Хжановська, потім будинок належав ксьондзу Вєлінському, родинам Завадських та Жевуських.

У XIX столітті власником будинку був Едвард Нікорович, на кошти якого у 1883–1884 роках була проведена реконструкція основної частини будинку, надбудова четвертого поверху, прибудова сходової клітки та туалетів до тильної частини, побудова триповерхової офіцини. Проєкт виконав архітектор Станіслав Олексінський. Під час перебудови фасад будинку був позбавлений первісного декору і тинькований, що надало будівлі рис класицизму.

Наприкінці XIX — на початку XX століття будинок належав Самуелю Райху та Йонаcу Льовенгерцу. На замовлення власників у 1910 році архітектор Генрик Сальвер виконав проєкт реконструкції основної частини будинку. На початку XX століття архітектор Генрик Орлеан виконав обмірні креслення будинку. У 1911 році на кошти власника Самуеля Райха за проєктом архітектора Генрика Орлеана реконструйовано основну частину будинку та офіцини. Можливо, що тоді ж реконструйовано й сходову клітку основної частини будинку, яка освітлювалася з допомогою світлового ліхтаря, який влаштовано на рівні даху.

У 1913 році будівничий майстер Антоній Рудольф Фляйшль виконав проєкт реконструкції ресторану на першому поверсі будинку. Останньою приватною власницею кам'яниці була Лаура Райх.

Після 1926 року будинок перейшов у власність міста та був сполучений з сусідніми кам'яницями; в ньому розмістилася експозиція Львівського історичного музею.

Джерела

Łoziński W. Patrycjat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII w.. — Wyd. II. — Lwów: Gubrynowicz i Schmidt, 1892. — 404 s. — S. 158. Łoziński W. Sztuka lwowska w XVI i XVII wieku: architektura i rzeźba. — Lwów: Nakładem księgarni H. Altenberga, 1898. — 228 s. — S. 37. Charewiczowa Ł. Mieszczka lwowska XVІ w. Zofia Hanlowa // Ruś Czerwona. — T. 1. — Lwów, 1935. — S. 1—34.

Посилання