Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», до 1929 Харківський технологічний інститут, з 1975 Харківський ордена Леніна політехнічний інститут імені В. І. Леніна — заснований в 1885 році в Харкові. Другий за часом відкриття технологічний інститут в Україні після Львівської технічної академії (1844). В даний час — найбільший навчальний центр східної України і найбільший ВНЗ міста Харкова. В університеті навчаються приблизно 26 тисяч студентів.

В університеті здійснюється підготовка фахівців за трьома кваліфікаційними рівнями. Перший рівень — навчання 4 роки з наданням кваліфікації бакалавр, другий і третій — навчання 5,5 років з наданням кваліфікації інженер або магістр — 6 років.

Історія ХТІ — перший технічний виш в українських губерніях російської імперії та другий технологічний інститут імперії. Рішення про відкриття прийнято в 1870-х роках.

Інститут урочисто відкрито 14 (27) вересня 1885 як практичний технологічний інститут з двома відділеннями — механічним та хімічним, на які приймалося всього 125 чоловік. Організатором і першим директором інституту був відомий вчений у галузі механіки та опору матеріалів, заслужений професор В. Л. Кирпичов. На момент відкриття в інституті було 17 викладачів, 10 професорів і 7 ад'юнкт-професорів. В 1898 році ХПТІ у зв'язку з поглибленням теоретичної освіти перейменований в технологічний інститут імператора Олександра III. В 1921 році при інституті було відкрито перший в Україні робочий факультет. В 1923 році йому дали ім'я В. І. Леніна. В 1929 році технологічний інститут ім. В. І. Леніна перетворюється в політехнічний інститут імені Леніна.

У 1930 році на базі окремих факультетів інституту було створено п'ять самостійних вишів: механічно-машинобудівний (незабаром об'єднаний з інститутом), електротехнічний (також об'єднаний), хімічно-технологічний (також об'єднаний), інженерно-будівельний (ХІБІ ), авіаційний (ХАІ).

У роки Другої світової війни понад три тисячі викладачів, студентів і співробітників інститутів пішли до лав Радянської Армії. В евакуації (м. Красноуфимськ і м. Чирчик) інститут не тільки продовжував підготовку інженерних кадрів, але й вирішував важливі наукові проблеми, пов'язані зі зміцненням обороноздатності країни. Так, професор Носков Б. О. в роки війни працював головним металургом заводу. За розробку сталі для танку Т-34 він отримав Державну премію СРСР, яку вніс до фонду оборони.

В 1949 році чотири вищі: механічно-машинобудівний, хімічно-технологічний, електротехнічний і інститут цементної промисловості були об'єднані і на їх основі відновлений політехнічний інститут ім. В. І. Леніна. Ректором був призначений Семко М. Ф., доктор технічних наук, професор, Герой соціалістичної праці, який пропрацював на цій посаді наступні 30 років.

За роки радянської влади інститут підготував понад 120 тисяч фахівців (до революції — 2400). Багато випускників інституту стали Героями Радянського Союзу та Соціалістичної Праці, видатними вченими та державними діячами.

В квітні 1994 року Кабінет Міністрів України надав Харківському політехнічному інституту статус Державного політехнічного університету.

В 2000 році за наказом Президента Україні ХДПУ отримав статус Національного (та став НТУ «ХПІ»)

НТУ «ХПІ» має найвищій, IV рівень акредитації, та здійснює підготовку фахівців з 96 спеціальностями на денній та заочній формах навчання.

Сьогодні НТУ «ХПІ» має найвищі в східній та південній Україні обсяги ліцензованого прийому і держзамовлення.

В 2007 році університет отримав премію в'єтнамського президента Нгуєн Чи Тхань.

Президент Республіки Таджикистан Емомалі Рахмон 5 грудня 2008 р., перебуваючи в Харкові, зазначив, що 2009 року в столиці Душанбе планується відкрити філіал НТУ «ХПІ»У Душанбе планують відкрити філіал НТУ «ХПІ».

З 2010 до 2014 р. мав статус самоврядного (автономного) дослідницького національного університету.

