Петрида́ва (трапляється також написання — Петрідава) — стародавнє місто, яке деякі дослідники ототожнювали з Кам'янцем-Подільським. Часто фігурує у парі з містом Клепідава.
Історія питання
Погляди дослідників 19 століття
Вавжинець Марчинський у книзі «Статистичний, топографічний і історичний опис Подільської губернії», виданій 1820 року у Вільно, припускав, що Кам'янець стоїть на місці Петридави (назву утворено від грецького ρετρος — камінь) Wawrzyniec Marczyński. Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie Gubernii Podolskiey z rycinami i mappami. — T. 1. — Wilno, 1820. — S. 162.. Ця думка набула певного поширення у краєзнавчій і історичній літературі.
Олександр Сементовський у книзі «Кам'янець-Подільський», виданій 1862 року в Санкт-Петербурзі, писав, що не має «жодного надійного підґрунтя прив'язувати Кам'янець до того місця, де існувало давнє місто Клепідава чи Петродава, закладене даками неподалік від Дністра, у межах нинішньої Подільської губернії» Сементовский Александр. Каменец-Подольский. — Санкт-Петербург, 1862. — С. 36—37..
1866 року польський лікар і історик Юзеф Ролле створив рукопис обсягом 229 аркушів своєї першої історичної монографії польською мовою «Кам'янець. Історичний нарис». В ній, як зазначає дослідниця життя та творчості Ролле Стефанія Баженова, «автор стверджував, чого не доведено історичною наукою й сьогодні, що місто Кам'янець-Подільський виникло на базі давньогрецьких колоній Клепідава і Петридава й існувало як „град“ аж до знищення його ордою хана Батия 1241 року» Баженова Стефанія. Юзеф Антоній Роллє: життя, діяльність, творчість. — 2-е видання. — Кам'янець-Подільський, 2002. — С. 98..
Монографія починалася так (переклад Надії Пашкової й Ольги Пламеницької): «Каменеція, Каменеціум, Каменікум, Клепідава, Петридава, град зі скелі, град кам'яний, підмурок християнства, старий, як слов'янство, гордий, як лицар на рубежах, вийшов до молдавського кордону і присів на скелястому узгір'ї, боронячи давню славу, і так стояв упродовж довгих віків незламний, непереможний, аж доки не впав під навалою орд Батия-хана, але хто ж тоді під ними не впав?» Пам'ятки України. — 2000. — № 3—4. — С. 59.
1882 року «Географічний словник Королівства Польського та інших слов'янських країв» у статті про Кам'янець, співавтором якої був Юзеф Ролле, писав, що «ще на планах, зроблених Птолемеєм, те місце, де нині стоїть Кам'янець, називалося спочатку Клепідава («клепсіс» — злодій) і Петридава («петра» — скеля)... Петридавою могли називати його римські вигнанці, що мешкали у Валахії та Молдові, від вапняків, скель, на яких збудований».
1895 року Юхим Сіцінський у книзі «Місто Кам'янець-Подільський» зазначив: «Історики, які писали про Кам'янець, як давні (Целярій), так і нові (Марчинський, Ліпінський та інші), кажуть, що наше місто є одним із найдавніших міст Дакії, яке згадує географ другого століття Птолемей, і має назву Клепідава чи Петридава, причому назву Петридава виводять від латинського кореня petra — скеля, камінь, і таким чином назву Петридави (кам'яного міста) ототожнюють із нашою назвою міста». Сіцінський не підтримав версію про дакійське походження Кам'янця-Подільського, оскільки «немає жодних доказів того, що Кам'янець насправді є одним із вказаних дакійських міст, хоча можливо, що стоїть на місці якого-небудь давнього поселення» Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. — Киев, 1895. — С. 5..
Погляди дослідників 20—21 століть
Петро Павло́вич у брошурі «Поділля. Історичні пам'ятки» (Аугсбург, 1946) писав про Кам'янець: «Клепідавою (містом злодіїв) його називали греки, які терпіли від нападів місцевого населення, а Петрідавою (кам'яним містом) тому, що Кам'янець лежить на кам'яних скелях» Павлович Павло. Поділля. Історичні пам'ятки. — Аугсбург: Брама Софії, 1946. — С. 9..
1983 року краєзнавці Андрій Паравійчук і Тамара Сис у статті в газеті «Радянське Поділля» (Хмельницький), пишучи про опис Скіфії батьком історії Геродотом, підкреслили, що він серед скіфських населених пунктів відзначив «місто з назвою Петридава (Кам'янець)», а Клавдій Птолемей пізніше на місці Петридави позначив Клепідаву. Висновок краєзнавців такий: «Поки археологи жодного міста цих часів не знайшли. Тому ці назви ніяк не можна ототожнювати з Кам'янцем-Подільським — дітищем слов'ян» Паравійчук А., Сис Т. З історії картографії // Радянське Поділля. — Хмельницький, 1983. — 19 жовтня..
