Віктор Емануїл III (; 11 листопада 1869, Неаполь — 28 грудня 1947, Александрія, Єгипетське королівство) — третій король єдиної Італії нового часу від 29 липня 1900, імператор Ефіопії від 9 травня 1936 по 5 травня 1941 (формально зберігав титул до 3 вересня 1943), король Албанії від 16 квітня 1939 по 3 вересня 1943. Перший маршал Імперії (30 березня 1938). З Савойської династії, син і наступник Умберто I.
Правління
Всупереч традиційному союзу Савойської династії з Німеччиною та Австрією, в Першій світовій війні підтримав Антанту, розпочавши війну в 1915.
З 1922 значення Віктора Емануїла було суто номінальним, тому що реальна влада не без його допомоги перейшла до фашистів на чолі з Беніто Муссоліні. Пропаганда часів фашизму відверто відтіснила государя взагалі за всякі рамки, його фотографії замінювалися на портрети дуче, кадри з його участю вирізувалися з фільмів тощо. Король ніколи не заперечував рішенням фашистського уряду, не робив нічого, щоб захистити особисто відданих йому придворних і офіцерів, що піддавалися репресіям (у тому числі за расовою ознакою після 1938). Це приниження короля різко негативно позначилося на престижі династії.
У 1936, після захоплення Ефіопії (Друга італо-ефіопська війна), проголошений імператором Ефіопії; в 1939 — королем Албанії (повного міжнародного визнання ці титули не отримали).
У 1938 королю і Муссоліні присвоєні звання Перших маршалів Імперії.
У 1943, при наближенні військ союзників до Риму, король підтримав рішення Великої фашистської ради змістити й заарештувати дуче. Король відмовився від ефіопського й албанського титулів і з цього часу підтримував союзників. Після нового наступу німців і окупації ними Рима в тому ж році втік до Єгипту; фашистський режим був оголошений «республіканським» (Республіка Сало).
Останні роки 9 травня 1946 року 77-річний Віктор Емануїл III після майже півстолітнього царювання зрікся престолу на користь вже фактично керуючого Італією сина, «травневого короля» Умберто II, який носив корону лише місяць і був позбавлений влади за підсумками референдуму. Наступного року Віктор Емануїл III помер в Александрії, куди до нього з Болгарії переїхали дочка, цариця Йована, й онук Симеон II.
Сім'я 1896 року одружився з Єленою Негош-Петрович (1873—1952), дочкою короля Чорногорії Ніколи Петровича. Подружжя мало п'ятьох дітей: Іоланда Маргарита (1901—1986), одружена з Джоржіо Карло Кальві, графом Берголо; Мафальда (1902—1944), одружена з Філіпом Гессенським, померла в концтаборі Бухенвальд; Умберто II (1904—1983), одружений із Марією-Жозе Бельгійською; Джованна (1907—2000), одружена з царем Болгарії Борисом III; Марія Франческа (1914—2001), одружена з Луїджі Бурбоном-Пармським.
Нагороди
Італія
Вищий орден Святого Благовіщення з ланцюгом (1 січня 1887) Орден Святих Маврикія та Лазаря, великий ланцюг (1 січня 1887) Орден Корони Італії, великий ланцюг (1 січня 1887) Савойський військовий орден, великий ланцюг Савойський цивільний орден з ланцюгом Колоніальний орден Зірки Італії, великий ланцюг Орден «За заслуги в праці» (Італія) Бальї Великого хреста честі і відданості (Мальтійський орден; 10 лютого 1891) Хрест «За військові заслуги» (Італія) Пам'ятна медаль Італо-австрійської війни 1915—18 Пам'ятна медаль об'єднання Італії Медаль Перемоги Маврикіанська медаль Орден Вірності (Албанія), великий хрест (1939) Орден Скандербега, великий хрест (1939) Орден Римського орла, великий золотий хрест (14 березня 1942)
Німецька імперія
Орден Чорного орла з ланцюгом Орден Червоного орла, великий хрест Почесний шеф 1-го Гессенського гусарського полку №13 Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1882) Орден Святого Губерта (1883) Орден Білого Сокола, великий хрест (1888) Орден Вірності (Баден) (1893) Орден Бертольда I (1893)
Польща
Орден Білого Орла Virtuti Militari, великий хрест (12 грудня 1923)
Португалія
Орден Вежі й Меча, великий хрест Потрійний орден (19 липня 1919)
Іспанія
Орден Золотого руна (2 грудня 1878) Орден Карлоса III, великий хрест з ланцюгом (10 грудня 1900) Імперський орден Ярма та Стріл, ланцюг (1 жовтня 1937)
Британська імперія
Орден Підв'язки (3 серпня 1891) Королівський вікторіанський ланцюг (18 листопада 1903) Орден Лазні, почесний військовий великий хрест (1916)
В 1941 році позбавлений британських нагород.
Інші країни
Орден Андрія Первозванного (Російська імперія) Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест (Австро-Угорщина; 1887) Орден Серафимів з ланцюгом (15 квітня 1888) Орден Слона (Данія; 23 вересня 1891) Орден Королівського дому Чакрі (Сіам; 1 червня 1897) Орден хризантеми з намистом (Японська імперія; 16 квітня 1902) Орден Лева і Сонця, великий ланцюг (Перська імперія; 1902) Орден Кароля I, великий хрест з ланцюгом (Румунія; 1906) Орден Білої троянди (Фінляндія), ланцюг (1920) Орден Білого лева, ланцюг (Чехословацька республіка; 1925) Хрест Свободи (Естонія) 3-го ступеня, 1-й клас (29 квітня 1925) Верховний орден Христа (Ватикан; 2 січня 1932) Орден «Святі Рівноапостольні Кирило та Мефодій» з ланцюгом (Третє Болгарське царство) Військовий орден Лачплесіса (Латвія) Орден Святого Петра Цетинського (Чорногорія)
Примітки
Посилання
Genealogy of recent members of the House of Savoy King Vittorio Emanuele III
ПопередникУмберто I Король Італії1900-1946 НаступникУмберто II ПопередникХайле Селассіє I Імператор Ефіопії1936-1941 НаступникХайле Селассіє I ПопередникЗогу I Король Албанії1939-1943 НаступникТитул ліквідовано