У квітні 2019 року на території студентського містечка було встановлене «сонячне дерево» за проектом кафедри промислової та біомедичної електроніки університету, яке має сонячні панелі, від яких студенти можуть підзаряджати свої гаджети, а вночі виступає як світильник. Воно стало першим експонатом парку науки і техніки «STEAMPARK», який реалізується спільно з Харківською державною академією дизайну та мистецтв. Планується встановити ще 3 таких об'єкти.

Структура університету Університет складається з багатьох підрозділів, які займаються усіма аспектами навчальної діяльності, дозвілля та життя студентів та викладачів. Це кафедри та навчально-наукові інститути, адміністративні підрозділи, відділи з роботи з іноземними студентами, спорткомплекс та бази відпочинку, та інше. Університет має як окремі підрозділи: Відділ діловодства та канцелярії Докторантура і аспірантура Науково-дослідна частина Науково-технічна бібліотека Навчальний відділ Військово-мобілізаційний відділ Відділ забезпечення якості освітньої діяльності Відділ міжнародних зв’язків Інформаційно-обчислювальний центр Відділ кадрів Юридичний відділ Приймальна комісія Підготовчі курси Науково-технологічний і навчальний та навчально-виробничий центри Центр “Кар’єра” Освітній центр «Німецький технічний факультет» Університетська клініка НТУ «ХПІ» Університету підпорядковані деякі навчальні заклади: Харківський комп’ютерно-технологічний фаховий коледж НТУ «ХПІ» Полтавський політехнічний фаховий коледж НТУ «ХПІ»(Полтавський політехнічний коледж) Інститут танкових військ ім. Верховної Ради України Військовий коледж сержантського складуСпорт та культура: Спортивний комплекс Палац студентів МузейНауково-дослідницькі інститути: Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут «Молнія» Науково-дослідний інститут Іоносфери НТУ «ХПІ» Міжгалузевий інститут післядипломної освіти

Університет також утримує гуртожитки і житлові будинки, а на його території розташований дитячий садок.

Науково-навчальні інститути

В університеті працюють 9 навчально-наукових інститутів, на яких базується 101 кафедра. Вони здійснюють підготовку за близько 100 спеціальностями. Навчально-науковий інститут механічної інженерії і транспорту Навчально-науковий інститут енергетики, електроніки та електромеханіки Навчально-науковий інститут комп'ютерного моделювання, прикладної фізики та математики Навчально-науковий інститут хімічних технологій та інженерії Навчально-науковий інститут економіки, менеджменту і міжнародного бізнесу Навчально-науковий інститут комп'ютерних наук та інформаційних технологій Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарних технологій Навчально-науковий медичний інститут Навчально-науковий інститут міжнародної освіти

Керівництво університету

Ректор — Сокол Євген Іванович, лауреат премії НАН України, доктор технічних наук.

Почесний ректор НТУ «ХПІ»Товажнянський Леонід Леонідович, доктор технічних наук, професор.

Проректори з науково-педагогічної роботи: МИГУЩЕНКО Руслан Павлович, доктор технічних наук, професор, дійсний член Академії метрології України. ХРИПУНОВ Геннадій Семенович, доктор технічних наук, професор. ТРУШ Олександр Олегович, кандидат наук з державного управління, професор. ГАСАНОВ Магомедємін Ісамагомедович, доктор технічних наук, професор НТУ «ХПІ».

Проректор з наукової роботи — Марченко Андрій Петрович, академік АН ВШ України, доктор технічних наук, професор.

У 1915—1918 роках ректором був заслужений професор Осипов Іван Павлович. У 1923—1928 роках ректором був Маслов Олексій Матвійович.

Ректори (директори) НТУ «ХПІ» [ХПТІ, ХТІ, ХХТІ, ХММІ, ХЕТІ, ХПІ] https://library.kpi.kharkov.ua/uk/Rectors

Корпуси

Університет складається з приблизно 20 корпусів. Більша частина корпусів зосереджені компактно — по лінії станцій метро Пушкінська і Архітектора Бекетова. Корпуси різко відрізняються за часом побудови — старі корпуси будувалися, як правило, в XIX столітті, і функціонували з самого моменту заснування інституту. Ці корпуси побудовані з цегли, і мають велику архітектурну і навіть історичну цінність. Нові корпуси будувалися в радянську епоху, і за габаритами відповідають бетонним будинкам, побудованим в той час. Час їх побудови — 60-80-ті роки XX століття.