1995 року Тамара Сис у статті, опублікованій в газеті «Кам'янець-Подільський вісник», повернулася до теми про Геродота та Петридаву: «Ішов 512 рік до нашого літочислення, як почалося це персо-грецьке лихоліття. Великий грецький учений Геродот, якого люди прозвали батьком історії, мандрував трохи пізніше по наших краях. Він і залишив опис першої зустрічі персів зі скіфами. Описав тоді і місто грецьке Петрідаву (місто з каменя, або Кам'янець). Довести не можемо, чи то був попередник слов'янського Кам'янця, чи лиш випадковий збіг назви, але багато археологічних знахідок свідчать про перебування тут греків» Сис Тамара. То була не легенда! // Кам'янець-Подільський вісник. — 1995. — 25 березня..
В «Історії» Геродота не виявлено жодної згадки про Петридаву. Проте на початку 21 століття тема Геродотової Петридави несподівано прозвучала в спільній праці професійних істориків Олександра Завальнюка та Олександра Комарніцького — в історико-популярному нарисі «Кам'янець-Подільський» (Кам'янець-Подільський, 2001) і у виданих на його основі «Нарисах з історії Кам'янця-Подільського» (Львів, 2006). Аналізуючи дако-римську гіпотезу про заснування Кам'янця-Подільського Євгенії та Ольги Пламеницьких, історики пишуть, що «ця концепція базується на своєрідному тлумаченні повідомлень античних авторів. Зокрема, географа 2 століття Птолемея про місто Клепідаву в Європейській Сарматії на лівому березі Дністра, чи Геродота про Петридаву — «місто на камені», біля стін якого 712 року до нового літочислення було розгромлено страшного завойовника — перського царя Дарія. Через тисячу років (1910 року) тут було знайдено скарб із чистого червоного золота вагою у 150 кілограмів, різні архітектурно-археологічні пам'ятки» Завальнюк О., Комарницький О. Кам'янець-Подільський, 2001. — С. 7; Завальнюк Олександр, Комарніцький Олександр. Нариси з історії Кам'янця-Подільського. — Львів: Центр європи, 2006. — С. 7—8..
Як зазначили Євгенія та Ольга Пламеницькі, географ 2 століття Клавдій Птолемей називає два міста, що мають схожу назву — Патридава та Петродава Book III, Chapter 8. Location of Dacia (from the Ninth Map of Europe), однак «за координатами (широтою) однозначно локалізіє їх на правому березі Дністра, у межах Дакії» Пламеницька Ольга, Пламеницька Євгенія. Кам'янець-Подільський — місто на периферії Римської імперії // Пам'ятки України. — 1999. — № 4. — С. 8; Пламеницька Ольга. Кам'янець-Подільський. — К., 2004. — С. 14..
Герактум (дані Птолемея) 53° 30' сх. д. 48° 40' пн. ш. Гігентаваріум (дані Птолемея) 53° 10' сх. д. 48° 40' пн. ш. Клепідава (дані Птолемея) 52° 30' сх. д. 48° 40' пн. ш. Метоніум (дані Птолемея) 51° 00' сх. д. 48° 30' пн. ш. Кародунум (дані Птолемея) 49° 30' сх. д. 48° 40' пн. ш. Кам'янець-Подільський (сучасні дані) 26° 35' сх. д. 48° 39' пн. ш. Патридава (дані Птолемея) 53° 00' сх. д. 48° 10' пн. ш. Петродава (дані Птолемея) 53° 45' сх. д. 47° 40' пн. ш.
«Словник сучасних географічних назв» (під загальною редакцією академіка РАН Володимира Котлякова) у статті про місто Орхей (Оргєєв) у Молдові, розташоване на річці Реут за 46 кілометрів на північ від Кишинева, пише, що це місто виникло наприкінці 13 століття як Старий Орхей на місці фортеці Петродава Словник сучасних географічних назв. Георге Штефан, мер міста П'ятра-Нямц у Румунії, запевняє, що в його місті «є багато історичних пам'яток, музеїв, руїни гето-дакської фортеці, яка називалася Петродава» Туристичні атракції повіту Нямц.
Популярність назви
У сезоні 1994—1995 років у любительській лізі чемпіонату України з футболу виступала команда «Петридава» з Кам'янця-Подільського. Набравши 26 очок у 24 матчах (7 перемог, 5 нічиїх і 12 поразок), вона посіла десяте місце в другій підгрупі Чемпіонат України. Любительська ліга 1994/95.
1999 року українська кіностудія «Контакт» у серії «Міста України» зняла документальний фільм про Кам'янець-Подільський під назвою «Петридава» (продюсер Лариса Роднянська, у ролі гіда в стрічці знявся кам'янчанин В'ячеслав Полятинчук). 2001 року цей фільм разом із фільмом про Коломию завоював гран-прі Міжнародного фестивалю туристичних фільмів «Вітер мандрів» .
Нині у Кам'янці-Подільському діють туристична фірма «Петридава» Туристична фірма «Петридава», народний театр української пісні «Петридава».
Примітки