У-1

У-1 — найвищий корпус університету і один з найбільших. Корпус має прямокутну форму в основі. Він має значну площу скління. Корпус є не тільки найвищим в університеті, але й є однією з найвищих будівель міста, до того ж він розташований на височині. З цього корпусу видно значну частину міста — весь Нагірний район і прилеглі сусідні, Холодна гора, Салтівка, Нові Доми. Корпус був зданий в експлуатацію в 1974 р. У корпусі функціонують шість ліфтів, з них два — швидкісні, які починають працювати за 10 хвилин до початку лекцій і вимикаються з початком. Також в корпусі є двоє сходів. У корпусі розташовано безліч кафедр, деканатів та аудиторій. Висота: 60 м Кількість поверхів: 14 Закінчення будівництва: 1974 рік

У-2

У-2 — другий за висотою (після У-1) і найбільший за розмірами корпус університету. Як і У-1, є будівлею, спорудженою в період масового будівництва за типовими проектами. Форма корпусу прямокутна. Він пов'язаний підземним переходом з фізичним корпусом. Архітектурне рішення оригінальніше, ніж в У-1, наприклад, сходи вимощені мармуром. Як і в У-1, в корпусі є 4 ліфти. Корпус має цокольний поверх, на якому проводять повноцінні заняття, і з урахуванням цього поверху корпус має вісім поверхів. В У-1 теж є підвал, але на відміну від У-2, в ньому організований склад і там заняття не проводяться. У корпусі знаходиться кафедра загальної та експериментальної фізики і безліч інших, приймальна комісія університету, редакції університетських газет, буфет. Технічний стан корпуса порівняно високий. У корпусі розташовано одне з відділень місцевої інтернет-мережі. На першому поверсі розташований орган студентського самоврядування «Студентський Альянс» НТУ «ХПІ» Висота: 32—34 м Кількість поверхів: 7 (8 з нульовим поверхом) Закінчення будівництва: 1982 рік

ГАК

ГАК (Головний Аудиторний Корпус) — найбільший зі старих корпусів інституту. Корпус викладений з цегли, а час його будівництва — друга половина XIX століття. У корпусі розташовано низка кафедр, деканатів і різних приміщень. Форма корпусу — прямокутна, корпус має два внутрішніх дворика. Також в корпусі знаходиться бібліотека інституту, читальну залу, а також великий підвал. Архітектурної особливістю корпусу є архітектурне оформлення сходів. Поверховість корпусу мала, однак висота поверхів велика (4,5 метрів).

Тривалий час ГАК був (до будівництва висотних У-1 і У-2) головним корпусом університету. За період довгого існування корпусу (понад 100 років) в корпусі працювало багато відомих людей, нині на їх честь біля входу в корпус розташовані меморіальні дошки. Також навпроти корпусу розташований пам'ятник на честь загиблих у роки Великої Вітчизняної війни. Сам корпус вирізняється наявністю в ньому різних картин про життя інституту в різні епохи, а також стенд пам'яті героїв Великої Вітчизняної війни на другому поверсі. Зовні корпус багато прикрашений архітектурними формами. Висота: 17 м Кількість поверхів: 3 Закінчення будівництва: 1885 рік

Спортивний комплекс

Палац Спорту ХПІ — споруда, розташована поза основної групи корпусів, а саме в Молодіжному парку (недалеко від метро Пушкінська, але в іншому напрямку від інших корпусів). Побудований з бетонних блоків у 80-ті роки XX століття. Спортивний комплекс має безліч приміщень, залів і спортивних об'єктів. В ньому проводяться різні змагання між вишами Україні, між факультетами університету. Також в ньому проходять заняття з фізкультури. Спорткомплекс обладнаний сучасними роздягальнями, і є однією з найкращих будівель університету, а також він є другим за розміром корпусом інституту після У-2. Форма корпусу досить різноманітна, конкретну форму будівлі визначити складно. При вході в корпус знаходяться дві полиці з нагородами, які завоював інститут в різні роки.

24 червня 2022 року частково зруйнований російським обстрілом.

Висота: 16 м Кількість поверхів: 3